Спроби переписати історію для задоволення потреб чинної влади характерні для всіх періодів існування російської держави у тому чи іншому вигляді. Не стала винятком історія Стародубщини – давньоруської землі.

«Древний российский город» - так іменують Стародуб, що вперше згадується у літописах в ХІ столітті, автори ролику. Хоча сама назва «Росія» молодша міста на кілька століть. Адже тільки у 18 столітті московський цар став іменуватися «імператором Російським», а Московське царство — Російською імперією.

Читати також: Стародуб: чернігівські землі, що досі культурно тяжіють до України

Не знайшлося і ролику згадки про те, що на переконання археологів та дослідників давньоруської історії, місто започаткувалось десь із середини Х століття як опорний пункт київських князів у землі сіверян.

Дивною виглядає експозиція, розміщена, очевидно, у місцевому краєзнавчому музеї – «Стародуб на охране границ Московского государства 14-17 столетий». Це століття, коли місто та навколишні землі кілька разів переходили від однієї держави до іншої, при чому, не тільки збройно. Адже місцеві князі часто самі приймали рішення, до якої держави прихилитись.

Найцікавіше у ролику описані події національної революції в Україні у 1648-1654 роках. Захоплення міста повсталими козаками та подальше формування тут козацького військового полку у складі Козацької держави Богдана Хмельницького скромно названо «переходом під владу Польщі».

Загалом, складається враження, що автори ролику свідомо стороняться українського походження міста. Не знайшлося згадки і про те, що більшість місцевого населення аж до ХХ століття тут становили етнічні українці.

Не загадали і про те, що Стародубщина у 1917-1918 роках входила до складу Української Народної Республіки.

Не вказано і на те, що належністю до Росії ця територія та саме місто завдячують лише більшовикам, які спершу долучили північну частину Чернігівщини до Гомельської губернії (у складі РСФСР), а далі кілька разів «перекидали» між Брянською та Орловською губерніями-областями. І лише у 1944 році після вигнання звідси нацистів остаточно закріпили за Брянськом.

Тож згаданий промоціний ролик міста – зразок пропагандистського відео, що, на жаль, не має нічого спільного зі справжньою історією Стародубщини.