1. Опис проблеми
В угоді про асоціацію України з ЄС декларується поступове наближення України до Європейського дослідницького простору. Втім, аби досягти відповідного рівня вітчизняна наука має недостатньо фінансування та застарілу матеріально-технічну базу. Молоді науковці виїздять на постійне місце роботи до країн ЄС, що також гальмує процес розвитку в Україні.
2. Опис програми/реформи
Вихід з цієї ситуації – Участь України в освітніх та наукових програмах обміну. Це дає можливість попрактикуватися на сучасному обладнані, щоб згодом працювати на батьківщині.
Для прикладу, Україна може брати участь у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій Горизонт–2020. Це найбільша програма фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 мільярдів євро, розрахована на 2014 – 2020 роки. Починаючи з 2014 року і дотепер, за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», передбачено фінансування у сумі 17,232 мільйонів євро для 90 проектів, 9 з яких координуються українськими організаціями.
Ще один напрям - програма Європейського Союзу ERASMUS+, розрахована на 2014-2020 роки. Суть - підтримка проектів співпраці, партнерства, заходи і мобільність у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Україна разом з понад 150 країнами світу є країною-партнером. Суть програми – надати більше можливостей для студентів закладів професійно-технічної і вищої освіти щодо удосконалення їх здатності до працевлаштування через стажування. У рамках програми студенти вишів можуть певний період вчитися за обміном чи стажуватися у навчальних закладах країн ЄС, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейну, Туреччини, Македонії та Сербії. Програма передбачає обміни і для викладачів.
Чернігівський національний технологічний університет може похвалитися результатами такої співпраці.
3. Результати програми/реформи
«Чернігівський політех має більше 50-и зарубіжних організацій-партнерів з 25-и країн світу. Студенти отримують можливість вчитись закордоном за угодами між університетами та за програмами академічної мобільності, наприклад «Темпус»; «Еразмус+», «Програма балтійських університетів», «Україна – Норвегія» та інші», - розповіла Анна Дивнич, начальник відділу міжнародних зв’язків політехнічного університету. – «У 2018-2019 навчальному році проходили навчання в університетах країн Європи 27 студентів, стажувались 8 викладачів. Це університети Словенії, Іспанії, Латвії, Швейцарії, Норвегії».
Для того, щоб поїхати вчитись в університет-партнер потрібне знання англійської; відбір іде за академічною успішністю та іншими критеріями, приміром- наукові досягнення, соціальна активність. Їхати вчитись закордон готові багато студентів, тож конкурс великий. Приміром, останній рік конкурс був 3 людини на одне місце.
Втім результат вартий зусиль. Наприклад, Марія Прибитько - студентка 5 курсу (спеціальність «Комп’ютерна інженерія» ), яка навчалася за відповідною програмою обміну - уже працює у найбільшій світовій агенції цифрової комерції Astound Commerce. Названа компанія відкрила офіс у Чернігові, адже тут є можливість набору якісних кадрів.
Обмін та стажування допомагають розвивати і науку.
«Кафедра біомедичних радіоелектронних апаратів та систем (скорочено – БРАС - авт.), хоч і має одну з найкращих лабораторій в Україні, однак закордонні університети все ж мають кращі. Програми з обміну дають можливість викладачам та студентам проводити дослідження на кращому вимірювальному обладнанні», — каже завідувач кафедри - к.т.н., доцент Олександр Велігорський.
Цікавий результат дає синтез закордонного досвіду та місцевої підтримки від Уряду. Так, минулого року кафедра БРАС отримала можливість покращити умови для досліджень проекту, який пов'язаний з енергоефективністю. На даху одного з навчальних корпусів встановили сонячні панелі. З їх допомогою співробітники кафедри досліджували пристрій, який перетворює напругу з виходу панелей у змінний струм, дозволяє зберегти енергію в акумуляторі або ж віддати до мережі. Завданням було зробити цей перетворювач якомога компактнішим, маючи вищу ефективність у порівнянні з існуючими зараз аналогами. Таким виробом може зацікавитись вже і бізнес.
У підсумку такі навчання та стажування штовхають вперед і вітчизняну прикладну науку, і, водночас, дають висококласних спеціалістів місцевим компаніям.