Тенденції розвитку головних бюджетоутворюючих галузей в областях визначаються багатьма факторами. Один з них — налагодження стосунків місцевого бізнесу з новими ринками.
Варто зауважити, що підприємці Одещини та Чернігівщини поступово позбавляються страху робити крок до європейських прилавків. Руйнується і стереотип про те, що такі торгівельні відносини під силу лише масштабним виробництвам. До прикладу, середні аграрні підприємства зазначених регіонів поступово знаходять свого покупця в ЄС.
Детальніше – у таких тематичних публікаціях:
Європейський ринг: український часник vs китайський vs іспанський
Шлях на ринок ЄС лежить через … досвід польського та українського бізнесу
До слова, останнім часом Чернігівщина область часто приймає делегації з Польщі щодо налагодження торгово-економічного співробітництва. У серпні-вересні ц.р. Чернігівська область та Великопольське воєводство обмінялись діловими візитами бізнесментів та владців.
Томаш Крушинський, голова Великопольської групи підтримки підприємців PRO PROGRESS, представник Великопольської Промислово-торгової палати, упевнений у перспективності українсько-польської співпраці.
{jb_quote}Дещо про конкретний результат наших візитів в Чернігівську область. Нещодавно від чернігівської обласної влади я отримав список з понад 60-ти підприємств з контактами та інформацією щодо їх продукції. Ця інформація була розміщена на сайті Великопольської Промислово-Торгової палати. І вже за кілька днів після цього 6 польських фірм вже виявили зацікавлення у співпраці.{/jb_quote}
Томаш Крушинський
Цікаво, що у Фейсбук та на сайті Великопольської Промислово-Торгової палати така інформація дійсно є. При цьому тут розміщені не просто (як завжди) адреси підприємств, а конкретний товар чи послуги, які виробляють підприємства Чернігівщини і які можуть зацікавити польських бізнесменів.
Беата Лозинська, директор департаменту економіки Маршалковського управління Великопольського воєводства, прогнозує створення вже найближчим часом спільних економічних майданчиків.
{jb_quote}Ведемо перемовини про проведення у Чернігові орієнтовно у листопаді – грудні ц.р.економічного форуму. Це стане майданчиком, на якому польські та українські підприємства зможуть домовитись та оформити напрями співпраці.{/jb_quote}
Беата Лозинська
Також чернігівських підприємців запрошують відвідати різноманітні ярмарки у Познані, Мюнхені та інших містах. Це чудові майданчики для демонстрації та просування своїх товарів на ринки країн ЄС.
Сумщині у цьому питанні складніше: значна частина (понад 40%) експорту була зорієнтована саме на Росію, тож переорієнтація потребує клопіткої роботи і коштів.
Детальніше – у тематичній публікації: Особливості економіки північної та південної України: Одеська, Сумська, Чернігівська області
Однак, саме Сумщина досягла успіху, порівняно з іншими двома регіонами, освоюючи кошти ЄС у рамках Програми розвитку ООН (ПРООН).
Усе більше якісних проектів за гроші ЄС, місцевих бюджетів та громади реалізовується і на Чернігівщині. Це свідчить не лише про покращення умов та активне впровадження енергозберігаючих технологій у соціальних установах області (у більшості саме на це спрямовувалися гроші), а, головним чином, про консолідацію зусиль самих громадян.
Детальніше – у таких тематичних публікаціях:
Рука допомоги чи крок до саморозвитку? Результати реалізації проектів ЄС на теренах Сумщини
Європейські гроші змінюють не лише інфраструктуру, а й світосприйняття «чернігівських провінцій»
Саме такий стан речей і допомагає вірити в те, що північний кордон України захищений від недруга правильними моральними орієнтирами місцевих жителів.
Втім, як і в зазначених регіонах, так і в країні загалом, перепон, що стоять на шляху пришвидшеної євроінтеграції більш ніж достатньо.
Досить болючим чи не у кожній сфері залишається питання врегулювання законодавства – податкового, регуляторного, антикорупційного. І навіть там, де вже його трохи відкоригували, не все починає працювати за запропонованим механізмом відразу. Інколи ці ж правки створюють нові проблеми.
Взяти хоча б систему енергопостачання, де монополіст почасти конфліктує із споживачами через низку «підвішених» питань.
Детальніше про це – у тематичних публікаціях:
Ринок продажу електроенергії: чи запрацюють європейські правила гри в українських реаліях?
«Сумиобленерго»: як живеться монополісту
Монополісти чи партнери? Або про «Чернігівобленерго» і реформи
Однак, будь-які зміни починаються зсередини. Серцем держави є безпосередньо її люди. То ж варто знати, чи вважають себе європейцями самі ж громадяни України, чи прагнення стати частиною ЄС – суто воля деяких політиків. Для цього - подивимось на соціологію.
За результатами дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, у травні 2013 року відчували себе європейцями лише 34% українців, а в грудні 2013 року цей показник зріс до 44%. У листопаді 2015 року ті, хто відчуває себе європейцями, вперше опинилися у відносній більшості — 47%.
У регіональному розрізі це виглядає так: 57% — на заході, у центрі — 49%. На сході України громадська думка майже рівноцінно розділилася на тих, хто вважає себе європейцями (46%), і тих, хто не вважає (49%). У меншості “європейців за самовідчуттями” опинилися на півдні — 35,5% та на Донбасі — 38% .
А от для того, аби відчувати себе європейцями повною мірою, українцям потрібен певний рівень матеріального добробуту — так вважають 47% населення; відчуття захищеності з боку закону (33,5%), повага цінностей демократії та прав людини (23%) та можливість їздити до інших європейських країн без віз (23%).
«Час Чернігівський» провів і власне Фейсбук опитування серед респондентів трьох областей; відповідали на запитання по кількасот осіб з кожного регіону.
Чи готові Ви змінити свій звичний спосіб життя відповідно європейським моральним стандартам?
Чи готова Європа прийняти Україну?
А от щодо того, яка галузь в Україні потребує наймасштабнішого реформування, то тут маємо такі результати:
- Одеська область — правоохоронна система, медицина, освіта
- Сумська область — система державного управління, медицина, правоохоронна система,
- Чернігівська область — медицина, правоохоронна система, освіта
{jb_iconic_image}Час Чернігівський відстежуватиме теми, що розкривались у ході реалізації проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», і надалі. А також готуватиме тематичні статті та аналітику щодо різних аспектів реформ в Україні.{/jb_iconic_image}
\* \* \*
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цих матеріалів стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції «Час Чернігівський» та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.