За що жити, якщо за віком пенсіонер, а за стажем - ні

Втім таке право є лише за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу.

Тимчасова допомога призначається у період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

Право на тимчасову допомогу мають непрацюючі особи, середньомісячний сукупний дохід яких на дату звернення за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням (продовженням) допомоги, не перевищує розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Для призначення тимчасової допомоги особа подає до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання:

- заяву;

- документ, що посвідчує особу;

- інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);

- довідку про наявний страховий стаж, видану органом Пенсійного фонду України;

- декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;

- копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майно.

У разі зміни обставин, які можуть вплинути на розмір або порядок отримання тимчасової допомоги, особа зобов’язана не пізніше ніж через десять днів повідомити про це органу соціального захисту населення, який призначив таку тимчасову допомогу.