АРМЗІ

Методом персонального інтерв’ю опитано 300 респондентів у 14 районах Чернігівської області (36 населених пунктів): обласний центр (м. Чернігів); 2 міста обласного підпорядкування (Ніжин, Прилуки); 11 міст і смт (Ріпки, Городня, Сновськ, Мена, Сосниця, Корюківка, Носівка, Козелець, Бобровиця, Ічня, Куликівка); 22 села (Монастирище, Велика Дорога, Вертіївка, Товкачівка, Прогрес, Чемер, Кіпті, Мрин, Кобижча, Жуківка, Дрімайлівка, Волосківці, Гвоздиківка, Великий Щимель, Сахутовка, Смичин, Вербичі, Голубичі, Загребелля, Трисвятська Слобода, Київка, Количівка). У досліджені використана дворівнева стратифікована вибірка з рівним розміщенням і квотою за статтю і віком на останньому етапі відбору. ...

Проектом передбачається охопити анкетуванням жителів Чернігівської області віком від 18 до 34 років. Загалом дослідження має включати аналітику за результатами опрацювання 300-анкет. Мета проекту - дослідити становище молоді Чернігівської області та отримати дані щодо суспільно-політичного, фінансово-економічного становища молоді. Очікується, що отримана інформація буде корисною для ЗМІ, громадських організацій та органів влади, які працюють з молоддю і реалізують заходи з державної та регіональної молодіжної політики. А також може бути використана для підготовки заходів, проектів програм, що стосуються державної та регіональної молодіжної політики. ...

Проектом передбачається охопити анкетуванням жителів Чернігівської області віком від 18 до 34 років. Загалом дослідження має включати аналітику за результатами опрацювання 300-анкет. Мета проекту - дослідити становище молоді Чернігівської області та отримати дані щодо суспільно-політичного, фінансово-економічного становища молоді. Очікується, що отримана інформація буде корисною для ЗМІ, громадських організацій та органів влади, які працюють з молоддю і реалізують заходи з державної та регіональної молодіжної політики. А також може бути використана для підготовки заходів, проектів програм, що стосуються державної та регіональної молодіжної політики. ...

У пропонованому ефірі радіопрограми “Відверто про головне” йдеться про історію соціальної адаптації внутрішньо-переміщених осіб у Запорізькому регіоні. Як відомо, пересленці з Донбасу нерідко відчувають труднощі із соціалізацією. Нерідко відчувають труднощі у спілкуванні, працевлаштуванні. Досвідом щодо налагодження життя після переслення та надання допомоги іншим ділиться колишній житель Горлівки Андрій Торін. За матеріалами “Радіо Запоріжжя” філії ПАТ “НСТУ” “Запорізька реіональна дирекція”

З 2014 року країни ЄС виділяють мільйони євро на підтримку внутрішньо переміщених осіб у Полтавській області. Та чи доходить ця допомога до рук самих переселенців. Журналісти з проекту «Правда» розбиралися у ситуації. {youtube}e6uCjfR7ETQ{/youtube} Матеріал публікується у рамках конкурсу журналістських матеріалів, що висвітлюють проблеми переселенців. Конкурс проводиться у рамках проекту «Покращення висвітлення у медіа проблем внутрішньо переміщених осіб у трьох областях», що реалізується ГО «АРМЗІ» за фінансової підтримки NED. Читати також: Долучайтесь! Конкурс журналістських матеріалів про переселенців ...

Чимало перешкод на життєвому шляху довелося здолати мешканці з Горлівки Людмилі Шептухіній. Як і деякі її земляки, вона лишила позаду успішну кар’єру, житло і забезпечене життя, щойно почалися обстріли її міста. Кілька років тому жінка навіть не могла уявити, настільки кардинально зміниться її життя. Навіть не вірила, що доля закине її в занедбану хатину майже за п’ятсот кілометрів від рідного міста, де немає ні води, ні газу, опаленням слугувала напівзруйнована грубка, під ногами – прогнила підлога, над головою – дах, який не бачив дбайливих рук господаря вже ой як давно, ні за що б не повірила! Причому все це трапилося в той час, коли зима вступила в свої права, а за вікном уже починав тріскотіти морозець. Звісно, таке наймане житло, яке стало прихистком родини, не дуже тішило нових господарів. Однак тут було тихо… ...

Коли поруч війна… Ховаючись від «градів», донбаська сім’я тоді ще не знала, які випробування чекатимуть її найближчим часом. Від згадок у Сергія Васильовича важчає серце, наливаються болем руки і затерпають пальці. З помітним клубком сліз у горлі, який так здавлював голос під час нашої розмови, він пригадує лихі години, коли в їхню Серебрянку (село в Бахмутському районі Донецької області) увірвався ворог. Каже, що спочатку намагалися якось втриматись, та з кожним днем ставало все важче – частіше лунали вибухи та постріли. Кожен день приносив нові страхи, а небезпека все ближче і ближче підкрадалася до мирних жителів. Що не день – котрийсь із будинків перетворювався на руїни. Маленька Тамілка, яка у зовсім дитячому віці побачила війну, тремтіла від кожного звуку. Та що там мале дитя! Від нічних пострілів, які доносились ген-ген через усе село, щоночі здригалися й старші. Тому родина твердо вирішила звідти їхати. ...

Полтора года назад более миллиона человек лишились домов… В Восточный регион нашего государства смертельным эхом ворвалась война. Жители Донбасса бросали свои жилища, оставляя вместе с ними постоянство, стабильность и уверенность в завтрашнем дне. Более 12 тысяч жителей Донецкой и Луганской областей, спасаясь от автоматных очередей и ливней градов, приехали в Винницу искать пристанище. Крыша над головой есть у каждого, а вот дома, который может стать фундаментом для начала новой жизни нет ни у кого. ...

Як повідомлялось, ПАТ «Укрпошта» виступила з ініціативою суттєво підвищити тарифи на доставку періодичних друкованих видань – більш ніж на 100%. А за оформлення передплати (виписку квитанції) – до 215%. Аргументи «Укрпошти» - підвищення тарифів потрібне аби забезпечити мінімальну рентабельність надання послуги з прийому та доставки вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою Читати також: Виграв той, хто передплатив газету на цілий 2017-й рік Втім після резонансу у ЗМІ та категоричної реакції Національної спілку журналістів України спільно з Держкомтелерадіо, було домовлено про менш кардинальне підвищення. ...

Навчання проведено у рамках проекту «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа», що реалізується ГО «Асоціація регіональних ЗМІ». Тренінг складався з аналітичної частини – узагальнення тенденцій, проблем та перспектив розвитку локальних друкованих ЗМІ, практичної – презентація та обговорення успішних працюючих практик районних друкованих ЗМІ та правової – вирішення організаційно-правових особливостей підготовки статутних документів та проведення державної реєстрації. «Хоча перший етап реформи реформування державної та комунальної преси звершується, очевидною є потреба юридичного допомоги для редакцій, які вийшли на державну реєстрацію вже реформованого видання. Не менш актуальним є розуміння редакторами економіки друкованого видання. Без цього реформована газета не зможе розвиватися. Відтак головна місія тренінгів – надати редакціям знання для відповідей на нагальні виклики реформи», – наголосив Олександр Назаренко, голова громадської організації «Асоціація регіональних ЗМІ». ...

Навчання проведено у рамках проекту «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа», що реалізується ГО «Асоціація регіональних ЗМІ». Тренінг складався з аналітичної частини – узагальнення тенденцій, проблем та перспектив розвитку локальних друкованих ЗМІ, практичної – презентація та обговорення успішних працюючих практик районних друкованих ЗМІ та правової – вирішення організаційно-правових особливостей підготовки статутних документів та проведення державної реєстрації. «Хоча перший етап реформи реформування державної та комунальної преси звершується, очевидною є потреба юридичного допомоги для редакцій, які вийшли на державну реєстрацію вже реформованого видання. Не менш актуальним є розуміння редакторами економіки друкованого видання. Без цього реформована газета не зможе розвиватися. Відтак головна місія тренінгів – надати редакціям знання для відповідей на нагальні виклики реформи», – наголосив Олександр Назаренко, голова громадської організації «Асоціація регіональних ЗМІ». ...

Під час зустрічі учасники проекту вчилися знаходити та опрацьовувати різні джерела інформації. Події, явища, історії людей, – це факти, які мають знайти та об’єктивно висвітлити журналісти. Для цього медійникам потрібно завжди перебувати на «передовій». Спостерігати, спілкуватись, слухати, дивитись, мислити, сумніватись, шукати та вже потім створювати інформаційний продукт. Важливо, щоб кожне повідомлення підтверджувалось джерелами, які не дозволять читачеві сумніватися в достовірності публікації. Ольга Чернякова серед основних джерел виділяє: прес-конференції, документи, засоби масової інформації, інтернет та соціальні мережі, фото та відео, чутки, несподіванки, дзвінки і навіть казки та багато інших. ...

Відкриття другої «Школи молодого журналіста», що реалізується Департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА спільно з Асоціацією регіональних ЗМІ та благодійним фондом «Майбутнє Чернігівщини», відбулося сьогодні. — Свобода слова – чи не найбільше досягнення суспільства. Однак, варто не забувати, що цей інструмент має служити лише на користь людству, — звертаючись до учасників проекту, зауважила заступник голови — керівник апарату ОДА Наталія Романова. — Під час навчання вам розкажуть про професійні стандарти у журналістиці, дадуть змогу побачити цю сферу зсередини. Ваше ж головне завдання — визначитися чи це справа вашого життя і якщо так, то обрати своє спрямування. ...