- Ініціативна група батьків поділилася зі мною своїм болем: мами не можуть вийти на свої робочі місця після декретної відпустки, бо ні з ким залишити дитину,– розповіла Олена Борисівна. – Я як жінка цілком їх розумію. Саме тому пообіцяла прикласти максимум зусиль, щоб вирішити це питання. Хоча, зізнаюся, на той момент і сама не знала, як це можливо. Це був виклик для мене. Разом і з нашими депутатами, і з членами виконкому  ми вирішили, що відкриття садка – першочергове питання, його не можна відкладати на потім.

Численні наради і переговори дали позитивний результат, і влітку вдалося знайти приміщення, в якому можна було б розмістити дошкільнят. Це будівля Козелецької гімназії № 1, яка використовувалась як бібліотека. Було вирішено перенести книгозбірню в інше місце, а дане приміщення облаштувати для дітей. Таким чином Козелецький ДНЗ № 1 збільшиться на дві повноцінні групи.

Створивши громаду, її керівництво сподівалося перейти на прямі міжбюджетні відносини, але не так сталося, як гадалося. З цим треба чекати аж до нового року. А реалії теперішнього часу поставили купу нерозв’язаних проблем при можливості використовувати гроші лише з селищного, Козелецького бюджету. Тому відкривати нові групи садка при обмеженому фінансуванні було вкрай важко. Але до цієї справи долучилися і райдержадміністрація, і спонсори, ну і, звичайно ж, батьки (матеріальною допомогою, та найбільше – власною працею). Економили і на підрядних роботах – наймали лише працівників вузької спеціалізації, більшість же робіт виконували підлеглі «Козелецьводоканалу».

- Щоб зробити із старенької бібліотеки дитячий садок, нам довелося добряче попрацювати, – говорить Руслан Сочивець, начальник КП «Козелецьводоканал». - Наше підприємство хоч і називається «Водоканалом», але за відсутності інших комунальників ми виконуємо різні види робіт. Мої хлопці уміють усе. Тим більше, маючи таку мотивацію: зробити добре діло для дітей! Загалом, роботи із перетворення цього приміщення на ДНЗ ми почали десь на початку липня. А останні тижні взагалі працювали без вихідних, поспішали відкрити двері садка для малечі. Зі старого тут залишилися хіба що стіни, ну і підлога, хоча і їх обновили. Стіни вирівняли і пофарбували, а на підлогу поклали товсті плити OSB й поверх лінолеум.

До речі, раніше тут було більше внутрішніх стін, але для груп вони виявилися зайвими, тому їх розібрали. Дах – новий. Його перекрили за сприяння райдержадміністрації. Зробили водопровід, каналізацію, електропроводку, замінили вікна на пластикові, встановили всюди нові двері. Для клумб завезли землю, залишилося лише засіяти її. Ну і звісно ж, були закуплені нові меблі, посуд і решта необхідних речей.

Новий заклад у день свого відкриття, як і належить, отримав подарунки від спонсорів. І щойно Олена Дмитренко перерізала червону стрічку,  як матусі з дітками нарешті переступили поріг садка. Гурт матусь навперебій почав розповідати, скільки було зроблено роботи, і як батьки теж приходили допомагати.

Це і зрозуміло, адже всі вони зацікавлені у найшвидшому відкритті додаткових груп. Та чи не найбільше часу тут провів заступник голови Козелецької селищної ради Микола Чемерис. Про це говорили і працівники «Козелецьводоканалу», і вихователі, і батьки. Він займався усіма закупівлями, вирішував як організувати ремонтні роботи, щодня контролював хід їх виконання. І як це часто буває, він залишився в тіні, бо працює не заради слави, а для людей.

За повідомленням Козелецької селищної ради