Бо у поліцію людина звертається в разі, якщо хоче наказати кривдника.
До Департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА — якщо планує отримати статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Це дасть можливість отримати три мінімальні прожиткові мінімуми компенсації від держави. Окрім того департамент може посприяти в отриманні психологічної та медичної допомоги.
До Чернігівського громадського комітету захисту прав людини громадяни звертаються за комплексною допомогою: психологічна, юридична, медична, реінтеграційна тощо.
Ба більше, людина може одночасно звертатися по допомогу до всіх.
— Раніше ми супроводжували всіх людей від початку звернення й до кінця. Окрім того ми єдині, хто реально може допомогти повернутися додому. Як з інших населених пунктів, так і з-за кордону.
Держава теоретично також може допомагати, але службовцям заважає бюрократія.
Поліція ж лише може відкрити кримінальне провадження по факту зникнення людини, — коментує ситуацію керівниця програм, юрист Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова.
У 2017 році дана організація допомогла 9 постраждалим від торгівлі людьми. У 2018 ідентифіковано (виявлено) 4 особи та надано понад 50 консультацій.
{jb_blackbox}Читати також: Життєва історія: як жительку Чернігівщини змусили жебракувати на Одещині{/jb_blackbox}
Тим часом у поліції Чернігівської області наводять інші цифри. Лише з початку 2018 року поліцією виявлено та задокументовано сім фактів торгівлі людьми. У всіх випадках особам оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Чотири кримінальні провадження з обвинувальним актом направлені до суду. Усі кримінальні порушення стосуються торгівлі людьми з метою подальшої сексуальної експлуатації в Об’єднаних Арабських Еміратах та Туреччині.
І для остаточної диспропорції наведемо статистику Департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА.
— На Чернігівщині впродовж 2013–2018 років статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 36 осіб, з них 18 чоловіків та 18 жінок.
У 13 випадках мала місце сексуальна експлуатація, у 23 — трудова та один випадок — примушування до жебрацтва. Зокрема, 35 осіб постраждали за межами України.
У 2017 році відповідний статус отримали 11 осіб, цьогоріч — 4, — зауважує директорка Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА Ніна Лемеш.
Зазначимо, що особи, які потрапили в тенета чорних ділків, не завжди готові співпрацювати з правоохоронними органами, йти до забюрократизованих органів влади, вони можуть цуратися психологів, боятися осуду громадськості тощо. Саме тому залишаються сам-на-сам зі своїми проблемами. Отже, справжня статистика ніколи не побачить цей світ.