Світова спільнота також оцінила продукт українських ІТ-спеціалістів - систему електронних закупівель Prozorro - про що свідчать отримані у 2016 році нагороди World Procurement Awards у Лондоні та Open Government Awards в Парижі, і цьогорічна відзнака Вашингтону.
І справді, завдяки її використанню вдається значно економити. Лише Чернігівщина минулоріч заощадила 283 мільйона гривень. При цьому середня кількість пропозицій на одні торги становила 2,14. Середній відсоток зниження ціни — 12,8%.
Усього минулого року розпорядник бюджетних коштів області через систему розпочали 32965 процедур, з яких 88,4% – допорогові.
Бочка меду
- закупівлі за державні кошти відбуваються в онлайн-режимі: будь-хто може побувати на віртуальному аукціоні; система зберігає історію усіх редагувань документів;
- процес вибору переможця зрозумілий та публічний : у систему викладається повна інформація про товар, послугу або роботи переможця, включно з укладеним договором, а також відповідні пропозиції інших учасників;
- мінімум бюрократії: мінімальний пакет довідок; інтуїтивний інтерфейс майданчиків.
Одним з найбільших прихильників такого формату публічних закупівель є молодий і амбітний урядовець Максим Нефьодов — перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. Щотижня він публікує на своїй сторінці у Facebook дайджест #зрадаперемога.
Ложка дьогтю
То були б не ми, аби не схитрували.
Самі розробники системи визнають, що щоразу дивуються винахідливості усіх сторін торгів. Отримати «бажаний» результат можна через штучне завищення початкової вартості товару чи послуги; запрошуючи до «конкуренції» підприємства-друзі, разом демпінгуючи ціни.
{jb_greenbox}Де́мпінг (англ. dumping — скидання) — продаж товарів за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат на виробництво цього товару.{/jb_greenbox}
Поки замовники вчаться «грамотності» втрачаються кошти та віра в систему. Тобто, почасти заявки виписані так неякісно, що замовники ризикують отримати що-небудь, а не бажане, і при цьому оскаржити це не зможе. Або ж навпаки, замовник пише заявку чітко під когось, тому про конкуренцію не може йти й мови.
Бізнес скаржиться на саму систему проведення торгів «у три кола», черговість ставок в яких фіксується на першому колі і є незмінною протягом всіх етапів торгів. Внаслідок цього учасник, який робить ставку останнім, завжди в привілейованому становищі. Оскільки він бачить всі кроки інших учасників і знизивши свою ставку хоча б на 1 копійку – стає переможцем.
Окрім того, перемога на Prozorro не завжди означає перемоги у тендері. Адже її може спростувати тендерний комітет, через якусь формальність у документах. А от тягатися з комітетом важко та й дорого (оскарження допорогових – безкоштовно, надпорогових – по товарах 5 тисяч, по послугах — 15 тисяч).
\\\*
Тож ініціатива, звісно, хороша, але от гуль на шляху її впровадження ще буде чимало.