Незважаючи на те, скільки фізичного, нервового та й фінансового навантаження витрачається на боротьбу, непрохані гості щосезону з’являються в садочках і на городах та все псують, псують, псують… І кожного разу постає питання: як ефективно і швидко позбутися цих ненажер і, бажано б, ще й без «хімії»?

Що ж, перше, що тут треба, то це зрозуміти, хто ж вони такі, оті шкідливі комахи. Почнемо з попелиці (російською – тля), «сліди» діяльності якої видно вже з ранніх весняних днів. Це саме вони висмоктують соки і з листя, і з молодих пагонів. Пагони зупиняються в рості, а пошкоджені листки деформуються (здебільшого скручуються).

Ці комахи небезпечні не тільки тим, що ослаблюють рослину, а ще й тим, що переносять вірусні й бактеріальні інфекції, які можуть привести до загибелі навіть багаторічних дерев. Розмножується ж попелиця надзвичайно швидко – за літо може вивестися 17 поколінь комах, які швидко утворюють величезні колонії, щільно покриваючи верхівки стебел. І не відомо, що було б, якби ці шкідники не мали стільки природних ворогів, а це – сонечка разом зі своїми личинками-златоочками, оси, хижі клопи, які знищують їх у величезних кількостях.

Правда, є у них і друзі – садові мурахи. Вони їх, як виявляється, й заносять на жертву-рослину, а потім «доять», тобто вживають солодке молочко, яке ті виділяють. Для мурах попелиці є своєрідними домашніми тваринами, яких вони навіть зимувати до себе в мурашник забирають. Через таких захисників, «санітарам» не завжди вдається нищити їхні колонії, а тому господарі, що не люблять «хімії», пробують народні методи боротьби. Роблять обприскування рослин за допомогою мильного розчину, настоїв бадилля картоплі, помідорів, цибулі, часнику, пижма, полину, тютюну або ж шкірок від цитрусових.

Ось кілька рецептів, які добре зарекомендували себе (їх, до речі, перевірили багато поколінь садівників-городників).

  1. У 10 літрах води розчиняють 300 грамів господарського чи дьогтьового мила, попередньо натертого на тертці (або 100 мілілітрів рідкого), після чого отриманим розчином обприскують рослини
  2. 2–3 кілограми деревного попелу заливають 10 літрами окропу і дають отриманому настою відстоятися кілька діб, після чого проціджують і обприскують ним уражені шкідниками рослини.
  3. 200 грам подрібненої ріпчастої цибулі і сухого цибулиння настоюють у 10 літрах води протягом доби, після чого проціджують і обприскують. Настій часнику готується трохи інакше: 200 грам подрібнених головок часнику настоюється в 1 літрі води протягом декількох діб у темному місці. Отриманий настій перед застосуванням потрібно відфільтрувати і розвести у воді в пропорції 1:50.
  4. 400 грамів тютюну настоюють дві доби в 10 літрах води, проціджують, додають ще стільки ж води і 40 грамів мила, обприскують.
  5. До речі, мило використовують не лише для кращого прилипання – воно має грузлу консистенцію, а тому обволікає комах і не дає їм дихати. Обприскування препаратами необхідно проводити кілька разів, з інтервалами в кілька днів, лише тоді уся попелиця може загинути. Обприскувати рослини краще ввечері, коли корисні комахи, що запилюють рослини, вже не літають, адже ці препарати можуть і їм зашкодити.

Останнім часом від багатьох городників чую скарги, що непоправної шкоди на їхніх ділянках завдає капустянка (земляний рак, рачок, вовчок, медведка). Ця плодюча комаха (за один раз самка відкладає до 500 яєць!) за досить короткий строк здатна знищити всі рослини на ваших грядках. Вона перегризає стебла й коріння рослин, знищує посівний матеріал. У неї добре розвинені передні кінцівки, завдяки яким чудово риє собі нори, та потужний ротовий апарат, за допомогою якого вона не відмовляється поласувати картоплею, капустою, огірками, помідорами та іншими овочами.

Там, де поселилася капустянка, її діяльність дуже добре помітна: пошкоджені рослини починають в’янути у великих кількостях. Той, хто не хоче боротися з цим шкідником за допомогою хімікатів, пробує застосовувати народні методи боротьби.

Найперше, що застосовують досвідчені садівники, це метод ранньовесняної та пізньоосінньої оранки – переорюють (чи перекопують) верхній шар землі, адже саме в поверхневому шарі мешкають комахи, які гинуть від весняно-осінніх заморозків та зимових холодів. Ефективним заходом є й регулярне глибоке розпушування ґрунту, оскільки капустянка будує гнізда і ходи, відкладає яйця на глибині близько 10–15 сантиметрів. Саме розпушування ґрунту на згадану глибину й допоможе зруйнувати тунелі шкідника, по яким він рухається, і йому буде важко знаходити собі їжу, також це дозволяє зруйнувати гнізда та знищити личинки.

Дехто з землеробів будує й спеціальні пастки для вовчка. Для цього вони викопують ямки глибиною у півметра, на дно яких застеляють поліетиленову плівку. Самі ямки заповнюють гноєм, що перепрів (бажано з-під коней), і шкідник злазиться в ті місця, щоб влаштуватися на зимівлю. З настанням стійких морозів гній з тих пасток викидають разом з комахами і ті гинуть від холоду.

Дуже часто від господарів доводиться чути нарікання на те, що комаха приходить погостювати на їх ділянку з сусідньої. Щоб уникнути появи таких «гостей», можна спробувати відлякати їх. Як? Посадіть рослини, запах яких капустянка і «на дух» не переносить. Вже давно помітив, що шкідник цей (та й багато інших!) терпіти не може аромату чорнобривців, тому постійно висаджую їх по периметру ділянки, біля овочевих грядок, як своєрідний бар’єр. Також капустянка не терпить запаху риби, особливо тієї, що почала гнисти. Тому дехто радить до кожної лунки класти по невеличкому шматочку якоїсь дешевої риби (чи рештків-потрошків з неї). Кажуть, та й сам я це помітив, що вовчок далекими стежками починає обходити «рибні місця». До речі, запах гасу (російською – керосин) має на цього шкідника ту ж саму відлякувальну дію.

Хочу нагадати читачам і кілька «старовинних» методів боротьби з капустянкою. Відомо, що цей земляний рачок дуже любить мед, квас та пиво і охоче йде на їх запах. Тому, як кажуть, гріх не використати цю особливість при облаштуванні пасток для шкідника. Для цього достатньо взяти якусь ємність (я таку робив, обрізавши дволітровій пластиковій пляшці горловину), рясно змастити її зсередини медом (або ж налити на дно трохи квасу чи пива), а потім під гострим кутом чи взагалі вертикально закопати в землю на шляху-доріжці комахи. Зверху краще цю конструкцію прикрити яким-небудь темним матеріалом. Коли капустянка відчує запах і піде на нього, то впаде на дно і опиниться в пастці, з якої через те, що стінки її гладенькі, вибратися вже не зможе. Господарям залишається перевіряти ті пастки і нищити триклятого ворога.

Зазначу й те, що коли на ваших земельних ділянках застосовуються лише екологічно чисті засоби й препарати, коли впроваджуються і застосовуються правила органічного землеробства, то у вашому зеленому обійсті встановиться і природна екологічна рівновага. Бо на тих ділянках, де люди, не жаліючи, все поливають інсектицидами й пестицидами, навряд чи виросте щось придатне до вживання, навіть більше – уся та «хімія» може негативно позначитися на майбутніх врожаях, а при неправильному застосуванні, вона і зовсім може згубити більшість культурних рослини.

Справжні ж господарі добре знають, що боротьба зі шкідниками – це праця, праця й ще раз праця, довга і наполеглива. Але втіштеся тим, що її результат не забариться і, повірте, буде всіх вас лише радувати. Сподіваюся, що, дотримуючись наведених вище порад, ви, шановні, суттєво зменшите кількість шкідників у ваших садах і городах. Тож гарних і очікуваних усім врожаїв!

Андрій НАВРОДСЬКИЙ