Дослідження

Про це на сторінці «Козелецька ОТГ» повідомляє Дмитро Мількин. Останній публікує в спільноті скорочені версії досліджень Гузія про Козелеччину. {jb_blackbox}ЧИТАТИ ТАКОЖ: Краєзнавець планує змалювати в книзі портрет Чернігово-Сіверщини{/jb_blackbox} — До речі, Володимир Гузій історичні довідки котрого я публікую, дуже хоче приїхати в Козелець і розповісти людям історію свого краю. Те, що я публікую дуже скорочена версія його досліджень. Він знає походження кожного прізвища і як воно потрапило до наших місць. Багато цікавого, особливо про Другу Світову війну — історію якої ми насправді не знаємо, — пише Мількин, який наразі займається пошуком приміщення про лекції. ...

Опіоїдні анальгетики – це препарати, які використовують у лікарнях для знеболення після операцій, поліпшення якості життя смертельно хворим пацієнтам та інших медичних цілей. Найчастіше це трамадол, кодеїн, тримеперидин, фентаніл і морфін, який у світі вважають золотим стандартом знеболення. – пояснює аналітик ІАА Олександр Ткаченко – Ми виявили, що упродовж 2012-2016 років українські лікарні використали найбільше опіоїдних анальгетиків у 2015 році, а найменше у 2016 році (за виключенням фентанілу). Спеціалісти зазначають, що розвиток сфери обігу наркотичних лікарських засобів має стратегічне значення для всієї сфери охорони здоров'я. ...

Про це свідчать результати всеукраїнського дослідження «Що українці знають та думають про права людини», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс». При цьому 51% жителів Центру, а відповідно Чернігова, зазначають, що особисто стикалися із проявами дискримінації. Цікаво, що цей показник є найвищим серед усіх регіонів. Так, загалом по Україні 40% жителів стикалося із дискримінацією, найнижчим цей показник є у Східному регіоні – 31%. «Дискримінація – розповсюджене порушення прав людини. Щодня ця проблема зачіпає мільйони людей, але часто залишається непоміченою, – каже голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. – Насправді ж, дискримінація стається кожного разу, коли в однаковій ситуації через стереотипи чи певну ознаку до одних людей ставляться гірше, ніж до інших». ...

Про це йдеться в стратегії розвитку Сновської об’єднаної територіальної громади. Хто голосував? Усього заповнили анкету 237 респондентів. Більшість — паперові форми (переважно мешканці старостинських округів), які потім були занесені до Інтернету. Менша частина (переважно мешканці міста Сновськ) самостійно заповнювали он-лайн форму. Узяли участь представники всіх основних соціальних груп, причому вдалося досягнути відносної пропорційності (крім службовців — їх явно більше, ніж у дійсності). Вікова структура представлена гірше — відносно незначна чисельність молодих людей до 21 року та замала — пенсіонерів. 75 % — домовласники. Тобто заповнювали анкету представники більш економічно активної частини населення громади, причому 61,3 % — жінки. ...

Результати опитування свідчать, що у 2017р. оцінили стан свого здоров’я як «добрий» 38% населення Чернігівської області, як «задовільний» – 46%, а вважали його «поганим» 16%. В Україні таких осіб 49%, 41% та 10% відповідно. На Чернігівщині 81% респондентів повідомили, що хворіли протягом року. Більшість хворих зверталися за допомогою в поліклініку (77%), а 21% – до сімейного лікаря в поліклініці. Майже половина (46%) жителів області мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям. ...

Як і коли люди починають цікавитися власними родоводами? Чому серед принад сучасного світу вони обирають шлях тривалої дослідницької праці, вивчення спеціальної літератури з генеалогії, пошуків в архівах, які можуть тривати роками? Навіщо вони це роблять? Що це їм дає? Спробую дати свої відповіді на ці непрості питання. Мій інтерес до родинної історії виник півстоліття тому ще в моєму далекому дитинстві. Ми, малеча, як усі діти, дуже любили слухати різні казки й оповіді дорослих, а одними з найулюбленіших були історії проте «як було, коли мама ( чи бабуся, в залежності від того, хто був оповідачем) була маленькою». До цих напівказкових в наших дитячих очах історій (бо давнє життя, про яке розповідали дорослі, дуже відрізнялося від нашого) ми поверталися час від часу, вислуховували їх багато разів, запам’ятовували якісь вражаючі деталі. Історії ці були різні, і більше в них було про непрості, а то й трагічні життєві випробування. Час від часу в них звучало слова «козак», і тоді я ще не знала, що нікого іншого, крім козаків у маминому роду не було. Моя мама і бабуся з дідусем родом з села Величківка Менського району Чернігівської області. І все, що переживало це село після революції 1917 року – голод 1933, війна з німцями, життя під час окупації, тяжкі післявоєнні роки – все це через спогади моїх рідних ставало не просто сторінками з підручників, а частиною історії моєї родини. А оскільки я дуже любила своїх рідних, то всі їх оповідання закарбовувалися в пам’яті і серці. Мені дуже не хотілося забути якісь важливі факти, імена, прізвища, і вже в підлітковому віці я зробила для себе коротенькі записи. Зазначила там, як звали моїх прапрадідів і прабабусь, їх братів і сестер, окремі факти з їх життя. Цей листочок я ретельно берегла кілька десятиліть, аж поки не настав час скористатися цими знаннями, як відправним пунктом для реконструкції родоводу, в якому зараз 11 поколінь моїх рідних. ...