Отже, напередодні свята наша розмова з директором Чернігівського обласного центру зайнятості Лідією Падалкою про ситуацію на регіональному ринку праці та діяльність очолюваної нею структури.
- Лідіє Василівно, насамперед цікаво б дізнатися про тенденції сучасного ринку праці.
- Аналізуючи цьогорічну ситуацію на ринку праці Чернігівщини, варто говорити не про проблему безробіття, а про проблему зменшення кількості та зниження якості трудових ресурсів. Причинами цього є складна демографічна ситуація та міграційні процеси, які останнім часом активізувалися. Статистичні дані також свідчать про зменшення чисельності штатних працівників та значний сегмент тіньової зайнятості.
- Якщо кількість працюючих зменшується, то безробітних зростає?
- Як не парадоксально це звучить, але кількість безробітних в області навпаки зменшується. Станом на 1 жовтня 2017 року на обліку в центрах зайнятості області перебувало 11,1 тис. безробітних - на тисячу менше, ніж рік тому. Всього з початку року перебувало на обліку та отримувало соціальні послуги 30,7 тисяч осіб, що на 10,2% менше в порівнянні з минулорічним показником.
За нашими прогнозами, частина з тих, хто не звернувся до служби зайнятості, працює «в тіні», а частина – виїжджає в пошуках кращих заробітків за кордон або, принаймні, до столиці. Покидати рідні домівки наших земляків змушує низька якість вільних робочих місць. Адже 58% вакансій на Чернігівщині пропонують мінімальну зарплатню, 38% - від мінімальної до середньої по області. Слід зазначити, що середня заробітна плата в регіоні в серпні 2017 року становила 5795 гривень, що на 18,5% нижче за відповідний показник по Україні, та вдвічі менше, ніж у Києві.
Сьогодні в області навантаження на кожне вільне робоче місце 8 осіб. Проте й роботодавцям досить складно підібрати потрібні кадри через низьку якість наявної робочої сили. Так, по третині серед зареєстрованих безробітних – це люди, які потребують додаткових соціальних гарантій у сприянні працевлаштуванню (випускники навчальних закладів без досвіду роботи, інваліди, громадяни передпенсійного віку), особи віком 45+, сільські мешканці, менш освічені та мобільні.
- А кого сьогодні потребують роботодавці?
- Насамперед потрібні кваліфіковані робітничі кадри. Зокрема, бракує електромонтерів, слюсарів, електрогазозварників, верстатників, малярів, швачок, кондитерів, кухарів, офіціантів, продавців, касирів. Також є вакансії для медичних сестер, механіків, техніків, енергетиків, фельдшерів, фармацевтів. Щодо людей з вищою освітою, то потрібні вчителі у сільську місцевість, лікарі, інженери. Пропонується робота і для громадян без спеціальної підготовки, зокрема для підсобних робітників, прибиральників, сторожів, вантажників. Варто наголосити, що 60% зареєстрованих у службі зайнятості вакансій - це робота для представників робітничих професій, 16% - для робітників, які не потребують спеціальної підготовки.
Кількість вакансій, поданих роботодавцями до служби зайнятості області в січні-вересні 2017 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року, зросла на 8,7% і становила 22,3 тис. Однак це на 27% менше кількості безробітних громадян на обліку.
- Як вирішуються проблеми зайнятості в нашому регіоні?
- Завдання державної служби зайнятості – соціально захистити людей, які опинилися без роботи, та забезпечити роботодавців кваліфікованими кадрами. Загалом протягом січня-вересня 2017 року активними заходами сприяння зайнятості в області охоплено майже 19 тисяч безробітних. Зокрема, працевлаштовано 9,4 тис. безробітних, набували нових професій та підвищували кваліфікацію 4 тис. безробітних, ще 5,6 тис. осіб було залучено до громадських та інших робіт тимчасового характеру.
Служба зайнятості підтримує підприємницькі ініціативи безробітних. Цього року за її сприяння 36 колишніх безробітних започаткували власну справу. Крім традиційних програм і заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, цьогоріч обласна служба зайнятості запровадила культурно-просвітницький проект «Збережемо традиції предків». В його рамках для безробітних проводяться навчально-практичні семінари, майстер-класи, засідання клубів з метою відродження українського національного рукоділля, як способу творчої самореалізації, мотивації до самозайнятості.
- Які переваги отримує роботодавець від співпраці зі службою?
- Незважаючи на те, що більшість клієнтів служби зайнятості – це шукачі роботи, найважливішими клієнтами і соціальними партнерами все ж є роботодавці. Адже саме вони створюють робочі місця і забезпечують людей роботою. Ми пропонуємо роботодавцям оперативну допомогу в підборі кадрів, організацію робіт тимчасового характеру, професійну підготовку потрібних працівників. Діє механізм фінансового стимулювання створення нових робочих місць, а саме: компенсація витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за умови працевлаштування безробітних громадян. У поточному році цією послугою скористалося більше сотні роботодавців області, працевлаштувавши 196 безробітних.
На сучасному етапі служба зайнятості покращує свої сервіси, пропонуючи нові технології підбору кадрів та пошуку роботи. А це створення відеовакансій, відеорезюме, комунікація через соціальні мережі.
- Які завдання для служби зайнятості наразі є пріоритетними?
- Зважаючи на суттєвий надлишок на ринку праці фахівців з вищою освітою, міграцію висококваліфікованих працівників за кордон, надзвичайно актуальним завданням є відновлення трудового потенціалу області та підвищення престижу робітничих професій. Отже, серед пріоритетів - профорієнтація, зокрема учнівської молоді. Програм та інструментів для проведення профорієнтаційної роботи в службі зайнятості напрацьовано чимало, головне розуміння й підтримка соціальних партнерів.
Звісно, що проблеми регіонального ринку праці служба зайнятості не може вирішити самостійно, тому удосконалення партнерства з органами влади та місцевого самоврядування, роботодавцями, профспілками, громадськими організаціями також серед пріоритетів нашої діяльності.
- Лідіє Василівно, незабаром ваше професійне свято. Щоб Ви побажали колегам?
- Багатство служби зайнятості – її колектив. Щоправда, працювати у нас нелегко, передусім, психологічно. Треба вміти розрадити людину, яка залишившись без роботи, переживає не найкращий період свого життя, знайти спільну мову з роботодавцями і налагодити співпрацю. Напередодні професійного свята висловлюю своїм колегам глибоку шану та подяку за їх професіоналізм та відданість справі. Зичу міцного здоров’я, щастя, миру, добробуту, сил та наснаги у виконанні складних завдань сьогодення.
Спілкувалась Валентина Федусь