Опитування проводилось з метою визначити, чи відчувають громадяни якісь зміни через те, що у населеному пункті мешкають переселенці з Донецької, Луганської областей та АР Крим.
Серед цілей опитування – визначити, з яких джерел люди отримують інформацію про переселенців та їхнє життя, оцінити загрози формування негативного ставлення до переселенців з боку місцевої громади та чи може таке негативне ставлення буди наслідком публікацій у ЗМІ.
\* \* \*
1. Чи відчуваєте ви зміни через те, що у вашому місті/районі/територіальній громаді живуть переселенці з Донбасу та АР Крим?
Загалом більшість жителів в громадах Запорізької області, де проводилось опитування, не відчули жодних змін через те, що у територіальній громаді проживають сім’ї переселенців.
І тільки 43 з 300 опитаних такі зміни відчули. Втім, це більше, ніж на Полтавщині і орієнтовно на рівні Дніпропетровської області.
\* \* \*
2. З яких джерел ви отримуєте найбільше інформації про переселенців?
Найбільше новин про життя переселенців жителі Запорізької області дізнаються завдяки всеукраїнському телебаченню (175 відповідей з 300), місцевим газетам (117 з 300), від знайомих та друзів (124 з 300), місцевому ТБ (116 з 300). Найменше – з всеукраїнських газет (24 відповіді з 300), місцеві інтернет-ресурси (58 з 300), обласні газети (62 з 300).
Додатково. Переважна більшість тих, хто дізнається новини про переселенців з місцевого ТБ – особи 50–59 років (44 відповіді з 105).
Місцеві газети є вагомим джерелом інформації про переселенців для осіб віком 50–59 років (44 відповіді з 105). Навпаки, особи віком 18–29 років майже не використовують це джерело інформації (10 відповідей з 35).
\* \* \*
3. Чого більше у новинах про переселенців: негативу чи позитиву?
Новини та інформація про переселенців у ЗМІ, на думку опитаних жителів громад Запорізької області, «збалансована» наступним чином: приблизна рівна кількість повідомлень позитивної (13%) та негативної (11%) направленості.
Втім, досить великий відсоток громадян вважає, що у медіа негативний контент про переселенців все ж переважає позитивний (32%).
\* \* *
4. Що може стати причиною негативного ставлення місцевої громади/колективу/групи/ЗМІ до переселенців?
Найімовірнішими причинами негативного ставлення до переселенців можуть стати особисті конфлікти між місцевими жителями та переселенцями (25% обраних відповідей).
Цікаво, що на 2 місці – 23% – цілеспрямована робота спецслужб, дії яких спрямовані на роз’єднання громадян (для порівняння: Дніпропетровська область – 9%, Полтавська – 13%).
Також причинами негативного ставлення може стати відмінність у політичних поглядах (16%) та збільшення навантаження на інфраструктуру (16%).
Найменш вірогідні причини конфліктів – мовні та культурні відмінності (5%) та звинувачення у початку військових дій на сході країни (4%).
\* \* *
5. Чи можуть ЗМІ негативно впливати на ставлення громадян до переселенців?
40% опитаних жителів громад Запорізької області переконані, що ЗМІ можуть негативно впливати на ставлення громадян до переселенців, ще 30% вважають, що можуть впливати частково. У сумі маємо 70% громадян, які погоджуються з тим, що медіа так чи інакше мають вплив на суспільну думку щодо переселенців.
\* \* \*
Дослідження проводилось ГО «АРЗМІ» методом формалізованого інтерв’ю. Генеральна сукупність: 1,8 млн осіб. Вибіркова сукупність: 300 осіб. Допустима похибка вибірки з рівнем довіри 90% не перевищує 5%. Опитування проводилося в двох містах (Запоріжжя, Мелітополь), 1 селищі міського типу (Василівка) 1 селі (Малі Щербаки Василівського району).
\* \* \*
{jb_blackbox}Опитування проводилось на замовлення ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» у рамках проекту «Покращення висвітлення у медіа проблем внутрішньо переміщених осіб у трьох областях». Проект реалізується за фінансової підтримки NED.{/jb_blackbox}