Проблема рабства у різних його проявах стоїть досить гостро. Його випадки почастішали і з початком АТО. Адже жителі окупованих територій у пошуках кращої долі, часто не прораховуючи всі ризики, ведуться на сумнівні пропозиції працевлаштування, зокрема за кордоном.
Під прицілом регіони, що межують з іншими країнами. Чернігівщина у їх числі.
Протягом цього року з питань надання допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми, звернулося 9 заявників. Всього в області протягом 2013—2017 років відповідний статус отримали 30 осіб.
До слова, Чернігівщина — друга (перше місце — Вінницька та Харківська) в національному рейтингу щодо кількості встановлених статусів особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Однак, у червні 2017 року Україна вийшла на вищий щабель у рейтингу країн, які борються з торгівлею людьми, що складається Державним департаментом США. Нашу державу переведено з Контрольного списку в Другу групу.
Найбільш поширеним залишається сексуальне рабство. Вербують представниць прекрасної статі до Китаю та Кіпру.
Посередником у такій справі пропонували стати навіть знайомій заступника голови — керівника апарату ОДА Наталії Романової. Чиновниця розповіла, що її товаришка у столиці пішла за оголошенням влаштовуватися до кол-центру, а вже при «співбесіді» з’ясувалося, що посада дещо інша, щось на кшталт сутенера.
Ніби-то практикувати мову (неважливо яку), пропонували й журналістці «Часу Чернігівського»: такі собі приватні зустрічі-спілкування з іноземцями. При цьому цей «проект» має принести хороші гроші.
А от лідером з трудової експлуатації залишається Російська Федерація.
Оголошення про так звану багато оплачувану «кур’єрську службу» розміщенні й досі майже скрізь. У результаті — кур’єра на території РФ затримують з підозрою у поширенні наркотиків.
Під час обговорення на брифінгу в ОДА, виникло питання: чому ж такі «роботодавці» не відслідковуються?
Поліція пояснила це так: з документами у тих, хто пропонує роботу все добре, підстав для додаткових перевірок нема, вимушені діяти лише за фактом.
Наталія Романова висловила ідею, чому ж тоді, як тільки з'являється оперативна інформація чи підозра в недобросовісності, не засилати до таких роботодавців «спеціального» шукача заробітку — своєрідного «троянського коня»?
Такий експеримент має право на життя, і, можливо, викрив би не одну схему. Та чи скористаються ним правоохоронці? Чи знайдуть на це законні підстави?