Угоду про асоціацію Україна-ЄС можна порівняти з таким собі вікном можливостей для бізнесу. У тому числі такого, що спеціалізується на виробництві харчових продуктів. Відкриється це вікно тоді, коли вітчизняні підприємства зможуть довести, що їх продукція безпечна для європейського та українського споживача.
{jb_blackbox}Підприємства Чернігівщини ще тільки починають відкривати європейський ринок. Згідно статистичних даних, за І півріччя 2018 року експорт товарів – готових харчових продуктів підприємствами регіону становив 8% від загального обсягу експорту.{/jb_blackbox}
Щоби бути впевненим, що продукти харчування безпечні, європейці застосовують Hazard Analysis and Critical Control Points (скор. HACCP). Це система аналізу небезпек і контролю (регулювання) в критичних точках – вона ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. За словами фахівців, це своєрідна «подушка безпеки» для підприємства і одночасно гарант якості для споживача.
Детальніше про систему HACCP та діючу систему контролю за якістю в Україні читайте – у статті «Часу Чернігівського» Контролюй, з чого готуєш — не доведеться боятися того, що з’їв!
Основною метою впровадження означеної системи є безпека харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану – до столу». Тобто повного розуміння того, де і у яких умовах вирощувалась сировина, як перероблялась у вже готовий продукт, як далі він упаковувався, зберігався, транспортувався, реалізовувався.
« Система контролю за якістю харчових продуктів у Європейському Союзі базується на ризикорієнтованому підході. Це означає: різні потужності, які виробляють різні типи харчових продуктів - у залежності від складності процесу та від об’ємів реалізації - контролюються з різною частотою», - розповідає Галина Котик, експерт з проведення правових та наукових досліджень, підготовки проектів правових актів, проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».
Як запроваджуються зміни? До теорії
Реалізація європейських вимог щодо якості продуктів харчування – одне із зобов’язань Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Для цього відповідні зміни внесені у Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»: до 20 вересня 2019 року в усіх операторів ринку харчових продуктів має бути впроваджена система НАССР, або принаймні програми-передумови. Це загальний кінцевий термін, у тому числі – для малих потужностей. Однак для різних підприємств строки різняться:
- із високим ступенем ризику, чия продукція містить активні компоненти тваринного походження ( бійні, молокозаводи та підприємства з переробки й виробництва м’яса тощо) - мали впровадити НАССР до 20 вересня 2017 року;
- для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження ( пекарні, виробництво напоїв тощо) запроваджують НАССР до 20 вересня 2018 року.
Другий крок - Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
« У цьому законі імплементовані основні європейські засади ризикоорінтованого підходу. Одне з головних – контроль оператора ринку без попередження, відповідальність оператора ринку про те що він виробляє і як виробляє той чи інший продукт. Щоби реалізувати це закон Україні потрібні великі ресурси та великі зусилля, але перший крок зроблено. Для прикладу, законопроект був зареєстрований у 2014 році. І лише у 2017-иу прийнятий завдяки спільним зусиллям народних депутатів та розробників», - каже Галина Котик.
Державна служба України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України (далі – Держпродспоживслужба) – цей орган створений за європейським зразком – відповідно отримав цього року повноваження з контролю за безпечністю харчових продуктів та кормів та контролю за благополуччям тварин.
До речі, законодавчі нововведення та практичні кроки вже вплинули на експорт до країн ЄС. Втім, країні замало мати дозвіл на продаж (мова про молоко глибокої пастеризації). Необхідно, щоб такий допуск мало кожне підприємство.
Попереду складний процес удосконалення вітчизняного законодавства для експорту у ЄС м’яса великої рогатої худоби. Для цього спершу потрібно започаткувати програми з контролю за захворюваннями тварин, на що потрібні значні кошти. Поки таких програм немає - Україну не розглядають навіть як кандидата на експорт такого продукту.
Як запроваджуються зміни? До практики
Застосування НАССР стосується всіх підприємств, незалежно від того мають вони намір експортувати продукти до ЄС чи ні. Перевіряє наявність системи та ж Держпродспоживслужба.
« По факту перевірятимемо наявність НАССР на підприємствах Чернігівської області з 2019 року, коли сформуємо відповідний план перевірок на наступний рік», - розповідає заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області Руслан Сіробаба.
За словами посадовця, оцінка системи НАССР - це скоріше аудит, а не перевірка. Вона є плановою. Натомість, поточні ревізії підприємств на відповідність гігієнічних вимог дійсно не плануються, а проводяться постійно (так званий державний контроль).
Як здіснити аудит НАССР спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області вже знають – пройшли відповідні курси із залученням європейських фахівці. Відтак у кожному районі є принаймні один інспектор, який знається на тому, як перевірити чи є на підприємстві НАССР чи немає.
Наразі систему мають всі 12 молокозаводів області, всі м’ясокомбінати. Наперед запровадили НААСР кілька хілобулочних підприємств. Однак, сама система один з кроків, хоч і надважливий, до європейського споживача.
« Витрати на систему НАССР – це фактично витрати на приведення виробництва до відповідних вимог у тих місцях виробництва, де є небезпечний фактор. Відтак, готується відповідна інструкція для кожного такого ризикового сегменту. Прописуються способи контролю і як цьому запобігти. Приклад: молочний продукт, де присутня пастеризація молока. Вона має проходити у відповідних умовах з відповідною температурою. Тож це контрольна точка для перевірки», - наводить приклад Руслан Сіробаба.
Також в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Чернігівській області повідомили, що за невпровадження НАССР каратимуть: перший раз – припис (письмове попередження), другий раз – штраф у 15 мінімальних зарплат (для ФОП) і 30 мінімальних зарплат (для юридичних осіб).
Глобальні ж наслідки відсутності системи ще більші – окрім заборони експорту, у перспективі такий бізнес можуть позбавити дозволу на виробництво певної продукції.
« Стосовно якості, то у березні ц.р. підприємство отримало сертифікат міжнародного зразка FSSC-22000. Це аналог НАССР, але умови ще жорсткіші. Отримали цей сертифікат з першого разу. На завод приїжджали аудитори іноземні. Зараз можемо гарантувати, що продукція заводу відповідає всім цим вимогам», - розповідає заступника директора компанії «Добродія Фудз» Андрій Ломейко.
{youtube}Zv4YXPTtATA{/youtube}
{jb_blackbox}Підприємство «Добродія Фудз» (Чернігівська область) обробляє зернові та крупи, виробляє пластівці. Працюють з лютого 2018 року. Оскільки до 50% виробленого експортується (Болгарія, Румунія, Нідерданди та інші), то вимогам щодо безпечності продукції надається на підприємстві першочергове значення.{/jb_blackbox}
За словами керівництва компанії, покупців «заманюють» якістю – сировина вирощується на власних полях, зерно проходить до 10 ступенів обробки, зберігаючи корисні властивості. Більшість процесів автоматизовані.
Завод має сертифікат міжнародного зразка FSSC 22000. Він підтверджує відповідний рівень менеджменту безпеки харчових продуктів. Сама ж система перевірки відповідності FSSC 22000 включає аудит та сертифікацію переробки та виробництва харчових продуктів, а в окремих випадках і пакування. Даний документ базується на всесвітньому досвіді щодо безпеки харчових продуктів і фактично сприяє бізнесу в отриманні місця на полицях міжнародних торгових мереж, у тому числі, європейських.
Практичну складову безпеки та якості реалізовують по 2 напрямах. Спершу контроль сировини - зерна. Його перевіряють безпосередньо на підприємстві у лабораторії. Друге – контроль самого процесу виробництва за спеціальною процедурою технічно-хімічного контролю. Є контрольні точки, у яких персонал здійснює перевірки. Це прописано у відповідних регламентах. Спеціальне обладнання – сепаратори – перехоплюють мінеральні домішки, фізичні та органічні часточки, які можуть потрапити у продукцію.
{youtube}xO2Es46fLxc{/youtube}
У планах підприємства - отримати сертифікати «Халяль» та «Органік».
Перший спрощує експорт до країни, де населення сповідує іслам: тож «Халяль» підтверджує безпеку, чистоту, користь для здоров’я людини, відсутність в продуктах харчування шкідливих консервантів і добавок. До речі, він стосується також і продуктів тваринного походження – тобто продуктів із м’яса, вживання якого не порушує ісламські заборони. Більш того, вимоги сертифікату «халяль» стосуються і того, який чином були забиті тварина чи птах, оброблені, зберігаються, готуються. Втім, якщо для мусульман вживання продуктів під означеним стандартом - це слідування релігійним та морально-етичним нормам, то для інших покупців це вже означає перевірену якість та безпечність.
«Органік стандарт» дозволяє українському бізнесу успішно конкурувати в ЄС. Його визнають контролюючі органи ЄС, а сама органічна продукція, якість якої підтверджена цим сертифікатом, експортується по спрощеній процедурі. Цей документ – підтвердження якості кінцевої продукції. Передують його отриманню масштабні лабораторні дослідження зразків продукції, що проводиться закордоном. Тестують на залишки пестицидів – враховують майже 1000 параметрів.
{oziogallery 961}
\* \* \*
До речі, український бізнес не лишений сам на сам з проблемою впровадження європейських вимог щодо якості продуктів. У цей процес активно включились місцеві Торгово-промислові палати, асоціації виробників – вони пропонують різноманітні семінари, тренінги та інші активності для навчання. Адже в будь-якій справі головне дати вудочку, а найспритніші вже самі наловлять риби.