Порівняно з лютим 2017 року з 9% до 11% зросла частка українців, які принаймні 1 разу впродовж останніх 2 років відвідували Європейський Союз. З цих 11% близько половини (5%) лише одного разу відвідали країни ЄС.
У регіональному розрізі досі «лідером» за відвідуваністю країн ЄС лишається Захід України (18% принаймні одного разу відвідали його). Утім, з лютого 2017 року ріст відвідування простежується в Центрі України (з 7% до 10%) і на Сході України (з 2% до 9%).
Відповідно до методології опитування, Чернігівщина відноситься до Центральної групи областей.
Частіше ЄС відвідували чоловіки (14% проти 8% серед жінок), українці молодшого і середнього віку (12-17% серед осіб у віці до 50 років проти не більше 8% серед осіб старше 50 років).
Серед же тих, хто не відвідував ЄС, абсолютна більшість називали або причину відсутності можливості / засобів (42%), або відсутності необхідності (35%). Ще 14% сказали, що у них просто не було бажання.
Кожен четвертий українець (27%) стверджує, що для нього на найближчі 12 місяців скоріше або дуже актуальними є плани щодо поїздок в ЄС з метою працевлаштування. Далі за поширеністю йдуть такі плани, як відвідування родичів і друзів (21%) та розважально-рекреаційні плани (19%). Дещо менше респондентів говорили про переїзд (14%) і здобуття освіти (12%). Решта планів (медичні цілі, створення, розвиток чи підтримка існуючого бізнесу) є актуальними для 9-10% українців.
Серед основних наслідків запровадження безвізового режиму більшість українців в першу чергу бачать отримання можливості без віз в’їжджати в ЄС і переміщуватися між країнами (64%), а також в отриманні українськими студентами можливості отримати доступ до вищої освіти в ЄС (54%). Трохи менше українців говорять про доступ українського бізнесу до ринку ЄС (43%) і прискорення євроінтеграції (42%).
\* \* \*
{jb_blackbox}Опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології у грудні 2017 року. Для проведення опитування була розроблена стратифікована, чотириступенева вибірка, випадкова на кожному ступені. Опитування проводилося методом особистих інтерв’ю з респондентами в домогосподарствах, де вони проживають. Склад макрорегіонів: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області. Польовий етап дослідження тривав з 1 по 14 грудня 2017 року. Загалом в рамках дослідження було проведено 2039 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 110 населених пунктах України. Статистична похибка для вибірки 2039 респондентів (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує: o 3.3% для показників, близьких до 50%, o 2.8% для показників, близьких до 25 або 75%, o 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%, o 1.4% для показників, близьких до 5 або 95%, o 0.7% для показників, близьких до 1 або 99%.{/jb_blackbox}