Навчання проведено у рамках проекту «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа», що реалізується ГО «Асоціація регіональних ЗМІ».
Тренінг складався з аналітичної частини – узагальнення тенденцій, проблем та перспектив розвитку локальних друкованих ЗМІ, практичної – презентація та обговорення успішних працюючих практик районних друкованих ЗМІ та правової – вирішення організаційно-правових особливостей підготовки статутних документів та проведення державної реєстрації.
«Хоча перший етап реформи реформування державної та комунальної преси звершується, очевидною є потреба юридичного допомоги для редакцій, які вийшли на державну реєстрацію вже реформованого видання. Не менш актуальним є розуміння редакторами економіки друкованого видання. Без цього реформована газета не зможе розвиватися. Відтак головна місія тренінгів – надати редакціям знання для відповідей на нагальні виклики реформи», – наголосив Олександр Назаренко, голова громадської організації «Асоціація регіональних ЗМІ».
\* \* \*
На думку Олександра Бухтатого, представника Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України, реформа преси в Україні є однією з найважливіших.
Як відомо, ще у 2005 році Україна взяла зобов’язання перед Радою Європи реформувати державні та комунальні ЗМІ. Лише через 10 років було нарешті прийнято Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» і розпочато перший етап реформи. Завданням місцевої влади є сприяння цій реформі у відповідності до чинного законодавства.
«Наразі реформування у першому етапі пройшли 233 локальні друковані видання, що становить 42% від загальної кількості. Місцеві видання – одне з найпотужніших інформаційних джерел для українських громадян. Для прикладу, їхній сукупний тираж у 2016 році становив 40,9% загального тиражу періодичних видань в Україні. Таким чином, практично кожна друга сім’я передплачує або купує місцеву газету», – повідомив Олександр Бухтатий.
Представник АПУ проаналізував узагальнені дані про передплатні тиражі, доходи і витрати, бюджетну підтримку комунальних друкованих ЗМІ за останні 3 роки.
Виявляється, динаміка тиражів місцевих видань стабілізувалась, її сукупне зменшення по Україні спричинене падінням тиражів у Луганській та Донецькій областях через військові дії та внаслідок окупації Криму.
З іншого боку, доходи місцевих видань від реалізації тиражів за останні 3 роки зросли на 26%, а доходи від рекламної діяльності – на 97%. Загальний валовий дохід комунальних редакцій зріс на 45% (з 287 мільйонів гривень у 2013-му до 417 мільйонів у 2015-му).
{jb_blackbox}Довідково. На першому етапі реформуються 244 друковані засоби масової інформації. З них місцевих видань – 233. Найактивніше підтримують реформування редакції комунальних друкованих ЗМІ Житомирської області – 17, Вінницької – 16, Запорізької – 14, Рівненської – 14. Менш активні в Закарпатті, де до першого етапу долучилася тільки одна редакція, в Донецькій області – дві. Також у Переліку, затвердженому Кабміном, є 11 видань, засновниками чи співзасновниками яких були центральні органи державної влади, – газети «Пенсійний кур’єр», «Ваше здоров’я», журнал «Вісник Пенсійного фонду України» та інші.{/jb_blackbox}
\* \* \*
Комунальна форма власності не сприяла розвитку газет. По-перше, через сам статус комунального – підконтрольні місцевій владі медіа не були зацікавлені в успішній економічній діяльності. Менеджмент та маркетинг підмінявся адміністративним ресурсом та субсидіями газетам з місцевих бюджетів. А сама така підтримка часто напряму залежала від лояльності контенту газети до місцевої адміністрації та депутатів відповідної ради.
Що таке медіа-менеджмент та маркетинг локальної газети, як дослідити економіку друкованого видання – про це розповів слухачам медіа-тренер Валерій Горобець, редактор газети «Трудова слава» (Херсонська область).
Виявилось, що до початку реформи більшість редакторів районних газет навіть не досліджували свої видання з точки зору фінансової спроможності, не вираховували тенденції зміни структури доходів, не застосовували сучасних засобів комунікації з читачами. Отже, саме час задуматись на економічними ресурсами та стратегією подальшого розвитку видання.
Перш за все – це інвестування у якість газети. Це може буди кардинальне збільшення обсягу, покращення контенту, нові форми комунікації з читачами.
Також варто вже зараз нарощувати доходів від реклами, організовувати спільну рекламну діяльність (у партнерстві з виданнями із сусідніх районів).
Шлях до отримання фінансового ресурсу – підвищення передплатної та роздрібної ціни до економічно обґрунтованого рівня. В умовах, коли зростає ціна на папір, послуги Укрпошти, експерти радять підвищувати щороку ціну передплати на 15–20%. Це, звичайно, може знизити наклад, втім досвід показує – обсяг передплати відновлюється вже за півроку. Додаткові можливості – розширення мережі роздрібного продажу видань, вишукування можливостей додаткових доходів, наприклад, редагування і випуск друкованої продукції на замовлення і для продажу.
Для розвитку видання потрібно посилювати кадровий потенціал редакцій та осучаснювати систему заробітної плати творчих працівників.
Для розуміння можливостей розвитку місцевих видань Валерій Горобець пропонує термін «насиченість тиражу». Він означає співвідношення кількості примірників газет та населення. Наприклад, у Чернігівській області цей показник становить 6,45. Якщо врахувати, що одну газету читає у середньому 5 осіб, то, відповідно, практично кожна друга сім’я регіону є споживачем місцевої преси. Навпаки, в Одеській області насиченість тиражу становить 35,41 – 1 газету читає приблизно кожне 6–7-ме домогосподарство. А значить, є величезний потенціал для розвитку місцевої преси.
\* \* \*
Раніше у кожній області виділялось 1–2 якісні комунальні видання, зазначають експерти. За останні роки ще по 3–4 видання значно посилились економічно та медійно, вдало конкуруючи з приватними газетами. Вони створюють та реалізують спільних рекламні проекти (рекламодавець отримує послугу з розміщення реклами не в окремій газеті, а може охопити частину чи навіть всю область, якщо реклама розрахована, для прикладу, на населення у селах чи селищах), отримують кошти від укладання угод на висвітлення діяльності органів влади, розвивають супутній бізнес (рекламні, поліграфічні послуги).
Про успішні практики співпраці з органами влади в умовах реформування розповідала Наталія Калініченко, редактор газети «Білопільщина» (Сумська область). На її думку, варто активно користуватись владою як джерелом інформації, коштів (за висвітлення) та «розумного адмінресурсу» (особиста комунікація з депутатами, сільськими та селищними головами). Додатково для налагодження контактів з владою є безліч дієвих способів, починаючи з морального тиску на керівників через запити на публічну інформацію, об’єднання редакторів для захисту своїх прав тощо.
Про варіанти покращення контенту місцевої газети розповіла Юлія Бережко-Камінська, головний редактор «Ірпінського вісника» (Київська область). Це видання ще у 2014 році нічим не відрізнялося від більшості комунальних друкованих ЗМІ: обсяг зменшився з 12 до 8 сторінок, публікувались великі та нецікаві релізи органів влади та служб.
Буквально за два роки завдяки якісній роботі керівництва редакції газета змінилась.
«На головну сторінку ми практикуємо розміщення цікавих фото. Працює редакторська колонка. Запрошуємо читачів до діалогу. Не друкуємо величезні суцільні тексти. Змінили дизайн. Творчо працюємо над заголовками», – розповідає редактор.
\* \* \*
Найбільш запитуваний блок тренінгу – юридичні консультації та питання корпоративного права для редакцій, що реформуються.
Проблеми з перереєстрацією ЗМІ, обранням організаційно-правової форми для перетворення комунального підприємства, конфлікти з колишніми засновниками щодо майна, розподіл часток працівників редакції – на ці та багато інших питань відповідав медіа-юрист Артур Даценко (Сумська область).
У підсумку учасники семінару виступили за запровадження оперативного реагування на законодавчому рівні щодо можливих викликів та загроз, зокрема, форс-мажорного характеру. Варто жорстко вимагати від влади застосування єдиного механізм цивілізованої співпраці – укладання угод щодо висвітлення діяльності.
\* \* \*
{jb_blackbox}Захід проводився у рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.{/jb_blackbox}
ГО «Асоціація регіональних ЗМІ»