Свого часу Польща теж мала знаходити своє місце на великому ринку ЄС. При цьому конкурентів було більш, ніж достатньо. Взяти хоча б сусідню Німеччину.
Наразі товари польської марки Аміка можна побачити чи не на кожній кухні європейця.
Довідково: Аmika SA – найбільший польський виробник побутової техніки. Наразі компанія нараховує 25 тисяч працівників, має 2 тисячі найменувань продукції, 50 ринків збуту та 500 мільйонів євро доходу минулоріч. Портфель Аmika включає в себе міжнародні бренди Gram, Hansa, CDA.
- 70% доходу приносить саме зовнішній ринок. Продукція Аміки - номер один на ринку Польщі, України та навіть Німеччини. Зокрема мова йде про духові шафи. Саме на них ми і робимо ставку, - зазначає Кшиштов Рудковський, проект-менеджер компанії Аміка.
Проект-менеджер компанії Аміка Кшиштов Рудковський
Шлях до успіху у компанії був доволі тернистим і часом доводилося балансувати на межі банкрутства. Втім, теперішнє процвітання – результат успішної інтеграції на прилавки Європи.
Стратегія, як зазначив Кшиштов Рудковський, досить проста:
- Схожа психологія споживача: географічна та етнічна близькість з іншими країнами Європи дозволяє краще вивчати та розуміти потреби клієнта;
- Чітка орієнтація на ринок Європи: знайшли свою нішу і чітко закріпилися в ній;
- Гра торговими марками: своїм довіряють більше, тому у Німеччині Аmika = Hansa, Скандинавія: Аmika = Gram, CDA – британський бренд.
- Постійне удосконалення «фішки» фірми – духові шафи, та розширення асортименту – розробка цілої серії кухонного обладнання.
\* \* \*
Український бізнес, зокрема на Чернігівщині, досить довго орієнтувався на потреби ринку Росії. Тому мало хто готував собі «запасні аеродроми» у Європі. Втім, час таки змусив над цим замислитися.
Цікаво, що насправді ринок ЄС є навіть ближчим від звичного російського, а залежність від РФ створювали століттями штучно і зумисно.
Про українські підходи до експорту розповів керівник ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» Микола Шкурко.
Довідково: Товариство з обмеженою відповідальністю Просвітницька виробничо-комерційна фірма «СЯЙВО» вже понад 20 років постачає високоякісну сировину для виробництва продуктів харчування, а також для підприємств птахівництва і тваринництва, таку як льон, гірчиця, коріандр, люпин, інші олійні та бобові культури.
Компанія отримала сертифікат згідно зі стандартом ISO 9001:2008, що свідчить про ефективність функціонування системи менеджменту якості.
- Основні країни- виробники олійного льону це Канада, США, Казахстан. При цьому частка Канади - близько 40 %. На ринку Європи – цю нішу майже заповнюють Росія та Казахстан, де нема мита й існують інші привілеї. Є така думка, що Канаді навряд чи вдасться потіснити назад Росію з Казахстаном з ринку льону в ЄС. А спільно з Україною — цілком реально. Перенісши до нас агротехнології, організацію фермерства, об’єднаного в профільну асоціацію, заохотивши започатковувати фермерство, наприклад, на Чернігівщині, де густота населення найнижча, а кліматичні умови найкращі, можна досягти в льонарстві потрібного ефекту, щоб конкурувати з льоновиробниками Росії та Казахстану, - каже Микола Шкурко.
Директор ТОВ «Сяйво» Микола Шкурко
Наразі для України головний напрямок експорту льону – Південно- Східна Азія. На другому місці – Близький Схід і тільки потім ЄС.
«Сяйво» поки заробляє завдяки внутрішньому ринку, однак експорт орієнтує саме на Європу.
- Експорт насіння льону з України на європейський ринок є вигідніший, оскільки за даними митної статистики, 2015 року ціна однієї тонни сягала 485 євро, тоді як на азійському – 370, за рахунок якісних параметрів. Український льон є і географічно вигідним для Європи, - зазначає керівник ніжинського підприємства.
Однак, на думку підприємця, в Україні є чимало перепон на шляху до ринку ЄС, створених саме державою:
{jb_quote}- На жаль, в Угоді про Асоціацію України з ЄС передбачає поступове зменшення ставки вивізного мита на льон з 10 до 0%, починаючи з цього року протягом десяти (!) наступних. Отже, покращення ситуації в льонарстві має бути через 5-10 років.{/jb_quote} Окрім того, за високої собівартості льоновиробники отримують невчасне відшкодування ПДВ.
На відміну від польських колег-бізнесменів, сіверські підприємці робитимуть ставку саме на походження продукту.
- Хоч і маємо конкурентів, та товар позиціонуватиметься виключно як український. Хоч поки і не надто відомі, але показні якістю, - зазначає Микола Шкурко.
Звичайно, важко порівнювати підприємства, що є різними і за ступенем розвиту, і за спектром продукції. Та примітно те, що кожен з них у певний період свого становлення, опиняючись перед вибором - пливти за течією чи турувати нові шляхи - таки обирає нове, невідоме, але перспективне.
Тож не така страшна Європа, як її мають східні сусіди.
\* \* \*
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цих матеріалів стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції «Час Чернігівський» та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.