Археологи

Від попередніх відрізняється масштабами і належала якщо не власнику поселення, каже керівник археологічної експедиції Олена Черненко, то комусь з найближчого його оточення. Про це свідчать знахідки – їх цьогоріч найбільше за всі попередні роки. Олена Черненко, керівник археологічної експедиції: «Десь 4,5 на 4,5 – це лише котлован, а зовнішні стіни виступали за її периметри – трошки більше була, можливо метрів п’ять на п’ять. І два яруси. Тобто 25 квадратних метрів – це навіть за сучасними житловими нормами не так мало.» ...

«Екскаватор ламав бетон, конструкцію дорожнього одягу, який був під клінкером. Важка робота, були шматки великі бетону. І потім побачили якийсь прошарок червоного кольору. Зупинили екскаватор, стали дивитися - і побачили, що прямо під бетоном, тобто бетон дорожнього одягу, який був тут, був залитий прямо на цю плиту. Поряд з нами знаходились археологи, які теж звернули увагу, зупинили роботи», - розповіли в УТБ «Інжиніринг», яке виконує роботи на площі Чернігова. Сппершу подумали, що знайшли поховання. Проте подальші розкопки нічого не дали. З площі 300-кілограмову знахідку ХІІ століття відвезли до Борисоглібського собору. Тут її помили й ретельно оглянули. Ніяких позначок або знаків дослідники на плиті не виявили. ...

Рештки людей, підвіска із зображенням святого воїна, хрестик, металеві та скляні каблучки, уламки скляних браслетів, грузила, пряслиця, ножі та інші знахідки виявили археологи на території літописного Окольного граду Чернігова, на місці майбутньої прибудови до музичної школи № 1. Про це у Facebook повідомляє чернігівський археолог Олена Черненко. Є, звичайно ж, приємніші артефакти. Нещодавно в експозиції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»можна було побачити унікальну ювелірну форму кінця ХІІ ст. із зображенням птаха та дракона для виготовлення браслетів-наручів; срібну печатку козацького старшини першої половини ХVІІ ст.; фрагменти порцелянового посуду ХІІ ст. виробництва Сирії та Китаю і скляного посуду із Візантії, а також численні предмети побуту, озброєння, прикраси і будівельні матеріали давньоруського та пізньосередньовічного часу. Усе це накопали зокрема і студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. ...

До того ж, експозиція включає і результати роботи 12-и попередніх археологічних експедицій. Привезли окремі знахідки із Ніжина та Новгорода-Сіверського. Сюжет Чернігівської філії НСТУ.

Науковець наголосив, що проведені археологічні дослідження на виконання відповідної обласної програми на 2013–2020 роки мають виключно науковий характер. Незалежно проводяться ще охоронні та рятівні розкопки. Загалом у 2017 році у восьми науково-дослідних експедиціях взяли участь близько 200 осіб. Серед них — як профільні експерти та науковці області, так і столичні та закордонні фахівці. Що досліджували? Чернігівська експедиція: вивчення території Чернігівського дитинця. Роботи тривали в межах княжого двору першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича (початок ХІ ст.). Крім того, здійснювали архітектурно-археологічне дослідження споруди ХVІІ – ХVІІІ ст. — покоїв настоятеля Єлецького Свято-Успенського монастиря. Хоча руїни будівлі збереглися, вони не є предметом охорони. Тож наразі ведуться роботи по включенню їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. ...

Під час урочистого відкриття скверу у День міста міський голова Владислав Атрошенко пообіцяв чернігівцям зробити цю історичну знахідку музейним експонатом під відкритим небом. Як розповів заступник начальника Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради Олександр Макаров, зараз працівники управління облаштовують знайдений експонат старовинної архітектури для подальшого збереження та огляду жителями й гостями міста. Історичну знахідку накриють прозорим куполом із полікарбонатного покриття з антивандальними та протиабразивними властивостями, а також захистом від ультрафіолетового випромінювання. ...

Автор: Ольга Травкіна (кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності). Переклад тексту виконала Інна Непотенко (кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності). Цей нарис присвячений Чернігівському колегіуму — першому навчальному закладу вищого рівня в Лівобережній Україні ХVІІІ ст. Розповідається хто і коли його заснував, які науки в ньому опановували, кого приймали на навчання, висвітлюються традиції та звичаї стародавнього шкільництва. Таким чином, продовжено видання науково-популярних нарисів про пам’ятки архітектури Чернігова та його історію. Зокрема, у 2015-16 роках надруковані брошури:«Антонієві печери та Троїцько-Іллінський монастир» (у нарисі йдеться про заснування Болдиногорського Богородичного монастиря у Чернігові та про архієпископа Лазаря Барановича, завдячуючи його зусиллям монастир з невеличкої чернечої обителі перетворився на архітектурний комплекс, духовний і культурний центр Лівобережної України); «Чернігівський «Вал» (нарис присвячений Дитинцю — історичному центру міста Чернігова та пам’яткам, які знаходяться на його території); «Легенди Болдиних гір»(у нарисі розповідається про Болдині гори — одну з мальовничих історичних частин міста — оповитих низкою легенд та переказів). ...

Цього року вона є міжнародною, адже працюють пошуковці не лише з України. Та чи вдалося щось знайти? Сюжет Новгород-Сіверської філії НСТУ.

— «Почесна Варта» та «Ніжинське Археологічне Товариство» під патронатом НДУ ім. Миколи Гоголя, виявили понад 20 масових захоронень Шведських вояків, які не перебувають на обліку в жодному реєстрі профільних міністерств! За словами сільського голови, захоронення навколо Рудівки займають площу 71 га. Кому належать могили достеменно не відомо! За місцевими переказами, бійцям Карла XII, які в 1708–1709 роках допомагали військам Івана Мазепи виборювати незалежність України у війні проти війська Петра І, який у цей час вирізав місто Батурин, — зауважив він. ...

- От і закінчився черговий археологічний сезон 2017 року! У квітні - травні було обстежено і прошурфовано с. Морівськ (літописний Моровійськ) та його околиці. Роботи велися на дитинці та посадах давньоруського міста XII ст., що у XVI - XVII ст. було фортецею на кордоні “московського царства” й Речі Посполитої. У XVIII - ХІХ ст. на Дитинці стояла дерев'яна церква Святого Миколая, навколо якої сформувався цвинтар. Отримані матеріали XII - XVII ст. ...

Експедиція виявляє білі плями в історії Чернігівщини. Мають вже до сотні знахідок. Зараз копають біля водонапірної вежі. Склад групи цього року змінений та менший. Причина – недостатнє фінансування. Що вдалося розкопати археологам бачила знімальна група телекомпанії “Сіверська”.

Серед знахідок: частинки візантійського келиху із розписом, порцелянової тарілки, скляні браслети, ножі, грузила від ткацького верстата, а також рештки рідкісного об’єкту – печі для обпалу вапна. Таких печей часів Київської Русі досі було відомо тільки дві: в Києві й Суздалі. За словами старшого наукового співробітника НАІЗ «Чернігів стародавній» Тетяни Новик, ці речі свого часу були справжніми коштовностями і користувалися ними заможні люди. Розкопки проводилися на невеликій ділянці, але знахідки з наукової точки зору - багаті. ...

“Найцікавіший об’єкт, на жаль, погано зберігся, це - піч для випалювання вапна (не плутати з вапняною ямою). Подібна виробнича споруда в Чернігові виявлена вперше. Для Древньої Русі в цілому відомо всього декілька таких споруд”, - написала археолог. Піч свого часу була 3-метровою шахтою, в якій і вироблялося вапно для будівництва. Ще одна цікава знахідка нинішніх розкопок - глинобитна піч, що використовувалася господарями досить довго й ремонтувалася не менше 8 разів. ...

Роботи проходять на виконання «Обласної цільової програми археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013–2020 рр.», за сприяння Національного архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Замовник досліджень: Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського. У роботах на Валу беруть участь наукові співробітники заповідника і студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка. Керівник: кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педуніверситету Олена Черненко. Про результати археологічних досліджень науковці розповідають щороку на прес-конференціях та організовують виставки у Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В.Тарновського, Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» та Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка. ...

Виникло багато історій про різні знахідки, подальша доля яких широкому загалу так і залишалася невідомою. Ми попросили розповісти про цефахівця, який знається на темі найбільше: заступника начальника Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Андрія Леонідовича Казакова. Саме цей науковий підрозділ, відповідно до вимог законодавства, здійснював археологічний нагляд при проведенні земляних робіт в охоронюваній археологічній зоні. Андрій Казаков: - Весь час, кожного дня при проведенні земляних робіт на кожному об’єкті, в тому числі й у сквері Богдана Хмельницького, були присутні наші представники. У цьому сквері при проведенні дослідження була перерва лише в січні-лютому, коли й роботи призупинялися. Навіть зараз, коли в цьому сквері копають поливні траншейки – хоч вони й неглибокі, не доходять до стародавнього культурного шару, ми все одно проводимо нагляд. У Чернігові, до речі, порівняно з іншими містами України, справа охорони культурної спадщини вже багато років поставлена досить серйозно. ...

Не кожен фестиваль може похвалитися фразою «20 тисяч років потому ми зібрались на цьому місці, аби повторити історію». Мезинський «Мамонт-фест» творчості поєднує в собі і археологію, і музику, бо саме тут знайдені найдавніші в світі музичні інструменти. І хоча кроманьйонці танцювали і співали, як кажуть історики, не задля розваги, а для вдалих полювань, важко повірити, що мелодія і ритм тисячі років тому не народжували музикантів «для душі». Дмитро Селянський, організатор «Мамонт-фесту»: «Світова фішка цього фестивалю, що в Мезинському національному парку були знайдені найдавніші музичні інструменти в світі. І тому це логічно, що творчий фестиваль, оскільки творчість – це засіб виживання». ...

Один із активістів пошукового клубу «Патріот» під час самостійної розвідки в полі неподалік від села Рівнопілля Чернігівського району виявив рештки тіла загиблого солдата періоду Другої світової війни. Відомо, що в цій місцевості йшли бої у вересні 1941 року під час оборони Чернігова. Вже після Великодня пошуковці вирішили підняти останки тіла для перепоховання. Їх вдалося виявити завдяки тому, що металошукач зреагував на сталеву каску, закопану поруч. Крім цього, знайдені тільки дрібні предмети: кілька монет і рештки шкіряного ременя. Медальйону з документами немає, тому неможливо й встановити особу загиблого бійця. ...