Про заходи, спрямовані на подолання епідемії, говорили сьогодні на брифінгу за участю начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петра Гармаша, в.о. головного лікаря Обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Галини Лисенко та голови правління БО «Чернігівська МЕРЕЖА» Анжели Мойсеєнко. Йдеться на сайті ОДА.

За інформацією Галини Лисенко, в області зареєстровано майже чотири тисячі ВІЛ-інфікованих осіб. Понад 2,3 тисячі осіб приймають антиретровірусну терапію. Крім того, на обліку перебуває понад 200 дітей. Статус ВІЛ - інфікованого мають 82 з них, решта перебуває під наглядом і має надію, що страшний діагноз не підтвердиться. Найбільше хворих — у віці 30 – 39 років. І це якраз та вікова категорія, яку найважче залучити до обстеження.

Як стверджують фахівці, на сьогодні є всі можливості дати відсіч епідемії СНІДу. Проте найбільшу перепону на цьому шляху створюють самі хворі. Тут існує дві основні проблеми: по-перше, небажання людей, особливо з груп ризику, проходити обстеження, а по-друге, у разі виявлення недуги не всі сприймають цей факт як належить, тому ухиляються від терапії.

— Після реформування медичної галузі, — зазначив Петро Гармаш, — 80% контактів між хворим та медпрацівником замикатиметься на сімейних лікарях. Це стосується і хворих на СНІД.

Тобто лікарі первинної ланки повинні будуть спонукати пацієнтів не лише протестуватися, а й, у разі потреби, вчасно почати лікування та не полишити його на півдорозі. І до цього лікар має бути готовий як фахово, так і психологічно.

Саме на таку підготовку був спрямований проект «Забезпечення якості послуг для ВІЛ-позитивних пацієнтів в умовах реформування медицини». У рамках його реалізації для сімейних лікарів області було проведено цикл тренінгів по веденню таких хворих та формуванню толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ, та груп найвищого ризику.

Координатор проекту Тетяна Ярошенко зазначила, що в цілому лікарі області готові до такої роботи. Проте надзвичайно важливим етапом боротьби з епідемією є первинне виявлення інфікованих осіб. І саме тут виникають чи не найбільші проблеми, адже обстеження має бути добровільним, а згода на нього — письмовою.

Становище ускладнюється й тим, що кілька років тому ВІЛ-інфекцію виявляли у тих, хто вживав ін’єкційні наркотики. Тобто група найбільшого ризику була чітко виражена. Тепер же до 70% нововиявлених випадків — результат незахищених статевих контактів. І як мотивувати людей, які мали такі контакти, пройти тестування — питання не з легких. Адже далеко не кожен з них усвідомлює, що навіть один-єдиний незахищений контакт може призвести до захворювання.

За словами Анжели Мойсеєнко, з точки зору боротьби зі СНІДом, наступний рік буде роком викликів: реформування чи не усіх галузей життєдіяльності в Україні, і в першу чергу, медицини, переорієнтація завдань Глобального фонду боротьби зі СНІДом з профілактики захворюваності на лікування, удосконалення соціального супроводу інфікованих осіб, проведення масштабного тестування з метою детального вивчення ситуації та, передовсім, протистояння епідемії ВІЛ/СНІДу…

Проте учасники брифінгу висловили переконання, що в області вдасться протидіяти усім викликам. Не в останню чергу — завдяки добре розвиненому діалогу суспільства з державною владою. До нього пропонують долучитися засобам масової інформації, які зможуть переконати людей у необхідності обстеження на СНІД. Тим більше, що завдяки сучасним тестовим системам зробити це просто, швидко і безпечно для кожного.