Енергоефективність на практиці
План дій для урядовців: вдосконалити національне законодавство, виконуючи зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію, а також привести сфери виробництва, транспортування та споживання енергії до європейських екологічних норм.
От тільки пересічному жителю пояснити актуальність енергоефективності високими матеріями не вийде. Тож на місцевому рівні мотивація одна – реальна економія, часто через адресну підтримку тих, хто вкладає кошти у відновлювальні технології та енергозберігаючі матеріали.
Щоб переконати українську родину витрачати кошти на енергоефективність, держава запровадила так звані «теплі кредити». Це компенсація частини суми кредиту на матеріали, обладнання та технології з енергозбереження. Ними можуть скористатись як окремі домогосподарства (їм повертають від 20 до 35% суми кредиту), так і ОСББ (можуть розраховувати на 40-70% компенсацію). Цим активно користуються і в Чернігівській, і в Сумській областях.
\\\______________________________
Усього за час реалізації цієї державної програми упродовж 2014-2017 років на Чернігівщині видано «теплих кредитів» 11233 фізичним особам, ОСББ та ЖБК. Загальна сума сягнула 163 мільйони гривень. Тільки за 2017 рік таким кредитом скористались 4670 домогосподарств та 2 ОСББ на суму 72,2 мільйона.
Обласна влада пропонує додаткову мотивацію тим, хто скористався державною підтримкою: у Чернігівській області у 2016-2017 роках діяла обласна Програма стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів. Фактично, це – механізм відшкодування до 10% за «теплими кредитами». Цим місцевим «бонусом» у 2016-2017 роках у регіоні скористались 2484 приватні домогосподарства та одне ОСББ. Обласна скарбниця розщедрилася трохи більше як на мільйон гривень.
Очевидна затребуваність такої підтримки мотивувала місцевих владців продовжити дію програми. Тож у 2018-2020 роках для такого виду стимулювання передбачено 3 мільйони гривень з обласного бюджету. А скористатись цими грошима зможуть майже 7,5 тисяч домогосподарств та не менше 21 ОСББ та ЖБК.
Частину відсотків за кредитами для ОСББ повертають безпосередньо і в обласному центрі. З початку 2016 року в Чернігові діє Програма відшкодування кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження у житловому фонді м. Чернігова на 2016–2019 роки. Передбачається, що міський бюджет компенсує 40% від суми тіла кредиту з придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів, необхідних для виконання заходів з енергозбереження багатоквартирних будинках. Однак, надто сподіватися не варто, адже розрахунок – не більше 14 тисяч гривень на одну квартиру.
Голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч під час публічного звіту за результатами 2017 року розповів про одне з досягнень: за останні два роки майже в чотири рази збільшено обсяги електроенергії, виробленої приватним сектором та генеруючими підприємствами з альтернативних видів палива. Зокрема, лише за 9 місяців минулого року — 13 мільйонів кВт/год. До речі, в одному з районів, Корюківському, всі заклади освіти перейшли на опалення щепою, відмовившись від газу.
{youtube}bN2oxI6FT8c{/youtube}
\\\______________________________
Що стосується Сумської області, то тут «теплими кредитами» скористались за увесь час дії програми майже 19 тисяч домогосподарств. До речі, Сумщина – одна з лідерів за кількістю клієнтів «Ощадбанку» поряд з Києвом, Львовом та Івано-Франківськом. А у 2017 році в регіоні оформили 5080 кредитів на загальну суму 87 мільйонів гривень.
Обласна влада Сумщини також долучає «мотиваційний» ресурс: тут діє Регіональна програма відшкодування частини відсотків за кредитами, отриманими ОСББ та ЖБК на впровадження енергозберігаючих заходів у житлових будинках на 2016-2020 роки. Відшкодовується до 15% від розміру відсоткової ставки. І хоча умови надання компенсації за кредитами у Сумській області кращі, користуються цією можливість менше – із передбачених на 2017 рік 850 тисяч гривень за 10 місяців 2017 року використано лише 140 тисяч.
Цікаво, що «теплі кредити» виявились настільки затребуваними в обласному центрі – місті Суми – що у вересні минулого року депутати міської ради ухвалили звернення до Прем’єр-міністра України з вимогами збільшити фінансування програми у 2018 році. Адже у місті 5 ОСББ не змогли скористатись державними грошима – йдеться про загальний кредит у 1,5 мільйона гривень, на який ОСББ змогли б отримати до 700 тисяч гривень відшкодування з державного бюджету.
А от ініціатив щодо стимулювання домогосподарств та ОСББ на рівні муніципалітетів у Сумській області більше – такі програми діють у Сумах (відшкодування до 15%, передбачено на 2017 рік 1,62 мільйони, використано 1,482 мільйони), Ромнах (до 30%, 50 тисяч гривень), Путивлі (10%, 25 тисяч гривень), Бурині (20% тіла кредиту), Глухові (10%, 50 тисяч гривень) та Конотопі (300 тисяч).
« Упродовж 2017 року енергоефективність та енергозбереження були невід’ємними складовими зменшення газової залежності та модернізації житлово-комунального господарства Сумщини, – повідомив голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко — На встановлення енергоефективних котлів у містах і районах області спрямовано 6,4 мільйона гривень. Встановлено 29 котлів, з яких 24 твердопаливні та 5 енергоефективних газових. У Сумській області є кілька районів та ОТГ, які 100% відмовились від опалення установ та організацій газом у бюджетній та муніципальній сфері.
Реформувати легше з грошима, краще — європейськими
ЄС всебічно підтримує енергоефективний поступ України.
Відтак в Україні дії чимало програм з підтримки енергоощадності, більшість з них спрямовані на бюджетні установи та ОСББ. Допомагають як словом — тренінги, навчання, так і ділом — безпосередня грантова підтримка.
Інформація про фінансову та технічну підтримку ЄС в один клік
{spoiler title=Читати більше opened=4}
ЄС у 2018 році надасть 50 мільйонів євро безповоротної допомоги українському Фонду енергоефективності, а також можливість додатково залучити ще 50 мільйонів на фінансування заходів у 2019 році. Також ЄС надає технічну допомогу для запуску фонду.
Окрім того, в Україні уже реалізовується низка довготривалих проектів у сфері енергозбереження за технічної підтримки ЄС.
Зокрема:
- «Другий внесок ЄС до Фонду партнерства з енергоефективності та довкілля Східної Європи»: ефективна міжнародна фінансова підтримка енергоефективності та екологічних проектів, що сприятиме енергозбереженню та зниження двоокису вуглецю та інших викидів парникових газів. Сума підтримки: 15 мільйонів євро.
- «Підтримка реалізації Енергетичної стратегії України (бюджетна підтримка)»: сприяння постійного впровадження галузевої стратегії, включаючи поглиблення реформ у ключових сферах енергетики. Запланована сума підтримки: 45 мільйонів євро.
- «Підтримка Національної комісії регулювання енергетики та комунального господарства України (НЕЦЗВ) в процесі реформування ринку електроенергії»: впровадження та проведення регуляторних функцій моніторингу на ринку електроенергії. Запланована сума підтримки: 1,6 мільйона євро.
- «Інформування з питань енергоефективності»: посилення загальної обізнаності щодо роботи Європейського Союзу в цьому секторі. Запланована сума підтримки: 243 395 євро.
{/spoiler}
У більшості регіонів цю жилку вже намацали. Зокрема у діяльності Сумської торгово-промислової палати підтримка тематичних ініціатив у пріоритеті.
Останні 6 років тут щорічно проводять міжрегіональні виставки з тематики енергоефективності та енергозбереження. Їх мета – привернути увагу малого та середнього бізнесу регіону до відповідних технологій та матеріалів, стимулювати їх використання у сфері житлово-комунального господарства та муніципальних послуг.
А минулого року пішли ще далі – спільно з місцевим бізнесом та владою у листопаді минулого року паралельно з експозицією провели міжнародну конференцію «Енергоефективність – 2017».
Окрім виставки, де свою продукцію та проекти представили більше 20 підприємств, тут організували супутню наукову конференцію. Остання покликана доповнити наочні зразки, продемонструвавши ефективність використання енергоефективних технологій у стратегічній перспективі.
Захід мав далеко не регіональний характер – продемонстрували свої розробки компанії із Словаччини, Польщі та Чехії.
Окремий акцент – перехід житлово-комунального господарства на цифрові технології із використанням «розумних лічильників» та «розумних мереж». Мова про прилади, які здатні передавати контрольні цифри споживання енергії чи тепла до управляючих компаній, а також регулювати використання ресурсів на відстані.
\\\______________________________
На основі обміну досвідом та на іноземній платформі Чернігівщина та Сумщина й подружилися. Обидва регіони представили власні досягнення на міжнародній конференції «Сприяючи енергоефективності в Україні: кращий досвід з Словаччини», що проходила у вересні 2017 року у Чернігові.
{youtube}cq4QcFAhLdQ{/youtube}
\\\______________________________
У Сумах та Чернігові реалізується німецький проект «Партнерство з модернізації: енергоефективність у лікарнях». Його мета — взірцева енергетична модернізація міських лікарень. Проект фінансує Уряд Німеччини, а виконавцем є федеральна компанія GIZ (Німецьке товариство міжнародної співпраці). Він розрахований на три роки (2016 – 2019 роки). Бюджет складає 3 мільйони євро.
Німецькі експерти обґрунтували свій вибір тим, що саме Суми та Чернігів проявляють активність у цьому питанні.
Проект вже стартував: восени 2017 року для персоналу лікарень Чернігова та Сум проведені спеціалізовані тренінги. Слухачі ознайомились із досвідом енергозбереження у лікувальних закладах Австрії та Україні.
Німецькі експерти оглядають котельні у лікарнях Чернігова
Зустріч німецьких експертів з представникам сумської влади
\\\______________________________
Унікальні проекти щодо зменшення споживання енергії реалізують і вищі навчальні заклади двох областей. З цього року Сумський державний університет та Чернігівський національний технологічний університет отримуватимуть кошти на покращення енергоефективності. Проект ініціювало та розробило Міністерство освіти і науки України спільно з Європейським інвестиційним банком, щоб допомогти українським університетам ефективніше використовувати енергоресурси.
Відповідно до угоди, загальна вартість проекту становить 160 мільйонів євро. Із них 120 мільйонів кредиту надає ЄІБ, ще 10 мільйонів – це інвестиційний грант Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P), а залишок у 30 мільйонів погодилася надати як позику Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO). Кошти кредиту залучаються на 20 років з 5-річним пільговим періодом.
В університетах вже провели енергетичний аудит, за підсумками якого було визначено обсяг робіт по кожному проекту. Наразі триває підготовка конкретних рекомендацій та проектно-кошторисної документації.
\\\______________________________
Додаткової уваги заслуговує ініціатива «Угода мерів».
{jb_blackbox}Ініціативу започаткувала Європейська комісія після прийняття у 2008 році Пакету ініціатив ЄС з питань клімату й енергетики. Мета – заохотити й підтримати зусилля місцевих органів влади у сферах розробки й реалізації політики сталого енергетичного розвитку.{/jb_blackbox}
Місто, що приєднується до «Угоди мерів», бере на себе добровільні зобов'язання запровадити загальноєвропейські вимоги стосовно викидів CO2, скоротивши їх щонайменше на 20% шляхом запровадження в себе енергоощадних заходів та поширення використання поновлюваних джерел енергії.
У Чернігівській області підписантами Угоди вже стали Чернігів, Мена, Сновськ, Корюківка, Ніжин, Прилуки, Варва та Короп, у Сумській області – Суми, Глухів, Конотоп та Краснопільска ОТГ.
Втім до конкретних дій перейшли не всі: лише обласні центри, Мена (Чернігівська область) та Конотоп (Сумська область)
Так, за співфінансування Євросоюзу та Державного фонду регіонального розвитку у Мені повністю реконструюють систему вуличного освітлення. Проект передбачає встановлення 1403 нових світильників, що дозволить скоротити споживання енергії на 66%. Цікаво, що нові ліхтарі управляються автономно. Ступінь яскравості можна регулювати віддалено (навіть з планшету), що також суттєво економить електроенергію.
{youtube}xynG-p72BZM{/youtube}
\\\__________________________________
Прийняли план сталого енергетичного розвитку і в Конотопі. Тут реалізували проект з реконструкції вуличного освітлення. І стартують у проекті з підвищення енергоефективності будівель сфери освіти із загальним бюджетом у 500 тисяч євро, де сума гранту від Програми Європейського Союзу «Угода мерів — Демонстраційні проекти» (CoM-DeP) становить 400 тисяч євро. Він передбачає здійснення комплексної реновації приміщень Конотопської гімназії та дитячого садочка №10, а крім того — ще й виховання свідомих енергоспоживачів.
\\\__________________________________
Чернігів за останні 3 роки витратив на впровадження заходів з енергоефективності у сферах теплопостачання, водопостачання і водовідведення, транспорту, зовнішнього освітлення, громадських і житлових будівель та озеленення 351,7 мільйона гривень. Це дозволило зекономити енергоресурсів на рівні 164,7 тис. МВт/г. Найбільшу частку склала економія у транспорті та житловому секторі.
Детальніше про основні проекти з енергоефективності у Чернігові за один клік
{spoiler title=Читати більше opened=2}
Ось кілька найбільш вдалих проектів у Чернігові:
- Модернізація системи зовнішнього освітлення (заміна світильників) – витрачено 5,4 мільйона гривень. Цікаво, що спочатку на цей пункт були передбачені видатки у сумі 3,1 мільйонів гривень. Наразі заміна світильників знаходиться у стадії виконання.
- Заклади освіти міста згідно Програми підвищення енергоефективності в установах освіти на 2015-2019 роки – 7,5 мільйонів гривень. Хоча, передбачалося фінансування у розмірі більше 24 мільйонів гривень. Цей пункт значиться як виконаний.
- Згідно Програми енергозбереження в закладах охорони здоров’я м.Чернігова на 2013 – 2017 роки витрачено 1,6 мільйонів гривень.
- У енергомодернізацію вкладався не лише міський бюджет, а й бізнес. Так, за кошти ПАТ «Теплокомуненерго» була зроблена реконструкція чотирьох автономних котелень із заміною обладнання та заміна зношених теплових мереж на трубопроводи. Для цього підприємство витратило 9,2 мільйона гривень власних коштів.
- Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» побудувало насосну станцію, технічно переоснастило лічильники холодної води по місту та модернізували водопроводи (всього на суму 32,5 мільйонів).
- Свій внесок у впровадження заходів з енергоефективності зробило і комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління» - воно розпочало проект з придбання нових тролейбусів на заміну старих.
{/spoiler}
Детальніше про основні проекти з енергоефективності у Сумах за один клік
{spoiler title=Читати більше opened=3}
У Сумах на заходи з енергозбереження у міському бюджету у 2016-2017 роках витрачено:
- У галузі теплопостачання інвестиції склали до 3,5 мільйона гривень (скорочення СО2 оцінюється у 23,7 тисяч тон на рік).
- КП «Міськводоканал» витратив майже 10 мільйона на проекти з впровадження енергетичного менеджменту, переоснащення потужностей, реконструцію водогонів.
- На проекти із впровадження енергоефективних джерел освітлення, технічне обслуговування КП «Міськсвітло» витратив 16,8 мільйона гривень.
- Щодо закладів бюджетної сфери у 2016 році витрачено майже 70 мільйонів гривень (термомодернізація навчальних закладів, ремонт систем опалення.
- 66,53 мільйона гривень витрачено на підвищення енергоефективності 1106 житлових будинків (внутрішні ремонти, реконструкція мереж, покрівель, капітальний ремонт ліфтів).
{/spoiler}
Що вже маємо
Порівняємо окремі успіхи з впровадження енергоефективності у сусідніх регіонах. Так, на Сумщині на альтернативному паливі працюють 306 котелень (62%) та 755 топкових (74%). За останні 3 роки завдяки впровадженню енергоефективних технологій споживання газу всіма категоріями споживачів скоротилося на 17,2%.
Що стосується Чернігівщини, то тут за два роки 76 газових котелень, що опалюють бюджетні установи, переведено на альтернативні види палива. У рік вони сумарно економлять 2,5 мільйона метрів кубічних газу.
До речі, у Чернігівській області серед 312 проектів, які реалізовувались на державні кошти у громадах, 36 стосувались саме житлово-комунального господарства та енергозбереження. Реконструкція покрівель, термомодернізація фасадів, а також комплексна реновація всієї будівлі – найпопулярніші проекти, реалізовані у 2017-му.
В обох областях до нових технологій споживання енергії переходять не поодинокі споживачі, а цілі райони чи ОТГ.
Не може не тішити, що у регіонах не сидять, склавши руки. Втім працювати ще є над чим: під бюрократичних нюансів до зміни свідомості споживачів.
Однак, шлях уже обрано, важкий, але правильний.
\* \* *
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).