Фактично, саме робота цієї структури дозволяє політикам та владцям на місцевому рівні говорити про практичні кроки щодо сприяння підприємцям у просуванні товарів та послуг до Європи.
- ТПП – це наразі класичне бізнес-об’єднання, своєрідний бізнес-клуб. Додатковими можливостями для наших членів є заходи та інформація, яку ми надаємо; майданчики для пошуку ділових партнерів; спілкування в бізнес-середовищі як регіону, так і країни в цілому і поза кордонами України, - пояснює Костянтин Іванов, президент Чернігівської торгово-промислової палати. – Якщо на початку нашої історії доводилось роз’яснювати цінність членства в ТПП, то тепер вже ми маємо запит від підприємств свідомий і практично сформульований. Спілкуючись з нашими підприємствами протягом 24 років, спостерігаємо цивілізаційні зміни бізнес-спільноти Чернігівщини. Сьогодні бачимо активну зацікавленість у підвищенні конкурентності наших підприємств. Саме в цьому і полягає наша мета. ТПП — це не просто об’єднання за інтересами. Передусім, це послуги для бізнесу.
{jb_blackbox}Торгово-промислова палата (ТПП) — це недержавна самоврядна організація, яка об’єднує підприємців - фізичних та юридичних осіб. Мета їх діяльності – надавати взаємовигідні послуги, у тому числі підприємницькі. Як створюється і що може робити ТПП визначає базовий закон, прийнятий ще у 1997 році. Чернігівська ТПП створена у 1995 році на базі Чернігівського філіалу виробничої фірми “Київзовнішсервіс”. Згодом пройшла перереєстрацію.{/jb_blackbox}
Частина послуг безкоштовна. Найбільш затребувані цього року — запити від молодих людей, які тільки починають підприємницьку діяльність. Ще — пошук ділових партнерів за кордоном. Набирає популярності нова послуга: підготовка аналітики іноземних ринків для чернігівських експортерів, які хочуть розширити географію збуту.
Щороку до Чернігівської ТПП долучаються нові виробники, експортери, молоді підприємства.
Про євроінтеграцію та конкурентність харчової промисловості Чернігівщини: бліц-інтерв’ю з Костянтином Івановим
У 2013 році Чернігівська ТПП категорично виступила за економічну інтеграцію до Європейського Союзу. Ця спільна позиція чернігівського бізнесу багато у чому визначила і суспільні настрої на Чернігівщині взимку 2013/2014 року.
- Ви особисто тоді були активним учасником Євромайдану, говорили про необхідність підписання Угоди про асоціацію. Тоді, очевидно, мали аргументи на це. Пройшло 4,5 року, Угода чинна. Чи виправдано Ваші сподівання?
К.І.: ЄС за останні 4 роки став найбільшим торгівельним партнером України. Експорт товарів до країн Європейського Союзу за підсумками 10 місяців 2018 року зріс на 16%, порівняно з таким же періодом попередньогороку І становив близько 16 мільярдів доларів. При цьому питома вага експорту українського до ЄС по відношенню до експорту загалом становить 42%. Таким чином, якщо повернутися до 2013-2014 років, коли була спроба Російської Федерації через режим Януковича заблокувати асоціацію України з ЄС та її цивілізаційний вибір, не дати відірватися від «Російської імперії» - то наш розрахунок виправдався.
- Що б Ви додали до аргументації про важливість Угоди про асоціацію для України зараз?
К.І.: Наші відчуття та аналіз того, як Росія поступово, з 2010 року, почала закривати для нас свій ринок, позиція за позицією, товар за товаром, через створення Митного союзу, наддержавні органи управління режимами експорту-імпорту – все це поступово знижувало можливості присутності на ринку РФ, Білорусі та Казахстану. Це продовжується у якійсь мірі й сьогодні. Тому ця конфронтація дійшла не тільки до жорсткої економічної конкуренції, а й до відкритої агресії. До слова, це — ще один аргумент, що у 2013-2014 був правильний вибір.
Залишившись практично без ринку колишнього СРСР, ми зрозуміли, що здатні все ж таки робити товари такої якості, які споживаються на європейському ринку та відповідають світовим стандартам.
Яскравий приклад – Новгород-Сіверський сиркомбінат. Усе життя з 90-років експортував 90% виробленого продукту до Росії. Адже ані логістично, ані історично не було ніякого сенсу пропонувати його в Україні. Однак спершу він втратив російський ринок (Роспотребнадзор закрив шлях продукції ще у 2012-2013 роках). Потім отримав нових власників. І уже у 2017 році ЄС вніс Новгород-Сіверський сиркомбінат в перелік 7 молочних комбінатів України, які атестували свій товар для продажу в ЄС. На цьому прикладі зрозуміло: пропонувати в РФ чи у Білорусь той сир, який відповідає вимогам ЄС, якщо б змінились економічні відносини, можна, але чи це вже доцільно.
- Тоді [у 2013 році] говорили, що чернігівські товари та послуги неконкурентні у ЄС. Чи справдились ці побоювання?
- К.І.: Перше з побоювань: українські товари та послуги, а особливо товари, які стосуються несировини, і ті, які з більшою часткою доданої вартості, не зможуть експортуватись на територію ЄС, і після підписання Угоди про Асоціацію будуть заблоковані технічними бар’єрами. Зокрема тими, які стосуються відповідності. Та це не більше, ніж міф. Дійсно, на території ЄС до товарів, які стосуються споживання людиною, вимоги високі. Однак Україна має багато сировинних позицій та й готової продукції, що досить добре продається в Європі. До того ж, за рахунок природного сусідства з ЄС Україна має велику логістичну перевагу над азійськими ринками.
- Що чернігівський бізнес може запропонувати ЄС?
- К.І.: Звичайно, ми маємо збільшувати частку товарів з більшою доданою вартістю в експорті до ЄС. Звичайно, непогано і не гріх торгувати кукурудзою, яку купують з України для переробки. Але вже соняшникова олія – це продукт, готовий до споживання, маэ додану вартість, а значить — дорожчий.
Що варто зробити? Кошти, які в аграрному секторі заробляються за рахунок продукції малопереробної, сировинної, або частково переробної,треба інвестувати у переробну галузь. Адже ресурс є: ми збираємо 360-380 тисяч тон соняшника зерна і мало переробляємо (тільки у Ніжині на місцевому жиркомбінаті). Це стосується чи не всіх продуктів рослинного походження.
Підприємцям з провінції потрібні якісні підказки
Щоби мотивувати місцевий бізнес Чернігівський ТПП започаткувала конкурс «Підприємець року».
Щороку таким чином у 7 номінаціях відзначають тих, чий поступ у бізнесі був успішним і яскравим.
- Для мене участь у конкурсі надзвичайно важливо. Мене номінували у номінації «Успішний старт». Я вкладаю душу у свою справу, всію себе, тож цей захід це щось надзвичайне, - розповіла Юлія Дарницька, керівник компанії YO! Sweets (виробник натуральних солодощів).
За рік у ТПП проводять кількадесят семінар для бізнесменів та менеджерів і з самої різноманітної тематики – від навчань по експорту с/г продукції до ЄС до маркетингу у цифровому світі.
Щороку експортерів Чернігівщини збирають на спеціальні економічні форуми. На них залучають експертів міжнародного рівня. Вони розповідають як торгувати, як експортувати, як долати технічні бар’єри тощо.
Також ТПП проводить навчання із просування інформації, і навчання та семінари щодо маркетингової діяльності і режимів експорту до країн ЄЄ.
Кожен може звернутись до Чернігівської ТПП і, заявивши код свого товару, отримати вичерпний список всіх процедур, яких необхідно виконати, щоб цей товар потрапив на митну територію ЄС.
Крім того, у ТПП є свіжа інформація про квоти найбільш чутливих для позицій.
- Найуспішніший проект ТПП за останні 5-10 років — це якраз ініціатива, що стосується стратегії підтримки експортерів. Ми його задекларували у 2015 році. І мріяли, щоб завдяки його реалізації експорт Чернігівщини за рік зріс на 15%. Я можу сказати, що експорт 2017-го по відношенню до 2016-го збільшився фантастично – на 45,6%. За перші два квартали 2018 року ця динаміка зберігається, — переконує Костянтин Іванов.
- За останні роки співпраця з ТПП значно активізувалась. У тому числі, у рамках нашої Програми підтримки підприємництва. Це цільова програма, яку міська рада розробила за участі тої ж ТПП та прийняла для практичної допомоги бізнесу. Для прикладу, ми спільно запровадили такий механізм як бізнес-місії, коли менеджмент місцевих підприємств може ознайомитись із промисловим потенціалом інших країн. Або знайти партнерів у країнах ЄС. Ще одна наша спільна мета – створення бізнес кластеру спочатку в сфері легкої промисловості Чернігові, — розповіла Світлана Святушенко, заступник начальника управління економічного розвитку Чернігівської міської ради.
Приміром, цієї весни за сприяння ТПП делегації представників ділових кіл Чернігівcької області відвідала регіон Лаціо в Італії. У програмі не тільки офіціоз, а й візити безпосередньо на підприємства, де можна домовитись про подальшу співпрацю напряму.
Чернігівська делегації на підприємстві в Італії. Фото зі сторінки Посольства України в Італії
Загалом вже 15 працівників підприємств реального сектору провчились у Європі, відвідали підприємства, отримали практичні знання.
Замість післямови
Три країни Східного партнерства, що підписали такі Угоди про асоціацію (тобто Україна, Молдова, Грузія), в 2015 році отримали додатковий інструмент, що має довгу назву “Підтримка МСБ в рамках Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі”.
Фактично це – набір програм, які відкриють українському малому та середньому бізнесу доступ до чотирьох видів підтримки за рахунок ЄБРР та ЄІБ:
- інструменти розподілу ризиків: покращення умов кредитування МСБ через зменшення ризиків для європейських та місцевих фінансових установ при наданні їм кредитів;
- хеджування валюти кредитів: можливість брати позики в гривні за ставками кредитування, близькими до доларових та єврових;
- інвестиційні стимули: стимули до модернізації своїх технологій та виробничих/сервісних процесів МСБ, якщо метою інвестицій є дотримання стандартів та правил ЄС;
- технічна допомога: допомога у підготовці бізнес-планів для отримання банківських кредитів; виявлення нових ринкових можливостей, які відкриває вільна торгівля з ЄС; поліпшення бізнес-середовища.
Україна є найбільшим бенефіціаром програми EU4Business: так, у 2009-2016 роках ми отримали майже половину сукупного фінансування ініціативи – 145 млн з 300 млн євро.
{jb_blackbox}EU4Business — ініціатива ЄС, покликана допомогти малим підприємствам повністю реалізувати свій потенціал. Підтримка в EU4Busines надається спільно з іншими організаціями, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк.{/jb_blackbox}
Нині реалізовуються три проекти, які стосуються виключно України. Чернігівщина є активним учасником одного із них — FORBIZ.
Українським підприємцям незалежно від галузі дали вудочки. От лише тільки чи впіймається на них щось залежить від швидкого та якісного адаптування українського законодавства і готовності бізнесу працювати за новими умовами.