Археологія

Щоб відкрити таємниці Івана Мазепи, територію заміської гетьманської резиденції з 1995 р. досліджувала Батуринська археологічна експедиція. Археологи розкопали й детально вивчили рештки фундаментів головної житлової споруди – гетьманського будинку. Як виявилося, то була не єдина будівля заміської резиденції. Приблизно за 70 м на південний захід від палацу знайдено залишки великого дерев’яного будинку з розмірами 15 м у довжину й 5,5 м в ширину. Його каркасно-стовпова конструкція незвичайна для жител тогочасного Батурина та Чернігівщини. ...

Всього археологи знайшли на цій локації 67 речей: фрагменти ножів, скляних браслетів, шпильку, ґудзик, натільний хрестик. Як відомо, у 13 столітті сучасна центральна площа була забудована і носила назву Передгороддя. Будинок, який знайшли археологи, мав розміри 4х5 метрів і складався з двох приміщень - холодних сіней та опалюваної піччю кімнати. Піч не збереглася, бо завалилася під час пожежі. Вціліли лише стовпові конструкції, які підтримували будівлю. “Будівля була повністю спалена. Можливо, під час монголо-татарського нашестя, можливо, внаслідок природних чи побутових катаклізмів”, - розповів науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Віталій Рижий. ...

Як повідомив у Фейсбуці Сергій Черняков, під час робіт виявили шиферну плиту з поховання 12 століття. Інші дописувачі припускають, що річ могла належати похованню знатної особи. Втім написів на артефакті немає. Сподіваємось, чернігівські науковці дослідять знахідку і повідомлять більше цікавих подробиць. Красна площа у Чернігові набула сучасного вигляду на у І половині 20 століття. А так виглядала пісдя Другої світової. ...

У 2019 році в Ніжині планують провести археологічні дослідження в південній частині міста (600 тис. грн), літню археологічну школу та наукові конференції (150 тис. грн), обстежити територію давнього міста методами неруйнівної археології (георадар), а також провести архітектурно-археологічні дослідження (розчистка, обміри), консервація, реставрація та музеєфікація об’єктів (830 тис. грн). {jb_blackbox}Довідка: В найближчій окрузі міста є 73 пам’ятки археології. У Ніжині діє 5 музеїв комунальної форми власності, а саме місто включене до Списку історичних населених місць України.{/jb_blackbox} ...

Понад тисячу років тому на цих крутосхилах біля села Мезин жили літописні сіверяни. Нагорі проводяться археологічні розкопки. Цей котлован – колишнє житло сіверянської сім’ї. Олена Черненко — керівник археологічної експедиції. Разом зі студентами Чернігівського університету розкопує помешкання сіверянської родини. Вивчає побут сіверян перед тим, як вони увійшли до складу Древньоруської держави. Знахідки археологів — переважно шматки глиняного посуду. Їх промивають від бруду і розкладають у пакунки. Олена Черненко припускає тутешні Сіверяни рушили на північ — будувати Новгород-Сіверський. ...

Також вона зазначила: “Відповідно до планів міста, у ХІХ – на початку ХХ ст. тут був монастирський сад, оточений мурами, що спускались вздовж схилу гори у бік сучасної вул. Толстого. Відомо, що Єлецька гора була однією з найдавніших заселених ділянок у межах сучасного міста. Про привабливість її для давніх мешканців краю свідчать виявлені під час досліджень культурного шару уламки керамічних посудин доби бронзи, раннього заліза, слов’янського часу. Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше ХІV ст.) на цій ділянці сформувалось християнське кладовище. Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до ХІХ ст.), внаслідок чого утворилось до 7 ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну. ...