На закупи та по пенсію на коні їздять до сусіднього села. Взимку, коли багато снігу, пенсіонери залишаються відрізаними від світу, а влітку тут пересихають криниці. Тому воду возять із сусіднього села.
Харчуються з городу, вирощують усе і навіть тютюн. Та все ж думають про переїзд до сусіднього села, адже самим поратися з господарством з кожним роком стає складніше.
Раніше хутір налічував біля 80 дворів, де проживали кількасот людей. Нині ж тільки подружжя Погребних. Таких поселищ на Чернігівщині з півсотні.
Відео каналу 112