Нещодавно за прямою протекцією одного зі священиків у Росії наважилася редагувати свого ж класика Олександра Пушкіна.
У новому варіанті «Сказки о попе и работнике его Балде» змінено дійову особу: піп став купцем. Пояснюють таку редакторську правку тим, що, за переконанням священиків, Пушкін за життя був релігійною людиною і висміювати церкву аж ніяк не міг.
Тільки от чомусь отці не враховують той, факт, що глибоко віруюча людина не могла б взагалі сквернословити, а от Олександр Сергійович любив міцне слівце, а його творча натура постійно потребувала нових муз.
Ще один «доказ» на користь нової редакції казки — вона вийшла після смерті автора, тобто її вже тоді могли змінити. От тільки дослідники зазначають, що не вийшов літературний твір відразу після написання якраз через церковну цензуру.
Наразі «трансформований піп», як повідомляє Перший канал РФ, уже вийшов накладом чотири тисячі екземплярів.
Російські священики готові вибачити та просити пом’якшити покарання і для того грішника, який ловив покемонів у храмі, про це пише lenta.ru.
Тож, здається, у Росії скоро повернуться до тих часів, коли піп вирішував все: від ступеню гріховності до імені новонародженого.
Такий формат церковно-суспільних відносин цілком задовольняє і російську політичну владу. Оскільки осягнувши роль морального провідника для російської людини, церква одночасно освячує усі внутрішньо- та зовнішньополітичні ініціативи Кремля.
І схоже для російської православної церкви особливо немає різниці, які дії керівництва РФ підтримувати: окупацію території сусідніх держав чи заснування культурно-просвітницьких центрів, бомбардування міст у південно-східній Азії чи доставка гуманітарних вантажів, збройного вторгнення чи мовно-культурного просвітництва.