Бджоляр

Остання була присвячена бджільництву. До речі, Чернігівщина представлена у розвитку світового бджільництва постаттю Петра Івановича Прокоповича – нашого земляка, автора низки видатних винаходів, в тому числі першого у світі рамкового вулика. З безробітними зустрівся Сергій Петькун – відомий пасічник, який охоче поділився своїм досвідом у виробництві меду і розказав, як захоплення може стати джерелом доходу. Бджільництво як вид зайнятості цікавий тим, що на ринку збуту відсутні крупні виробники, а сам бізнес є відносно малогабаритним і скоріше індивідуальним. Сергій розповів, що ключові фактори налагодження виробництва у цій сфері – особистий досвід і чуття. Інформації для початківців не бракує і вона доступна кожному. ...

– Я не так давно почав займатись бджолами, – каже Андрій Іванович. – Так вийшло, що дядько дружини мешкає у Гомелі, а дачний будинок у нього в нашій Сеньківці. Там, на дачі, він тримав пасіку. Але з роками йому стало важко займатись цією справою, адже бджоли потребують постійної уваги й піклування. Та й не наїздишся щоразу через кордон. От він мені й запропонував у 2006 році взяти в нього вулики. Досвіду бджолярства в мене на той час зовсім не було, але було бажання спробувати себе в цій справі. Отож отримав у подарунок чотири вулики і почав ними займатись. Одразу попросився до гурту досвідчених бджолярів – Олександра Артюха, Григорія Томила, Миколи Самійленка, Володимира Крупеніча, Володимира Міненка та інших любителів бджолярства – вже досвідчених бджолярів. Отак за їхньої підтримки й порад і захопився цією справою. ...

Прилуцькі пасічники такий мор бджіл бачить вперше. І впевнені – всьому виною пестициди, якими обробляли сусідні поля. Разом зі шкідниками загинули цілі рої. Бджолярі прийшли до місцевої влади. Втім закон дозволяє обробляти поля хімікатами – рано вранці або пізно увечері. Але – тільки до початку цвітінні медоносних культур. І обов’язково – попередивши пасічників. Представник місцевої агрофірми каже, що хімікатами обробляли поле більше місяця тому. А остання обробка – мікродобривами, які, на думку, аграрія, не могли стати причиною отруєння бджіл. ...

Так, станом на 11 січня 2017 року квоти на експорт українського меду до ЄС було вичерпано на 100%. Причина цього – не тільки якість меду. Виявляється, український мед – один з найдешевших на світовому ринку. Таку думку висловив генеральний директор ТОВ «Українська Медова Група» Сергій Гринь. Відтак європейці обирають український мед не як бренд, а як продукт, що значно дешевший порівняно з конкурентами. Читати також: Пасічники Менщини озвучили вимоги до ЄС ...