Що ж таке ДФРР, як підготувати проект з урахуванням європейського досвіду енергоефективності, про успішні проекти, що вже реалізовані на Чернігівщині – про все це у матеріалі Часу Чернігівського.
Що таке ДФРР і як взяти там гроші?
ДФРР наповнюється із державного бюджету. За принципом – 1% від загального обсягу доходів держбюджету, що передбачає відповідний закон. Свого часу таку практику запровадили як нововведення – для відмови від тодішньої моделі виділяти кошти виключно на будівництво нових об’єктів бюджетної сфери. Тож головна «фішка» ДФРР – конкурсний підхід.
Кошти ділять за пропорцією: кількість населення та показник валового регіонального продукту у розрахунку на 1 особу.
{jb_blackbox} Довідково. Загальний обсяг ДФРР на 2018 рік становить 6 мільярдів гривень. З них Чернігівській області передбачено 115,7 мільйона гривень.{/jb_blackbox}
Готувати і подавати проекти до ДФРР можуть органи державної влади та місцевого самоврядування. Головне – аби вони змогли співфінансувати проект на рівні не менше 10%.
Ще одна обов’язкова умова — відповідність ініціативи пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, а також місцевим стратегіям.
Відтак, за попередніми підрахунками (на прикладі Чернігівської області) не менше 60% проектів, що фінансуються ДФРР, мають на меті скорочення споживання енергоносіїв, або хоча б містять такий компонент.
Алгоритм підготовки та оцінки проектів простий і здійснюється через інтерактивну платформу http://dfrr.minregion.gov.ua:
- регіональна комісія оголошує конкурсний відбір проектів – зазвичай, на сайті обласної адміністрації;
- представники органів влади, місцевого самоврядування та ОТГ отримують від адміністратора доступ до платформу та вносять інформацію про проект;
- члени комісії оцінюють заявлені проекти також через платформу;
- на основі оцінки система формує рейтинг, який своїм голосуванням затверджує регіональна комісія;
- сформований і затверджений список подається до Мінрегіону, яка перевіряє проекти на відповідність вимогам законодавства;
- остаточний перелік проектів своїм рішенням схвалює Кабмін (а погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету);
- отримавши це рішення, Мінфін спрямовує гроші в область.
До складу Регіональної комісії при Чернігівській ОДА входять 18 осіб. З них 6 – працівники обладміністрації, ще шестеро – представники громадських організацій.
Засіданні Регіональної комісії ДФРР транслюється он-лайн. Але, враховуючи кількість переглядів, особливої зацікавленості не викликають.
« Вважаю, що діяльність регіональної комісії стала більш прозорою та публічною, але ще не достатньо», - зазначає член комісії від громадської організації «Центр сприяння розвитку громад» Римма Олексенко, - Якість підготовки проектних пропозицій у порівнянні з минулими роками значно покращилась. Проекти мають переважно соціальне спрямування, невелика кількість проектів, які сприятимуть розвитку місцевої економіки».
Чи сприяє ДФРР енергоефективності на Чернігівщині?
За словами експертів, «бум» таких проектів спостерігається з 2015 року, відтоді, як енергоефективність стала одним з головним пріоритетів регіональної політики.
\* \* \*
У 2015 році в області реалізовано 28 проектів на загальну суму 114,3 мільйона гривень. Із них 23 стосуються енергоефективності та економного використання ресурсів: реконструкція опалення, ремонт покрівель, фасадів тощо із використанням терм модернізації, заміна мереж тощо.
Приклад. У 2015 році у Мені за кошти ДФРР проведено реконструкцію фасаду районного будинку культури. Замінено вікна, утеплено зовнішні стіни, відремонтовано ганки. Автори проекту обіцяли зменшення енергоспоживання на 25% і одночасно покращення температурного режиму. Адже не секрет, що у подібних будівлях, зведених у 70-80 роки взимку навіть за умови повноцінного функціонування системи опалення температура зазвичай становить 10-12 градусів. На проект витратили 2,124 мільйони гривень, із яких 212 тисяч – кошти районного бюджету.
Менський районний будинок культури до і після реконструкції
\* \* \*
У 2016 році в області реалізовано 24 проекти на загальну суму 110 мільйонів гривень. Із них 22 мають складову енергоефективності та економії енергоресурсів.
Приклад. У 2016 році ДФРР на 1,3 мільйона гривень профінансував реконструкцію приміщень дитячого садка «Ромашка» у селі Авдіївка Сосницького району. Ще 148 тисяч додали з бюджету сільської ради. Серед іншого, тут замінили газові котли на твердопаливні з терморегуляцією та автоматизацією. Автори проекту кажуть про значну економію коштів на опаленні. Адже терморегулятор дозволяє підтримувати необхідну температуру у кожній кімнаті приміщення. Для прикладу, для харчоблоку це може бути це 17-18°С, у дитячій 23°С. А у підсобних приміщеннях вистачить у 15 °С.
« До речі, у 2015 році ми відремонтували котельню у місцевій школі (за кошти державної субвенції – авт.). Тож тепер замість вугілля та брикетів приміщення опалюється твердопаливними котлами на дровах. А їх у нас у районі вистачає. Так от, маємо економії на рік на рівні 200 тисяч гривень. Сприяє ощадному використанню тепла і автоматика, і спеціальна система, що не дозволяє утворюватись у трубах та батареях осаду», - розповідає Авдіївський сільський голова Анатолій Адаменко.
\* \* \*
У 2017 році за рахунок коштів ДФРР реалізовано 12 проектів, з них 8 – з енергоефективності.
Приклад. У 2017 році ДФРР виділив 766,8 тисяч гривень на реконструкцію будівлі Бахмацької загальноосвітньої школи № 1. Додатково з місцевого бюджету спрямовано 85 тисяч. У заявці йшлося про 20-відсоткову економію енергоносіїв, кошти з якою будуть спрямовуватися на поліпшення матеріально-технічної бази школи.
Заміна вікон у Бахмацькій ЗОШ І-ІІІ ступенів
« Вікна якісні – одразу ж у холодну пору року температура підвищилась у класах на 2-3 градуси. Наразі точних цифр по економії ще немає – попередньо відсотків на 20 зменшення витрат на енергоносії вийдемо», - каже директор школи Олександр Комар.
Звісно, логічно перевіряти чи досяг проект заявленої мети: економії споживання ресурсів, покращення комфорту, збільшення корисної дії чи інше.
Як оцінити складову проектів – енергоефективність?
« Виважене, розсудливе використання енергетичних запасів, комплексний підхід в заощадженні ресурсів, - коментує Римма Олексенко, - Був період коли всі переходили на газове опалення, ставили модельні газові котельні, бум обміну твердопаливних котлів на газові. Що маємо сьогодні? З регіонів подано велику кількість проектів, де проводиться така ж заміна, тільки навпаки: міняємо газові на твердопаливні. Виготовляємо ПКД на реконструкцію котельні, забуваємо про утеплення стін, вентиляцію приміщення, систему опалення, заміну вікон, дверей і таке інше. Має бути системний підхід до вирішення даного питання».
До проектів, які передбачають заходи з енергоефективності, мають додаватись підтверджуючі документи: енергетичний паспорт або ж копія розділу енергоефективності з проектної документації, зазначає секретар регіональної комісії з відбору проектів ДФРР, начальник відділу державних інвестицій Департаменту економічного розвитку ОДА Ірина Помеленко.
{youtube}lZPcigt0UPQ{/youtube}
Як дбають про енергоефективність через регіональний розвиток у ЄС
В Європейському Союзі механізм розподілу коштів на регіональний розвиток дещо інший: тут акцент робиться на допомогу проблемним регіонам, а також на скорочення диспропорцій між рівнями розвитку різних територій.
Кошти виділяються через Європейський фонд регіонального розвитку (ERDF). Мета його діяльності - підтримка програм регіонального розвитку, економічних реформ, підвищення конкурентоспроможності та територіальної кооперації в ЄС.
Інформаційна табличка щодо одного з проектів енергоефективності за рахунок коштів Європейського фонду регіонального розвитку
Пріоритетами фонду є модернізація економічних структур, створення стійкої зайнятості і економічного зростання, дослідження та інновації, захист навколишнього природного середовища і попередження ризиків.
Додатково діє Європейський соціальний фонд (ESF) – фокусується на адаптації працівників та підприємств до нових умов, спрощення доступу до зайнятості, зниження трудової дискримінації людей із обмеженими можливостями, проведення реформ у сфері зайнятості.
Нарешті, Фонд єдності (CF) – спрямований на реалізацію проектів у галузі охорони навколишнього середовища та проектів із модернізації транс-європейських транспортних мереж.
Всі три згадані Фонди становлять одну з найбільших частин бюджету ЄС та приблизно третину його обсягу. Більшу частину підтримки з цих фондів одержують найбідніші європейські регіони. Втім абсолютно всі регіони можуть розраховувати на їх кошти для підтримки власних програм регіонального розвитку.
Скільки і як фінансують
Бюджет ЄС на 2014–2020 роки виділяє 3 групи регіонів:
- найменш розвинені – ВРП на 1 особу нижче за 75% від середнього показника у ЄС;
- перехідні – ВРП на 1 особу коливається в межах 75 – 90% від середнього показника у ЄС;
- більш розвинені – ВРП на 1 особу вище за 90% від середнього показника у ЄС.
На сучасному етапі є домовленість, що не менше 12% від коштів фонду отримають найменш розвинені регіони, 15% – перехідні регіони та 20% – більш розвинені регіони
Окрім того, у вищезазначеному бюджеті чітко визначено і один із напрямів спрямування ресурсів - низьковуглецева економіка.
Механізм використання коштів фондів наступний. Спершу, кожна країна приймає власну стратегію, регіони – свої операційні програми, що затверджуються Європейською Комісією. Вона ж розподіляє кошти по країнах. Надалі країни та окремі регіони самі працюють з індивідуальними проектами та контролюють їх реалізацію. Роль ЄК зводиться до загального моніторингу програм.
Головне: регіональна політика є механізмом досягнення цілей Стратегії ЄС до 2020 року. Одна з них – зміна клімату та енергетична стійкість (Climate change and energy sustainability). А конкретніше – скорочення викидів парникових газів на 20% (або навіть 30% за відповідних умов), отримання не менше 20% енергії від поновлюваних джерел, 20-відсоткове підвищення енергоефективності.
Відтак, значна частина коштів фондів регіонального розвитку в ЄС також має цілком конкретну мету – енергоефективність.
Нові можливості для проектів з енергоефективності для житлового сектору
Гроші на енергоефективність приватного сектору та житлової забудови вже за кілька місяців можна буде отримати через Фонд енергоефективності (далі – ФЕ). Звісно, якщо урядовці спроможуться прийняти більш як півсотні підзаконних актів до ключових законів сектору ЖКГ.
{jb_blackbox} Довідково. Фінансування ФЕ енергоефективності у держбюджеті на поточний рік передбачено в розмірі 1,6 мільярда гривень.{/jb_blackbox}
Наразі стартував процес створення Наглядової ради ФЕ. У роботі проекти операційних та фінансових документів, зокрема – щодо методики економії енергії.
« Затверджене положення про Наглядову раду Фонду, методики розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, що фінансуються Фондом, а також визначені основні напрями діяльності. Наступними і важливими кроками для нас є створення необхідних IT-систем (реєстрів енергоаудиторів, сертифікатів енергоефективності, моніторингу результатів впроваджених енергоефективних заходів), а також платформи з надання послуг енергоаудиту», - переконує Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Вже відомо про 2 основних «продукти», які ФЕ пропонуватиме для ОСББ:
- пакет « легкий», що очікувано зменшить вартість платежів за тепло на 20% - це комплекс робіт з термомодернізації будинку (500-600 тисяч гривень для будинку, приміром з 120 квартир);
- пакет « комплексний» із суттєвим набором робіт, що економить до 60% платежів, вартує 3-4 мільйонів для будинку з 120 квартир.
У обидвох варіантах можна розраховувати на 40% гранту від ФЕ.
Є навіть приблизні розрахунки (для пакету «легкий»), скільки грошей має «скинутись» кожне домогосподарство: 450 гривень як початковий внесок і 75 гривень щомісяця на погашення кредиту.
Читати також: Час рахувати, aбо Як Україна стає на рейки енергоефективності
У Кабміні обіцяють, що перші кредити та гранти ФЕ зможе надати вже у ІІІ кварталі цього року.
Є розрахунки і економічної вигоди від ФЕ – до 5 мільярдів скорочення річного споживання та імпорту газу, до 1 мільярда євро — зменшення річних субсидій та до 1,5 мільярда євро — ємності нового ринку.
Втім є і побоювання, що урядовці просто не встигнуть підготувати все необхідне для старту Фонду енергоефективності цього року, спромігшись хіба на початок наступного. А кошти, що вже зарезервовані на 2018-й на ФЕ, будуть направлені на інші проекти з енергоефективності.
\* \* \*
Матеріали публікуються в рамках проекту « Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).