Цікавий на емоційний коментар про фінал Кубку вміщено на сторінці ВК «Коропщина спортивна» Володимиром Лучко.
Далі мовою оригіналу.
«Стартував ігровий день грою Аполлон - Деснянське.
Команда Миколи Березуєва приїхала вп’ятьох. І хлопцям довелося добряче побігати без замін. Досить добре виглядав «Аполлон». Молоді хлопці були свіжими, агресивними. Тож 1:1 – закономірний рахунок. Причому, Коляда зрівняв його на останніх секундах.
Далі – ключовий матч: Оболоння – Криски. Якщо хлопці Осовика виграють – вони майже недосяжні. Та, на радість інтризі, підопічні Володимира Дмитровича Гавриленка перемогли 3:2. В Крисок гра не клеїлась. Хворим грав мотор команди Ігор Осовик. Дуже майстерний гравець легіонер Артем Грищенко. Та він не зміг повністю замінити Іллю Пустовойта. Без Іллі командна гра розладилась.
Далі: «Колос» - Деснянське. Василь Кравченко майже не міняв місцевих гравців – Повторацького та Максименка. Легіонери мінялися. Та командної синхронної гри не виходило. Можливо, хлопці з елітних команд трішки берегли себе, боялися травмуватись. Та все ж – перемога Атюші 5:3.
«Аполлон» - Понорниця. Ця гра вважалася прохідною. Хто сумнівався в перемозі фіналістів обласного чемпіонату? Та молоді коропчани дали такий бій Понорниці! Грав «Аполлон» дисципліновано і зважено.
Ну а команда Петра Васильця була блідою тінню себе місячної давності. Схоже, пік форми вже позаду. А, можливо, Понорниці бракувало легіонерів? Хто зна. Та гри не було. Результат 1:1.
Далі Криски тільки в кінці матчу змогли дотиснути п’ять незламних бійців з Деснянського - 4:1. На майданчику виділявся Артем Грищенко.
Наступна гра – ключова. Це була навіть не гра, а справжня битва: Понорниця – Колос. Хто програє, втрачає шанси на Кубок. Дуже нервовий, напружений матч приніс перемогу хлопцям Василя Кравченка 2:1.
Все, Понорниця вибула з чемпіонської гонки. І стало зрозуміло, що Юрій Гончаров з товаришами не будуть лягати кістками в матчі з Крисками. Без мотивації важко «вмирати» на полі…
Сьомий за ліком матч – Оболоння проти «Аполлона». В першому таймі була дуже живенька гра. Суддя вилучив з поля Максима Чуприну. А в другому «Аполлон» здався – 2:4. Кажуть, що була «здача» гри. Що я можу сказати? В цьому і є недолік ігор по колу: команди, що втратили турнірну перспективу, можуть, скажем так, не впиратися в іграх з лідерами. Але чому не можна припустити, що два потужних легіонери разом з Мацаком, Прохоренком, Осипенком чесно перемогли випускників коропської школи минулого року?
Далі? А далі Криски – Понорниця. Пасічник на поле майже не виходив – травма гомілки. Я думаю, що Понорниця грала чесно. Але хіба може команда без мотивації на рівних змагатися з хлопцями, які багато років йшли до цього дня, які вже зовсім близько перед фінішем. Вони – попереду всіх. І треба зробити тільки один крок. А на трибунах – десятки глядачів. І вони дружно скандують: «Криски - Криски». А серед глядачів – батьки, матерки, дівчата з рідного села. А час невпинно летить, і скоро ти станеш героєм… Ні, Криски не можливо було зупинити. І вони перемогли 6:4.
Все, можна було опускати завісу і закінчувати футбольну виставу.
Та в програмі була ще одна гра: Колос – Оболоння.
Ох, щоб творилося в спорткомплексі, як би ця гра вирішувала долю Кубку. Був би неймовірний гул на трибуні, по залу бігали б поліцейські і розтягували гравців і їхніх симпатиків. Олег Сагань так кричав би на своїх вихованців!!!
Але цього всього не було. Був спокійний цікавий матч за друге місце. Не за Перше – значить не було і справжніх емоцій. Оболоння перемогло 6:3. »
Отже, у підсумку таблиця фіналістів виглядала наступним чином:
- Криски – 18
- Оболоння – 17
- Колос Атюша – 13
- Понорниця – 11
- Черешеньки – 9
- Аполлон – 5
- Деснянське – 5
- Короп ЗОШ – 0
Отже, перемога за командою з села Криски «Спиртовик». Кращий гравець турніру – Ігор Осовик. До речі, команда “Спиртовик” грає вже більше 25 років.
