– Геннадію Григоровичу, ви наголосили, що енергоефективність – це енергонезалежність України…

– Держава, на жаль, раніше не пропагувала у суспільстві енергозбереження, населення звикло сплачувати за нараховані, а не за фактично спожиті послуги.

Україна чверть століття сиділа на газовій голці, за яку змушена була платити власною незалежністю. Реформа галузі теплопостачання – одна із найголовніших реформ для країни. Система теплокомуненерго потребує глибокої модернізації. На ці цілі необхідні інвестиції – понад 6 мільярдів євро.

– Скажіть, будь ласка, у якому ж напрямку має рухатися наша країна?

– Урядом розроблено і подано до парламенту кілька базових законопроектів. Зокрема, «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про енергетичну ефективність будівель», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік комунальних послуг». Це будуть ключові закони для реформування житлово-комунального сектору. Кожен із названих чотирьох законопроектів має стратегічне значення.

Ухвалення Верховною Радою закону про житлово-комунальні послуги допоможе домогосподарствам та співвласникам багатоквартирних будинків знайти постачальників якісних альтернативних послуг: найкращих послуг за найменшу ціну. Люди повинні об’єднатися, обрати відповідального власника, який і керуватиме будинком та сповна відповідатиме за стан справ.

До кінця нинішнього року уряд завершить роботу над Енергетичною стратегією України, що передбачатиме заходи досягнення енергетичної незалежності. Держава повинна менше споживати енергоресурсів і робити це ефективно, збільшувати власне виробництво енергоресурсів для того, щоб країна була енергетично незалежна.

Ми зобов’язані дати українцям маршрутну карту, щоб пройти шлях до європейських стандартів споживання і економії енергоресурсів. Пройти непростий і складний шлях.

Уже ухвалений парламентом закон про особливості права власності у багатоквартирному будинку дасть можливість власникам квартир об’єднатися, взяти в управління будинок і шукати ефективні послуги задля загальної економії та вигоди. Створення ОСББ – правильний крок до спільної відповідальності. Тільки відповідальний власник все прорахує і проконтролює виконавців послуг. Люди платять за все – за дахи і дірки в них, за під’їзди і підвали, за повітря, за землю довкола тепломереж.

Відповідальний власник, відповідальний постачальник, відповідальний енергоаудитор – базові засади реформи енергоефективності.

На жаль, при ухваленні законів часто домінують політичні пристрасті, а не економічна складова. Ще в 2014 році уряд подав базові законопроекти до Верховної Ради. Та тільки коли сума субсидій зросла спершу до 17, потім – до 35, а цього року – до 52 мільярдів гривень, депутати зрозуміли, що треба терміново щось робити та розглядати відповідні закони.

– Парламент відправив на доопрацювання в профільний комітет урядовий проект закону «Про енергетичну ефективність будівель». Чи доцільно очікувати від цього документа кардинальних змін?

– Цей законопроект передбачає сертифікацію об’єктів будівництва та існуючих будівель. Тобто оцінку їх енергетичної ефективності, визначення фактичних показників, відповідність зазначених показників встановленим мінімальним вимогам до енергоефективності будівель із врахуванням місцевих кліматичних умов. Сертифікацію технічно та економічно обґрунтовану.

Також зазначені механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будинків та інструменти забезпечення їх фінансування. Механізми, що базуються на практиці країн ЄС.

– Енергоефективність – це використання меншої кількості енергії при організації належного рівня енергетичного комфорту в приміщенні та будівлі?

– Економічно обґрунтований енергоаудит будівель – вимога дня. Сьогодні в Україні існує 35 типових серій будинків. Нові будинки теж, на жаль, не відповідають вимогам енергоефективності. Тому зробити аудит усього житлового фонду – потреба дня. Щороку країна витрачає зайвих 9 мільярдів кубів газу для опалення. Це великий тягар для нашої держави. До цієї цифри треба додати ще й 52 мільярди гривень, виділених на субсидії.

Необґрунтовано низька тарифна політика протягом років існування держави спричинила недбайливе ставлення громадян до споживання енергоресурсів.

Нинішнього року уряд затвердив економічно обґрунтовану ціну на газ, і це – важливий стимул для впровадження енергоефективності. Щороку доводилося витрачати 153 мільярди гривень на дотацію «Нафтогазу». Адміністративна ціна на газ – непопулярний крок, але вкрай необхідний для країни.

– Великі надії урядовці покладають і на закон про комерційний облік.

– Мета цього законопроекту – створити в країні правові умови для забезпечення стовідсоткового комерційного обліку споживання тепла і води. Важливість його важко переоцінити, бо без повного обліку енергоресурсів неможливе впровадження заходів з енергозбереження.

Стовідсотковий приладний облік дозволить значно зменшити обсяг необлікованих витрат води у внутрішньо будинкових системах. Скоротити споживання теплової енергії протягом одного – трьох років в середньому на 15–20 відсотків. Забезпечення обов’язкового приладного комерційного обліку не дозволить суб’єктам господарювання у сферах природних монополій перекладати понаднормативні втрати в мережах на споживачів.

– Законопроект передбачає обов’язковість комерційного та розподільчого приладного обліку як колективного, так й індивідуального?

– Саме так. Також встановлює граничні терміни запровадження обліку: для нежитлових будівель – до 1 жовтня 2017 року, для житлових – до жовтня 2018-го.

Визначено механізм запровадження комерційного обліку існуючих, нових, реконструйованих та капітально відремонтованих будівель і прозорий механізм розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами у багатоквартирних будинках. Це стимулюватиме енергоефективну поведінку споживачів та призведе до зменшення споживання тепла і води. Комерційний облік – другий вагомий крок на шляху до енергетичної незалежності України.

Сьогодні ми опалюємо повітря, опалюємо землю навколо мереж, розриви тепломереж. Постачальникам-монополістам вигідно списувати витрати. Тепла квартира, теплі підвал та під’їзд – це теплий будинок загалом. Лічильники й індивідуальні теплові пункти у комплексі з теплими квартирами – фундамент економії енергоресурсів. Це десь 70% заощадження.

– Геннадію Григоровичу, заощадження ресурсів має певною мірою позначитися і на тарифах? Українці шоковані платіжками за «комуналку».

– Переконаний, що комунальні тарифи можна знизити за рахунок зменшення кількості спожитої енергії. Це завдання не тільки уряду, але й кожної української родини, яка змушена платити за неефективний менеджмент постачальників послуг.

– Яка роль органів місцевого самоврядування у вкрай важливій справі – реформі енергоефективності?

– Громада – це не тільки слово. Громада – це насамперед спільна відповідальність і спільні параметри для енергоефективних заходів. Сусідня Польща, до слова, 10 років згуртовувала громади.

Роль місцевого самоврядування дуже значима, як і регіональних програм та угод. Нині діє 126 місцевих угод, у рамках яких компенсується частина кредитів населення для термомодернізації.

Прозорий механізм нарахування тарифів, поточні ремонти житлових будинків, на які виділяються державні кошти, прибирання підвалів і дахів багатоквартирних будинків вивезення сміття – клопоти міських голів.

Я часто буваю в регіонах і обізнаний з реальним станом справ у житлово-комунальному секторі. Органи місцевого самоврядування відповідальні за громаду, за комфортне середовище, за якість послуг і за повноту делегованих їм повноважень.

– Чи буде порятунком Фонд енергоефективності? Відповідний законопроект уже розроблено.

– Уряд розраховує, що цей фонд отримає ресурс у 4 мільярди гривень, який буде повністю проінвестований як у промисловість, так і у комунальний сектор.

– Чимало говориться нині і про монетизацію субсидій.

– Спершу треба провести верифікацію. Рішення прийнято, але необхідно зробити два кроки – монетизацію підприємств і монетизацію кожного домогосподарства, кожної людини.

Щорічно держава витрачає на субсидії 52 мільярди гривень, дотуючи населення, неспроможне сплачувати за комунальні послуги. Тобто родини з низьким рівнем достатку. Загалом це 6 мільйонів домогосподарств. Подано ще 6,4 мільйона заяв. Мають запрацювати ефективні механізми адресної системи соціального захисту населення.

Частину ж коштів, передбачених на субсидії, можна було б інвестувати в розвиток енергоефективності, скориставшись досвідом Німеччини, Польщі, Чехії, країн Прибалтики.

Паралельно із наданням субсидій урядом будуть вживатися заходи, які дозволять підвищити соціальні стандарти і посприяти людям заробити гроші, а не одержувати кошти як дотації від держави. Субсидії – це тимчасовий захист неплатоспроможного населення. Вони існуватимуть до того часу, доки будуть потрібні людям.

– Геннадію Григоровичу, перепрошую, але державна програма «Теплих кредитів» цьогоріч давала суттєві збої. Яка ж подальша перспектива? Чи всі бажаючі можуть одержати фінансову підтримку на утеплення квартир?

– Так, гроші закінчилися ще влітку. 100 мільйонів гривень перекинули з інших програм. Торік не могли знайти охочих взяти такий кредит, цьогоріч вже забракло коштів. Загалом сума сягнула 800 мільйонів гривень – удвічі більше, ніж минулого року. Відсутність грошей – це, звісно, мінус. Але водночас і поштовх для вдосконалення механізму видачі таких кредитів.

Додам, що замінене вікно чи утеплена стіна окремо взятої квартири не дає очікуваного результату. Це тільки 10% економії, а 30% дають індивідуальні теплові пункти та утеплення багатоквартирного будинку загалом. Кошти, витрачені на встановлення ІТП, повертаються за два – три роки. Отож позичальникам доцільніше брати кредити на ці цілі, а не на заміну вікон. 230 кіловат енергії на 1 квадратний метр житла щорічно витрачає поки що українська родина, білоруська – 130. А Німеччина у чотири рази менше, аніж Україна.

Повну інформацію щодо «теплих кредитів» громадяни зможуть одержати в банках чи в центрах надання адміністративних послуг. Кошти повинні надходити тільки на особистий рахунок людини, а не компаніям чи постачальникам послуг.

– Як надалі відбуватиметься модернізація сфери теплопостачання і впровадження згаданої реформи загалом?

– Підсумовуючи сказане, зазначу, що уряд взяв курс на впровадження реформи енергоефективності. Запрацювала державна програма «Теплих кредитів». Подано до парламенту пакет необхідних законів, бо гостро бракує сучасної законодавчої бази, яка стимулювала б процеси енергоефективності. Та навіть спільних дій уряду і парламенту недостатньо. Українці повинні об’єднатися і здобути перемогу в боротьбі за енергонезалежність країни.

Записала Ольга ЧЕРНЯКОВА