І дійсно, сьогодні бібліотеки міста змінюють свій традиційний формат на формат громадських центрів спілкування та проведення культурно-мистецьких заходів. Зокрема: там організовуються майстер-класи, проводяться круглі столи, семінари, театралізовані свята, зустрічі з відомими письменниками, тренінги.
У багатьох бібліотеках працюють аматорські та театральні гуртки, арт-галереї, краєзнавчі клуби для дітей та учнівської молоді міста. Відзначено також, що бібліотеки є чи не єдиним місцем культурного дозвілля для дітей соціально незахищених верств населення.
Під час спілкування висловлювалися різні думки. Зокрема: інформаційні технології – це добре, але й про традиційні засоби навчання не можна забувати. Адже бібліотека - це місце, яке і до сьогодні зберігає особливу атмосферу храму знань. Це також сховище книг, які залишилися нам у спадок і варто зазначити, що багато творів не перекладені зі старослов’янської мови і їх неможливо знайти в Інтернеті. Накопичений друкований потенціал бібліотек залишається затребуваним для студентів та науковців.
Тож сьогодні бібліотеки продовжують виконувати традиційні функції, які їм притаманні протягом багатьох років, зокрема збереження документальної спадщини, науково-інформаційне забезпечення загальноосвітнього процесу, сприяння популяризації знань, інтеграції науки, освіти, культури й виробництва, науково-інформаційних центрів.
Бібліотека має величезний культурний потенціал і може гідно його представити громаді, налагодити з нею постійний діалог через організацію культурно-мистецьких заходів, різноманітних майстер-класів, краєзнавчих гуртків тощо.
Усі учасники заходу були єдині в думці, що бібліотеки з комфортним приміщенням, привабливим ззовні і зсередини, зможуть вдало налагодити співпрацю з іншими закладами культури, приваблювати до себе користувачів інноваційними послугами. Потужна матеріально-технічна база бібліотек має включати як оперативний доступ до сучасних літературних друкованих новинок, так і швидкісний доступ до Інтернету. Також необхідно вивчати і європейський досвід функціонування бібліотек як культурних осередків громад.
Втім, невід'ємною частиною сучасної бібліотеки мають стати сервісність послуг та компетентні кадри, що вимагає від працівників постійного розвитку професійного знання і майстерності. Тоді бібліотека дійсно зможе стати “третім місцем” у житті кожної людини.
Координатор безкоштовних курсів української мови в Чернігові, кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін Чернігівського Національного технологічного університету Людмила Зіневичвважає, що бібліотеки мають неймовірний потенціал і мають стати центрами спілкування серед громадськості. Також, на її думку, потрібно більше налагоджувати співпрацю зі студентами, молоддю, проводити зустрічі з видатними людьми, відомими сучасними українськими письменниками, які спонукатимуть їх більше дізнаватися про український світ і українську культуру.
Дуже корисним може бути інформування чернігівців про популярні книжки або цікаві зустрічі через радіопрограми або телепередачі. Крім того, необхідно залучати до співпраці закордонних колег, адже в них є багато інформації про Україну, якої немає в нас, тому що бібліотечний фонд в Україні здебільшого російськомовний та ще з радянських часів. Українських книжок або всесвітньовідомих видань поки що недостатньо.
Олександр Шевчук зазначив, що дійсно, ті умови, у яких існують сьогодні бібліотеки, обмежують їхні можливості. Бібліотеки мають бути популярними осередками культури серед громади міста. Отже тему подальшого майбутнього бібліотечної системи потрібно виводити із самих бібліотек і активно залучати до опитування громаду міста.
Підсумовуючи обговорення Ольга Хоніч підкреслила, що сьогодні необхідно вибудувати загальну стратегію бібліотечної системи, потрібно знайти нові форми роботи з різними категоріями відвідувачів, зацікавити їх частіше відвідувати бібліотеки і, особливо, відроджувати потребу до читання.
Прес-служба Чернігівської міської ради