- Лідіє Василівно, перш за все хотілося б почути про тенденції на регіональному ринку праці?

У поточному році нам довелося працювати в умовах нестійкої економічної ситуації, поглиблення кризових демографічних, міграційних процесів. Скорочується чисельність штатних працівників, значною залишається частка офіційно непрацюючих.

Ускладнює ситуацію в регіоні низька якість вільних робочих місць, адже лише 3% вакансій пропонували заробітну плату, більшу за середню по області.

На початок листопада на Чернігівщині налічувалось 10,5 тисяч безробітних, на кожне вільне робоче місце претендувало 9 осіб.

- Тож як в ситуації, яка склалася, соціально захистити людей, які опинилися без роботи?

Перш за все хочу наголосити, що соціальний захист від безробіття – це не лише система послуг з підбору роботи та виплата матеріальної допомоги. Служба зайнятості – не виплатна каса, як дехто вважає. Її діяльність - це продумана державна політика, спрямована на підвищення рівня охоплення населення і роботодавців активними формами і програмами сприяння зайнятості, активізація власних зусиль клієнтів щодо пошуку роботи, формування соціально відповідального бізнесу. Наша головна мета, аби кожен українець мав достойну роботу, а роботодавець був забезпечений кваліфікованими кадрами.

Протягом січня-жовтня поточного року до активних форм сприяння зайнятості в області залучено більше 20 тисяч безробітних – 60 % громадян на обліку. Зокрема, 12 тисяч працевлаштовано, більше 4 тисяч скеровано на професійне навчання та підвищення кваліфікації, 7 тисяч залучено до громадських та інших робіт тимчасового характеру.

- Послугами служби зайнятості користуються не лише шукачі роботи, а й роботодавці. Які шляхи співпраці пропонуєте цій категорії клієнтів?

Роботодавці для служби зайнятості – клієнти №1. Співпраця з ними допомагає спрогнозувати ситуацію на ринку праці, повернути до продуктивної зайнятості якомога більше наших громадян.

Служба зайнятості пропонує роботодавцям цілу низку безкоштовних послуг. Перш за все – це допомога у підборі кадрів, організація робіт тимчасового характеру, підготовка необхідних спеціалістів.

Крім того діє механізм фінансового стимулювання створення нових робочих місць шляхом компенсації роботодавцям єдиного соціального внеску.

Сьогодні служба зайнятості реформується, ми покращуємо свої сервіси, освоюємо нові технології, такі як відеорезюме, відеовакансія, онлайн-співбесіда, комунікація через соціальні мережі тощо.

- Які завдання для служби зайнятості сьогодні є пріоритетними?

Безумовно, першочерговим завданням є відновлення трудового потенціалу, престижу робітничих професій. Тому серед пріоритетів – профорієнтаційна робота.

На сучасному ж ринку праці дефіцит саме робітничих кадрів. Серед більше 20 тисяч вакансій, які подані роботодавцями до центрів зайнятості області у поточному році, майже 60% пропонуються для кваліфікованих «працівників з інструментом», ще 16% - для робітників, які не потребують спеціальної підготовки, і лише чверть вакансій - для службовців з вищою освітою. Така пропорція попиту на ринку праці області майже не змінюється протягом останнього десятиріччя.

Сьогодні самі роботодавці готові заохочувати молодь в отриманні актуальної робітничої професії, активно співпрацюють зі службою зайнятості по підготовці відповідних фахівців з числа дорослого населення.

- Напевно у співпраці саме з роботодавцями варто шукати шляхи подолання дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили?

Не секрет, що сьогодні обсяги підготовки спеціалістів не відповідають потребам роботодавців. І без співпраці з ними дуже складно знайти баланс на ринку праці. Я бачу вихід - у підготовці кадрів під конкретні робочі місця. До речі, служба зайнятості організовує професійне навчання безробітних виключно на замовлення роботодавців під гарантоване працевлаштування. Безробітні навчаються в професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах області, а також у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, створених в 11 областях України. Це сучасні комплекси з потужною навчально-виробничою базою європейського рівня, де крім традиційних професій, здобувають і доволі рідкісні.

  • Лідіє Василівно, сьогодні всі сфери суспільного життя, в тому числі й соціальна, реформуються. Які зміни слід очікувати в службі зайнятості?

Служба зайнятості сьогодні має необхідні інструменти для пом’якшення ситуації на ринку праці. Проте наше першочергове завдання на сучасному етапі – прогнозувати ситуацію в сфері зайнятості та оперативно реагувати на виклики ринку праці. З цією метою розпочато процес модернізації, комплексних перетворень: змінюються підходи до надання послуг, впроваджуються нові сервіси, вибудовується ефективна модель взаємодії з соціальними партнерами та громадськістю.

На рівні держави відбувається вивчення та імплементація кращого міжнародного досвіду, що має на меті підняти службу зайнятості на вищий щабель свого розвитку, зробити європейською соціальною інституцією. В різних областях України проходять апробацію пілотні проекти, пов’язані зі створенням інформаційно-консультаційних, консалтингових центрів, наданням послуг «під єдиним дахом».

На часі впровадження й нових механізмів розвитку трудового потенціалу, зокрема, через підтвердження неформальної освіти.

- Все, про що Ви щойно сказали, втілюють у життя працівники служби зайнятості. У вас є нагода привітати їх напередодні професійного свята.

Шановні колеги! Праця соціального працівника завжди була і є однією з найблагородніших у світі. Ви служите інтересам громади, робите усе можливе, аби життя людей стало кращим.

Напередодні професійного свята, висловлюю вам глибоку шану та подяку за ваші професіоналізм та відданість справі, наполегливість та відповідальність, за щиру душевну турботу та доброту у ваших серцях.

Зичу міцного здоров’я, щастя, миру та злагоди. Нехай у ваших серцях ніколи не згасає полум’я любові та доброти, а кожен ваш день буде сповнений теплом людської вдячності.