Сьогодні у всіх на вустах чи не найголовніше питання — еміграція українців, адже співвітчизники готові їхати у світ за очі. Цю хвилю швидко підхопило керівництво Польщі, адже звідти також масово виїздять громадяни. Однак те, що не влаштовує поляків, влаштовує українців.
Тож країна-сусідка вирішила боротися з браком робочої сили шляхом залучення робітників зі Сходу Європи, зокрема України. Про це заявила міністр сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Ельжбета Рафальська, повідомляє «Укрінформ».
— Безумовно, та ситуація, яка склалася на ринку праці, нам чітко показує, що в Польщі починає не вистачати робочих рук, — підкреслила Рафальська.
З огляду на це, Міністерство готує пропозиції для потенційних працівників (візи на довший проміжок часу, проживання, для молоді — допомога в оформленні документів на постійне проживання й польського громадянства). Передбачається, що така політика стане ефективним рецептом розв’язання демографічної кризи в Польщі.
{jb_brownbox}Довідка. Трудові мігранти з України допомагають рятувати систему соцстрахування Польщі (ZUS) в умовах демографічної кризи і збільшення кількості польських пенсіонерів унаслідок зменшення пенсійного віку в країні. Кількість українців, які платять внески в ZUS за останній рік зросла на 70 % — з 101 тис. до 172 тисяч. Українці зараз становлять 64 % від усіх іноземців, які сплачують соціальні внески в Польщі. Торік Польща видала українцям 813 тисяч дозволів на працю, у цьому — 938 тисяч. Наступного року 300 тис. поляків вийде на пенсію, а українці покриватимуть прогалину на польському ринку праці і зниження сплати соціальних внесків до ZUS. (Джерело — Dziennik Gazeta Prawna).{/jb_brownbox}
Читати також: Реальні історії-7: Чому молодь покидає Чернігів та їде у світ за очі?
Суб’єктивно: співвітчизники про еміграцію українців
Поляки можуть запропонувати конкурентноспроможну заробітну плату для українців. Деякі з них насправді гарні спеціалісти, однак це не допомагає їм добре заробляти на теренах рідної країни.
{jb_quote}За освітою я швачка. Була однією з кращих студенток, працювала в різних ательє, згодом відкрила власну справу. Спочатку робота йшла більш-менш добре. У мене шили сукні навіть дівчата з інших областей, були клієнти з Росії. Казали, що в інших ательє швачки не справляються. Особливо, коли справа торкалася не пошиття речі з нуля, а ремонту одягу. Зазвичай інші майстри просто незграбно нашивали величезні латки на малесенькі дірки. Я, у свою чергу, спочатку клопотала голову, як би це красиво зробити. Часом приходили чернігівці зі сльозами на очах, бо їхні дорогі речі просто псували в сусідньому ательє. За роки напрацювала постійних клієнтів і гарну славу. Однак криза вдарила й по мені. Люди перестали купувати речі, ремонтувати їх, шити нові. Закрила ФОП, оформлюю документи, щоби працювати за фахом у Польщі. Мову не знаю, але що я втрачаю?, — ставить риторичне питання журналісту «Часу Чернігівського» швачка Олена з Чернігова.{/jb_quote}
Днями лідери суспільної думки почали активно обговорювати масову українську еміграцію. Навіть окремий хеш тег придумали #ВоздухЭмиграции.
Усе почалося з того, що власник ресурсу «AIN.UA» Артур Оруджалієв виклав фотографію з американським паспортом і його привітало понад 50 осіб.
Допис набрав близько 20 тисяч вподобайок і надихнув українців, та чернігівців зокрема, на обговорення еміграції.
{jb_quote}Залишаючи країну в пошуках кращого світу, ми капітулюємо як покоління. Я розумію, що багатьом із нас важко…, але я не розумію аргументу «тут нічого не зміниться», «тут немає перспектив» і «пішли вони всі, хай живуть тут самі». Тому що для мене питання еміграції — це, у першу чергу, питання гідності, гордості, а якщо зовсім просто — я банально не хочу здаватися. Річ у тім, що Україну, яка в нас є, будували не ми. Нам вона дісталася від «еліти», яка або грабувала країну, або за інерцією продовжувала будувати жалюгідну копію совка… Нам доведеться навчитися керувати країною, своїми командами і своїм життям. Просто тому що більше нікому… У силу різних причин, багато моїх близих родичів живуть і працюють у Канаді, США, шести країнах ЄС, Арабських Еміратах і т. д. Більша частина з них уже вийшли зі статусу емігрантів, асимілювалися, працюють на держслужбі, займаються бізнесом, і в цілому непогано себе почувають. Протягом багатьох років вони вмовляли нашу сім’ю виїхати, пропонували влаштувати сім’ю і, я впевнений, зроби цей крок, у нас би не було проблем з облаштуванням… Я не хочу здаватися, — написав на своїй сторінці відомий український журналіст та депутат Мустафа Найем.{/jb_quote}
Суб’єктивно: поляки про еміграцію українців
{jb_quote}Найбільше українців у сфері обслуговування, АПК та будівництві. Можу сказати, що місцеві студенти трохи скаржаться, що важче знайти підробіток, наприклад, офіціантом у кафе, адже багато місць зайняли саме заробітчани. Ті, хто мав можливість і бажання, шукає роботу в Німеччині та Великій Британії, інші — нормально спрацьовуються з іноземцями, — розказав «Часу Чернігівському» пан Марек із Варшави.{/jb_quote}
{jb_quote}Українці самі себе принижують. Часто кажуть: «Ми знаємо заради чого працюємо». І це ніби відразу дає право поводитися з ними як завгодно, бо вони мають за це гроші. Особисто я й мої знайомі не розмежовуємо людей за націями (є нехороші й у вас, і в нас). Кожен шукає своє місце під сонцем. До слова, мої друзі поїхали працювати до Нідерландів, є знайомі в Британії, — ділиться думками пан Гжегош із міста Ополе.{/jb_quote}
Читати також: Реальні історії: чому молодь покидає Чернігівщину та їде до Польщі?