Якщо взяти до прикладу Деснянську об’єднану громаду, то нині там працюють три амбулаторії: Морівська, Косачівська та Деснянська, а ще ФАПи.
– Держава при об’єднанні громад ставила перед собою дві головні функції: освіта та медицина. Наша громада проіснувала рік. Півтора місяці ми не могли запустити процес виплати коштів. Тепер ще не до кінця ясно, на яку кількість округів буде поділена Чернігівська область, — каже голова Деснянської селищної громади Юрій Осташевський.
Тим не менше, на базі амбулаторії селища Десна створено центр надання первинної медико-санітарної допомоги. Заклад працює близько місяця. Звісно, що поки бракує обладнання та спеціалістів.
– До складу центру входить три амбулаторії та п’ять ФАПів, де працюють лікарі загальної сімейної медицини, фельдшери та медсестри.
Надаємо первинну медичну допомогу, тобто, до нас звертаються люди з хворобами, що лікуються амбулаторно.
Якщо є необхідність у стаціонарному лікуванні, направляємо в Козелець, Остер і Чернігів. Є також денний стаціонар, котрий розрахований на 10 ліжок, — розповіла журналістам «Часу Чернігівського» головна лікарка Віра Кузьмин.
Читати також: [Чим живе освіта в Деснянській об’єднаній громаді? ФАКТИ](top-novini/item/ 17535-chymzhyveosvitavdesnianskiiobiednaniihromadifakty.html)
Кадри вирішують усе?
Щодо медичного персоналу, то в Десні з цим більш-менш нормальна ситуація, а от у селах навіть не усюди є фельдшери. Місцеве керівництво нині сушить мізки над цією проблемою, бо надати житло майже нереально через те, що ледь не все у військовому містечку належить Мінобороні. Доводиться шукати альтернативу.
Серед варіантів: медики, які працювали в госпіталі, бо, як відомо, вони раніше йдуть на пенсію. Можливо, знайдуться спеціалісті серед жінок-військовослужбовців.
Водночас, якщо продовжаться перипетії з лікарнею в Острі, яку вирішили зробити міською, то є вірогідність, що місцевий бюджет її фінансово не витягне, і спеціалісти почнуть шукати роботу. До речі, деякі з них уже почали цікавитися роботою в Десні.
Уже півроку сімейним лікарем у Десні працює й Олександр Писаренко. Житло йому доводиться орендувати, адже він приїхав по закінченню навчання з іншої області.
Твердо каже, що відпрацювати мусить, бо навчався за кошт держави. Що робитиме потім – не знає, але вочевидь проблема з житлом може зіграти не на користь Деснянської ОТГ.
Думка експерта: Коли поляки змогли отримати великі кошти Європейського Союзу, то спочатку теж не встигали освоювати їх, бо обсяг значний, але є процедура отримання та використання грошей.
Деснянська громада приблизно в аналогічній ситуації. На 9 тисяч населення бюджет 8 мільйонів, та ще й реверсна дотація 6,8 мільйона.
У цієї громади немає дефіциту ресурсів, їм зараз треба навчитися писати проекти, щоби використати хоча б те, що дає держава. Потім уже можна буде братися за гранти, бо ресурси зменшуватимуться, – підкреслює директор Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування Ірина Кудрик.
Юлія КОВТУН, фото автора