Пальмовим гіллям встеляли путь
Миряни устеляли перед Сином Божим дорогу пальмовим гіллям. Раділи і співали, сподіваючись, що він виправить все неправедне в світі, ліквідує несправедливість і подарує благополуччя. Звідси й назва – Пальмова неділя. У слов’янських країнах – Вербна, адже на цих територіях пальми не ростуть, а весна настає із цвітінням верби.
В Україні теж здавна шанували вербу, яка «щонайскоріше сповіщала прихід весни». Білоруською мовою ця неділя іменується Вербніца, болгарською – Цветніца, сербською – Цвети, словацькою – Квітна (так називають свято і в деяких регіонах нашої країни).
Цей день водночас один із найсумніших і найтрагічніших у православ’ї. Адже миряни, які вітали Ісуса Христа, вже через кілька днів били його і з люттю закидали камінням, вимагаючи розп’яття Спасителя.
Молитися й освятити галуззя
На Вербну неділю в усіх храмах відбувається урочисте богослужіння з освяченням вербових гілочок. У цей день треба молитися, думати про Бога, очистити свою душу і підготуватися тим самим до Великодня. Вербною неділею розпочинався Страстний тиждень.
Вважалося, що кому дістанеться найбільша галузочка, той буде найщасливішим. При цьому годилося відщипнути пухнастого “котика” і проковтнути його – «щоб горло не боліло і не наростали в ньому гулі».
Повернувшись із церкви з посвяченою вербою, дорослі злегенька жартівливо били гілочками дітлахів, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, здоров'я придає».
Більші галузки годилося посадити біля дороги,в полі чи на городі – «щоб свячене дерево пустило глибоке коріння», «щоб росла Богові на славу, а людям – на вжиток».
Вербу висаджували й біля криниць – «щоб вода завжди була чистою й холодною».
Вважали за гріх «ногами топтати свячену вербу». Відтак навіть найдрібніші гілочки, якщо вони залишалися після освячення, палили на вогні (щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило).
Посвячені гілочки верби затикали також у хлівах і стайнях – «щоб нечиста сила не правувала, а верба захищала хату, хлів, двір від грому і пожежі». Решту галузок клали як оберіг за образи на покуті.
Згодом матері, купаючи дітей, клали до гарячої води освячені вербові гілочки. Така вода нібито змивала хвороби і заліковувала рани.
Підготувала Ольга ЧЕРНЯКОВА