Що ж стимулювало «першопрохідців» і чого чекають редакції, які підуть у вільне плавання за другим заходом, ділилися редактори з різних куточків України.

Анатолій Вікторук, головний редактор газети «Шполянські вісті», голова Асоціації регіональних ЗМІ Черкаської області:

- У Черкаській області в першому етапі реформується 9 редакцій: 1 обласна — «Черкаський край» і 8 районних. Ті, хто готовий був морально вийти і де колектив сприйняв такі кроки, як шлях до розвитку видання. Крім того, не хотіли продовжувати агонію, адже газетний ринок стає все більш не передбачуваним, і, незважаючи на бюджетну підтримку, стає все скрутніше. Йдучи на роздержавлення, у більшості однією з основних мотивацій було те, що чим швидше станемо вільними, тим швидше перехворіємо і навчимося виживати.

Ті, хто йде по другому етапу, міркування в основному такі: дотація, а чого від неї відмовлятися. А також діють за принципом — поживемо-подивимося. В окремих районах питання часу свободи вирішувалося спільно з владою. Втім, є одна спільна особливість і для першого, і другого етапу — страх за приміщення редакції.

Наталія Калініченко, редактор газети «Білопільщина», голова Асоціації регіональних ЗМІ Сумської області:

- У першому етапі, виявили бажання реформуватись 13 газет з 21 комунальної, зареєстрованої в області. Втім до попереднього переліку Постанови Кабміна про реформування в першому етапі включено 10. Три газети, а саме «Сумщина», «Новини Тростянеччини» і «Народна трибуна», поки під питанням..

У перший етап передовсім йдуть редакції і газети, які мають солідні тиражі, працюють з прибутком, отримують мінімальні дотації з бюджету або не отримують їх взагалі. Тобто формально вони вже багато років годують себе самі і співзасновники їм ні до чого. Другими йтимуть ті, які «дружать» з владою і не хочуть «розривати» стосунки, бо «хто його знає, як буде потім».

Таку думку розділяють і колеги-журналісти з інших куточків країни. Втім, варто зауважити, що всі зазначають чи не найбільшою проблемою юридична неграмотність районок, що згодом переросла у фобію свободи.

Відтак, очевидною є необхідність редакторів та юристів спільно розглянути найбільш поширенні юридичні колізії, що виникли у процесі роздержавлення. Окрім того редактори газет кажуть, що доречними були б практикуми з розробки стратегій розвитку, основ медіаменеджменту та маркетингу, продажу газет.

{jb_blackbox}Матеріал підготовлено у рамках реалізації проекту «Медіа менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа». Проект підготовлено громадською організацією «Асоціація регіональних ЗМІ». Фінансування — Фонд розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.{/jb_blackbox}