Настоятель храму святої великомучениці Параскеви-Пятниці (Пятницької церкви Чернігова) отець Мирон розповідає про духовний аспект Різдва Христового, різдвяні традиції та сакральну суть цього великого християнського свята.
– Доброго дня, отче Мироне!
– Слава Ісусу Христу!
– Як на вашу думку, що є Різдво для православного християнина?
– Найперше, Різдво – це народження Спасителя, Ісуса Христа. Це день, якого чекали святі праотці. День, якого чекали старозаповітні люди. День, у який мав народитися Спаситель і Відкупитель людства. Тому що до цього дня людство було настільки заглиблене у свій гріх, що без волі Божої, без Його допомоги, самотужки не могло вибратися із безодні власних вад. Тому для християнина Різдво – свято радості, свято спокути своїх гріхів з Божою ласкою.
Потрібно душею приходити у ту Вифлеємську стаєньку, у якій був народжений Ісус, для того, щоб мати велику радість. Радість від того, що ми зараз, на відміну від старозаповітніх людей, знаємо, що Господь простить нам наші гріхи. Радість від того, що Спаситель, який їх спокутував, народився саме у цей день.
– Що є Різдво особисто для вас, як для священнослужителя?
– Для мене як священика Різдво – одне із найбільших свят у православній церкві. Свято радісне, світле. Свято уславлення Господа, коли люди приносять йому пошану у своїх молитвах, колядках, піснеспівах. Свято, де переплітаються народні традиції і християнський дух.
– Розкажіть, будь ласка, які різдвяні традиції побутують саме у вашій родині?
– Різдвяні традиції у нашій родині мають давню традицію. Вони переходять із покоління до покоління. Оскільки ми з сім’єю родом із Західної України, де Різдво було не чимось комерціалізованим, а дійсно святом піднесення, святом, коли людина відкидає усі свої проблеми та переживання. Можна сказати, духовно підноситься до Небес. У нашій родині традиції – Різдвяний піст, Святвечір із дванадцятьма стравами, це кутя, колядки і щедрівки. Повні атрибути циклу різдвяних свят. Проте головне – аби певні атрибутивні дії мали під собою духовне підґрунтя.
Звичайно, ми бережемо ці традиції, передаємо їх наступним поколінням силами як нашої сім’ї, так і нашої церкви. Поширюємо їх на Чернігівщині серед близьких, знайомих, друзів. Чогось вони учаться у нас, щось ми беремо від них. Наприклад, ті самі колядки, які дуже різняться між регіонами, проте усюди вони – прекрасний приклад народної творчості, який не можна забувати. Чернігівщина – край дуже багатий на колядки, щедрівки, різдвяні пісні.
– Ви зачепили дуже важливу тему – комерціалізацію Різдва. Яка ваша думка щодо цього явища?
– Звичайно, люди завжди намагаються заробити на святах. Так було, є і буде. Проте, я не вважаю, що Різдво в Україні – аж надто комерціалізоване свято, на відміну від того ж Нового року. Передусім, Різдво має бути святом духовним, коли людина має розуміти, що вона отримала від Бога велику ласку, коли Син Божий сходить на землю, щоб примирити нас із Богом, щоб зруйнувати ту стіну, яку люди будують між собою і Господом. Різдво – це духовне піднесення, щастя, радість духовного очищення. А різноманітні аспекти бізнесу та комерції – скороминуще і суєтне.
– Дякую за розмову, отче. Насамкінець – ваші різдвяні побажання читачам «Часу Чернігівського».
– Від Церкви, від себе особисто хочу, щоб у ці радісні святкові дні милосердний Господь дарував нам перемогу над нашими гріхами, очистив наші душі від пороків. Дарував нашому народові мир, єдність, у яких ми будемо наповнюватися любов’ю, довготерпінням. Любов’ю до ближнього, до своєї землі. Щоб маленьке Богонемовля, яке народилося у віфлеємських яслях, дарувало нам ті блага, які ми заслужили своїм життям.
Розмовляв Іван БАРАН