Всім відомо, що репресії були невід’ємною рисою комуністичного режиму, метою якого була ліквідація реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

Приміром, на Чернігівщині лише протягом 1937 року було репресовано майже 9 тисяч осіб. І це приблизні оцінки істориків.

На території Халявинської сільської ради вшанувати пам'ять репресованих зібралися представники влади, політичних партій, громадськості, жителі Чернігова та Чернігівського району.

Зібрання поклало квіти до пам’ятного знаку та вшанувало пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Авторського вірша зачитала поетеса Надія Галковська:

«Не може бути

імен забутих,

Немає втраченого

життя…

Не прочитати,

то хоч почути

Оте ім’я, ім’я,

ім’я…

Пітьма безпам’ятства

його відпустить,

І, оприявнене

крізь товщу літ,

Засяє променем

і тихо змусить

Усіх згадати

минулий світ.

Бо не буває

Імен забутих,

Вертають люди,

щоб вічно бути.»

На знак пам’яті про тих, хто загинув внаслідок масових репресій, присутні запалили свічки та лампадки. Заупокійну літію відправив отець Роман.

{oziogallery 940}

Як відомо, щороку у третю неділю травня в Україні відбуваються заходи до Дня пам'яті жертв політичних репресій.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

19 травня 1938 року була найкривавіша ніч у Києві – у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

Інші місця масових поховань жертв Великого терору політичних репресій 1937-1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

За інформацією сайту Чернігівської ОДА