Вже кілька років чернігівська міська рада залучає кошти проекту USAID «Муніціпальна енергетична реформа в Україні». Зокрема, міська школа № 5 стала переможцем конкурсу на зменшення споживання електроенергії в загальноосвітніх школах. За кошти USAID проведено енергоаудит навчального закладу. Найближчим часом рахунок коштів НЕФКО та фонду I5P розпочнуться роботи з реалізації проекту.

У 2017 році місто придбало 15 низькопольних тролейбусів. Вже на 2018 рік у рамках проекту «Підвищення ефективності громадського електротранспорту міста Чернігова» заплановано придбання ще 40 тролейбусів за кошти Європейського інвестиційного банку.

У Чернігові також проведено комплексну термомодернізацію двох шкіл міста. Замінені на енергоефективні понад 18 тис. кв. м віконних конструкцій.

У 2015 році Мена перемогла в грантовому конкурсі в рамках програми Європейської Комісії «Демонстраційні проекти Угоди мерів», що фінансується із фондів Європейського Союзу. Загальний бюджет проекту становить 638 тисяч євро, з яких 500 тисяч – кошти ЄС, решта – кошти ДФРР.

Новгород-Сіверський, долучився до УМ у 2016-му. Тут вже розробили та затвердили на сесії міської ради ПСДЕР.

- Наш План дій ще не прийняли в офісі Угоди мерів. Міська рада направила всі необхідні документи та чекає. Втім місто не сидить склавши руки. Для прикладу, почали модернізацію вуличного освітлення, 70% ламп накалювання змінили на LED-лампи, - коментує Новгород-Сіверський міський голова Олег Бондаренко. А от в рамках УМ зосередяться на впровадженні енергоефективних заходів у закладах освіти.

Місто Короп , доєдналось до УМ у 2013 році, підготувало План дій. Втім особливого прогресу його виконанні немає. Наразі, за інформацією міської ради, акцент робиться на інформаційній складовій та підготовці моніторингової звітності. Нарікають і на кадрову проблему. А ось конкретних проектів, реалізованих у рамках ініціативи, немає.

Очевидно, що кошти міжнародних донорів не можуть і не повинні бути єдиним джерелом фінансування заходів з виконання зобов’язань УМ. Зрозумілим є і те, що Європа не збирається повністю фінансувати проекти енергоефективності в Україні. Доречніше вважати європейські та донорські кошти тимчасовим стимулом.

Основним спонсором заходів з енергозбереження, ощадливості, збереження екології та зменшення викидів СО2 мають бути а) громади, які усвідомили необхідність поступального руху до європейських стандартів; б) громадяни, які інвестують у власну економію; в) місцевий бізнес.

А сумлінне виконання УМ не лише дозволить зробити українські міста сучаснішими та економнішими, а й в глобальному розрізі питання наблизить Україну до ЄС. Адже важливими пунктами Угоди про асоціацію є енергоефективність та збереження навколишнього середовища. На жаль, у зазначених питаннях у 2017 році прогресу мали лише на 36% та 47% відповідно.

\* \* \*

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).