Флешмоб (англ. flash mob — «блискавична юрба», flash — блискавиця, спалах, mob, скорочене й усічене лат. mobilis vulgus — рухливий натовп, юрба) — це неочікувана поява групи людей в заздалегідь запланованому місці. Після закінчення запланованої акції, її учасники розчиняються в натовпі перехожих, що і створює ефект раптовості. Зазвичай флешмоби організовують через Інтернет чи інші сучасні засоби комунікації.
{jb_greenbox} З історії питання: явище флешмоба почалося після того, як у жовтні 2002 вийшла книга соціолога Говарда Рейнгольда «Розумний натовп: наступна соціальна революція», у якій автор пророкував, що люди будуть використовувати нові комунікаційні технології (Інтернет, стільникові телефони) для самоорганізації. У червні 2003 Роб Зазуета з Сан-Франциско, прочитавши Рейнгольда, створив сайт flocksmart.com, на якому перші мобери стали домовлятися про збори. Перший флешмоб пройшов 17 червня 2003 року в Нью-Йорку, США, у ньому взяли участь близько двохсот осіб.{/jb_greenbox}
Немає єдиної думки з приводу того, яка мета проведення флешмобів. Учасники того самого заходу можуть переслідувати різні цілі. Серед можливих варіантів — розвага, порушення повсякденного ходу життя, відчуття причетності до спільної справи, самоствердження (випробувати себе: «Чи зможу я це зробити на людях?»), спроба одержати гострі відчуття. Ідеологія класичного такого заходу: поза релігією, поза політикою, поза економікою.
І саме ця догма порушується зараз постійно. Відтак маємо флешмоби за/проти введення касових апаратів тощо, а віднедавна взагалі введено поняття так званих «політ-мобів».
Виникає думка — чи то суспільство не відокремлює поняття «акції протесту» від «флешмобу», чи можливо організатори псевдо-флешмобів свідомо називають свій захід саме так, аби привернути більше уваги.
Спекулювання підміною понять (чи не знання їх істинного значення) призводить до спотворення. Отож і маємо флешмоб з одинадцятьма учасниками, серед яких п’ятеро — організатори. І хоча кількість людей, що має взяти участь в такій акції, ніде не зазначена, однак основна вимога — масовість — передбачає хоча б кілька десятків учасників.
Втім, є і доволі позитивна трансформація флешмобу — благодійність. Як зразок — «Ice Bucket Challenge».
{jb_greenbox} Іce Bucket Challenge — це кампанія, спрямована на благодійництво, сенс якої в обливанні себе відром крижаної води. Мета — отримати кошти в фонд з вивчення аміотрофічного бічного склерозу.
Флешмоб набрав популярність в соціальних мережах у серпні 2014 року. В Україні став популярним в останній декаді серпня (з 20-х чисел).
В Україні ця акція - це збір коштів, які підуть на лікування онкохворих або допомогу військовим.{/jb_greenbox}
{youtube}gfpXCW985mM{/youtube}
{youtube}ltq0t3bX5zA{/youtube}
Варто зауважити, що Чернігів все ж може похвалитися успішними та продуманими флешмобами, що навіть встановлювали рекорди.
Зокрема Всеукраїнський велодень у 2014 році.
{youtube}9NHzrGOnlSc{/youtube}
Дитячий танцювальний
{youtube}PyT6caxKm1U{/youtube}
Точка зору:
Тетяна Бойко, директор Агентства стратегічних комунікацій «Prime media», член журі Міжнародного фестивалю з територіального маркетингу та брендингу «Оpen»: Флешмоби, якщо вони достатньо продумані і підготовлені, можуть допомогти у просуванні міста, але за умови створення позитивного іміджу у медіа країни.
Під час організації подібного заходу потрібно врахувати по-перше, цільову аудиторію (це не лише учасники, а й адресати), продумати можливу реакцію на дійство і тих, хто ніяк в ньому не задіяний.
По-друге, контекст. Захід має зацікавити не лише місто чи область, а й країну.