Опитування проводилось з метою визначити, чи відчувають громадяни якісь зміни через те, що у населеному пункті мешкають переселенці з Донецької, Луганської областей та АР Крим.
Серед цілей опитування стояло також завдання визначити, з яких джерел люди отримують інформацію про переселенців та їхнє життя, оцінити загрози формування негативного ставлення до переселенців з боку місцевої громади та чи може таке негативне ставлення буди наслідком публікацій у ЗМІ.
1. Чи відчуваєте ви зміни через те, що у вашому місті/районі/територіальній громаді живуть переселенці з Донбасу та АР Крим?
Загалом більшість жителів в громадах Полтавської області, де проводилось опитування, не відчули жодних змін через те, що у територіальній громаді проживають сім’ї переселенців. І тільки 34 з 300-т опитаних такі зміни відчули.
2. З яких джерел ви отримуєте найбільше інформації про переселенців?
Найбільше новин про життя переселенців жителі Полтавської області дізнаються завдяки всеукраїнському телебаченню (191 відповідей з 300-т), місцевим газетам (125 з 300-т), від знайомих та друзів (116 з 300-т), місцевому ТБ (109 з 300-т). Найменше – через інформацію з всеукраїнських газет (19 відповідей з 300-т), місцеві інтернет-ресурси (47 з 300-т), обласні газети (48 з 300-т)
{jb_blackbox}Додатково. Переважна більшість тих, хто дізнається новини про переселенців з місцевого ТБ – особи 50-59 років (37 відповідей з 109-т).{/jb_blackbox}
Місцеві газети є вагомим джерелом інформації про переселенців для осіб віком 50-59 років (54 відповіді з 125-и). Навпаки, особи віком 18-29 років майже не використовують це джерело інформації (5 відповідей з 125-и).
3. Чого більше у новинах про переселенців: негативу чи позитиву?
Новини та інформація про переселенців у ЗМІ, на думку опитаних жителів громад Полтавської області, «збалансована» наступним чином: приблизна рівна кількість повідомлень позитивної (14%) та негативної (13%) направленості.
4. Що може стати причиною негативного ставлення місцевої громади/колективу/групи/ЗМІ до переселенців?
Найбільш імовірними причинами негативного ставлення до переселенців можуть стати особисті конфлікти між місцевими жителями та переселенцями (22,7% обраних відповідей), відмінності у політичних поглядах чи збільшення навантаження на інфраструктуру (по 16%), відмінності у побуті та поведінці (15%).
Найменш вірогідні причини конфліктів — мовні та культурні відмінності (3,7%) та дії окремих осіб, спрямовані на дискредитацію переселенців у громадах (6%).
5. Чи можуть ЗМІ негативно впливати на ставлення громадян до переселенців?
35% опитаних жителів громад Полтавської області переконані, що ЗМІ можуть негативно впливати на ставлення громадян до переселенців, ще 27% - вважають, що можуть впливати частково. У сумі маємо 62% громадян, які так погоджуються з тим, що медіа так чи інакше мають вплив на суспільну думку щодо переселенців.
\* \* \*
Дослідження проводилось ГО «АРЗМІ» методом формалізованого інтерв’ю. Генеральна сукупність: 1,5 млн. чоловік. Вибіркова сукупність: 300 осіб. Допустима похибка вибірки з рівнем довіри 90% не перевищує 5%. Опитування проводитиметься в 2-х містах (Полтава, Пирятин), 1 селищі міського типу (Новооріхівка Лубенського району) 2-х селах (Давидівка Пирятинського району). Усі отримані дані у подальшому використовуватимуться для аналізу відповідних публікацій у ЗМІ Полтавській області та для проведення тренінгів для журналістів з тематики підготовки якісних та достовірних матеріалів щодо проблем даної категорії громадян України.
{jb_blackbox}Опитування проводилось на замовлення ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» у рамках проекту «Покращення висвітлення у медіа проблем внутрішньо переміщених осіб у трьох областях». Проект реалізується за фінансової підтримки NED.{/jb_blackbox}