Музей

Перша частина – це, власне, музей, у якому відвідувачі можуть дізнатись цікаві факти про історичне становлення, географічне розповсюдження та біологічні особливості роду кошачих. Уся інформація тут показується на сучасних екранах та голографічних пристроях. А згодом, розповіли в парку, можна буде зануритися в природу парку за допомогою віртуальної реальності, де відвідувачі зможуть “пролетіти” (використовуючи спеціальні окуляри) над парком. Друга частина музею – вольєри, де проживають дикі рисі, лісові, а в майбутньому – і степові коти. ...

Відповідну Програму розвитку культури на території Ічнянської об’єднаної територіальної громади (2018–2021 роки) депутати ухвалили на вересневій сесії. {jb_greenbox}ЧИТТИ ТКОЖ: За сто тисяч гривень в Ічнянській громаді створять рекреаційні зони{/jb_greenbox} КЛУБИ Наразі матеріально-технічна база клубів зносилася на 90 %. Якщо коротко, то гроші витратять на: поточний ремонт приміщень, заміну вікон, дверей, опалення та часткове перекриття даху, придбання музичного обладнання та укріплення фундаменту приміщення. ШКОЛА МИСТЕЦТВ Щодо Ічнянської школи мистецтв, то до 2021 року там мають виконати низку протипожежних заходів, відремонтувати систему опалення, підлогу, музичні інструменти, зробити поточний ремонт приміщень. ...

Тут було все: привітання та нагороди, розіграш призів, майстер-клас і концертна програма. А насамкінець люди змогли взяти собі по шматочку унікального торта, який мав вигляд мамонта. І недаремно. Знайденими кістками мамонта Коропщина славиться на весь світ. Музей відчинив свої двері відвідувачам у травні 1993 року, а у вересні народився археолог, краєзнавець Василь Куриленко, який і заснував цей музей. Оскільки музей є майже ровесником української незалежності, там організували виставки виробів із соломи (майстрів Василя та Інни Перепадь) та вишитих рушників Ольги Токарєвої. Організували тут і стенд, присвячений засновнику. ...

Український кінорежисер, кінодраматург і письменник, класик світового кіно Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року в повітовому містечку Сосниця, у великій козацькій родині, де з’явилося на світ 14 дітей. А до зрілого віку дожило лише двоє – Поліна та Сашко. Світ дитинства маленького хлопчика й витоки формування світогляду майбутнього письменника можна найглибше пізнати, саме завітавши до музею. Подорож у світ Сашкового дитинства На родинному обійсті Довженків гостей передусім зустрічає 16-річний босоногий юнак Сашко Довженко, вилитий у бронзі. Він нібито запрошує на гостину у світ свого безтурботного дитинства. Далі видніється біленька хатинка під солом’яною стріхою – свідок народження та зростання маленького Сашка. Потрапляєш до довженківського родинного гніздечка, пройшовши ще й через незвичайні ворота з дашком-вістрячком та отворами, в яких колись селилися голуби. Дідусь Семен (дід Сашка) вважав, що ці мирні птахи повинні бути на кожному подвір'ї, тому і лагодив їм отвори. ...

На оголошений Кабінетом Міністрів відкритий анонімний конкурс щодо проектів музею та меморіального комплексу надійшло 66 заявок із 12 країн світу. Найкращий проект меморіалу визнаили в лютому 2018 року. Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею вже з урахуванням вигляду меморіальної частини. У фіналі змагалися шість проектів. Їхні автори на умовах анонімності активно співпрацювали з організаторами конкурсу, в тому числі відвідували Київ, оглядали місця подій, спілкувалися з родичами загиблих. Виставку всіх проектів-фіналістів відкриють у Будинку архітетора. ...

Три незалежні один від одного команди з представників 18 музеїв Гомельської та Чернігівської областей за допомогою зовнішніх експертів провели дводенний “мозковий штурм”, в ході якого намагалися знайти відповідь на безліч питань. Що в музеях та за їх стінами об'єднує Гомельську та Чернігівську землі, а що робить їх унікальними? Які проблеми регіону він міг би віддзеркалювати? Як через призму музеїв показати життя і історію місцевих жителів, населених пунктів? Як зробити тему маршруту по-справжньому значущою для самих музейний працівників, жителів регіону і туристів? Відповідаючи на ці та інші питання, учасники груп поступово формували своє бачення міжмузейного маршруту. ...

Неповторні та чудові роботи експонуються на спільній із Наталією Яременко виставці «У розмаїтті веселкових кольорів», розгорнутій у літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського. Ваблять очі, передусім, щасливі діти, котрі усміхаються з полотен Ольги Вікторівни. Мене відразу полонила «Дівчинка із хвостиками». Дитина нібито вихоплена із життя – зненацька, з любов’ю і симпатією. Милуючись усміхненим дівчам, мимоволі думаєш, що саме таким безтурботним повинно бути кожне дитя на планеті. Захищеним від небезпеки й злигоднів, веселим і щасливим. ...

Свинцевий диск діаметром 3 сантиметри. З обох боків особистий герб князя Святослава – двозуб. Третій зубець до нього додав син Святослава Володимир – на честь батька. Це праобраз нинішнього гербу України, розповідає історик Олександр Алфьоров про артефакт, якого більш як тисячу років тому торкалась рука Святослава Хороброго. «Датувати печатку вдалося – це 970-972 рік, останні роки існування Святослава. Ми можемо чітко сказати, що це артефакт оригінальний, реліквія, якої торкався Святослав», - розповідає історик Олександр Алфьоров. ...

Директор музею Сергій Лаєвський розповідає про жертовність Василя Васильовича (у березні громадськість відзначила 180-ліття з дня народження мецената), про впорядкування каталогу українських старожитностей Борисом Грінченком і його дружиною Марією, про унікальність власне колекції. – Сергію Лазаревичу, очевидно, така людина як відомий культурний і громадський діяч та благодійник Василь Васильович Тарновський народжується раз в ніколи? Його роль у збереженні пам’яток українського минулого неоціненна. – У 1896 році в Чернігівську губернську земську управу надійшла його заява: “Составленный мною в течение всей моей жизни музей местных древностей я желал бы, для верного сохранения их, передать в собственность и заведование Черниговскому губернскому земству с тем, чтобы он… был открыт для обозрения его публикой на основании известных правил”. ...

Дохристиянський період, Київська Русь, Гетьманщина, імперські та радянські часи, сьогодення — такий шлях майбутнього туриста. У залах музею представлені портрети та життєпис видатних особистостей та земляків, що прославили Чернігівщину та Україну в усьому світі. Також експонуються макети найбільш відомих історичних споруд, що є шедеврами світової архітектури, зокрема палацово-паркового комплексу в Качанівці, Спасо-Преображенського собору, Єлецького Свято-Успенського монастиря тощо. Ідея створення такої окраси Сіверщини належить відомому чернігівському митцю Борису Дєдову. Його мрію допомогла втілити у життя меценат, громадський діяч, депутат обласної ради Надія Міклухо-Маклай. Загалом над створенням музею працювали близько трьох років. ...

Про це в ході візиту в депо заявив в. о. директора регіональної філії УЗ “Південно-Західна залізниця” Роман Веприцький, інформує ЦТС. “Депо очікує системне оновлення і розвиток. Є плани сконцентрувати тут всю старовинну залізничну техніку - паровози, вагони, а також створити умови для її відновлення і подальшого показу як історії розвитку залізничного транспорту”, - зазначив він. Наріз мова йде про 12 раритетних паровозів, які будуть передані депо для подальшого відновлення. Крім того, за словами Веприцького, плани УЗ йдуть далі: для відтворення історичного вигляду самого депо там буде проведена реставрація, яка поверне будовам архітектуру ХХ століття. ...

Тут усе гуде і крутиться. На прялці можна прясти, механічною бритвою хоч зараз поголитися і потанцювати під справний патефон. Ось один із перших фенів радянського виробництва: трохи нагадує пилосос, але волосся сушить – каже студентка Поліна, яка випробувала пристрій на собі. Музей «Homo sovieticus» відкритий у Ніжинському державному університеті, відтворює куточки житла людей радянської епохи: від 20-х до 80-х років, побут селян, інтелігентів, студентів і робітників. Мета — вивчати історію на практиці й робити з неї висновки. ...

«У 2008 році Обласна рада створила «Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч», якому було передано колишнє приміщення школи-інтернату, що знаходилось у напівзруйнованому стані (не було вікон та дверей, була зідрана підлога та ін.). Згодом на баланс були передані Кам’яниця П. Полуботка (в зруйнованому стані) і так звана Ближня печера св. Антонія (яку лише почали розкопувати чернігівські археологи). За цей час: за гроші благодійників у приміщення колишнього інтернату були вставлені вікна та двері, збудована автономна газова котельня; була досліджена та відремонтована Кам’яниця П. Полуботка, виявлена і реконструйована Ближня печера св. Антонія; силами працівників музею було відремонтовано й оформлено 5 залів, де представлені археологічні знахідки, етнографія регіону, картини подаровані музею художниками та ін.; «Древній Любеч» разом із Чернігівським національним педагогічним університетом і білоруськими колегами виборов грант Європейського Союзу з транскордонного співробітництва. За іронією долі гроші мають піти на створення відкритого музейного залу-фондосховища – тобто туристичної родзинки для відвідувачів; на базі «Древнього Любеча» регулярно проводяться наукові конференції; до Любеча нарешті потягнулися туристи. {jb_blackbox}У 2017 р. в Любечі пройшли місцеві вибори. Новий голова поставив питання про передачу музейного приміщення ОТГ «для адміністративних послуг».{/jb_blackbox} ...

Настоятель громади Української православної церкви Київського патріархату Петро Петрів вважає, що доступ до приміщення Коропського регіонального історико-археологічного музею, приміщення якого належить до комунальної власності, забезпечить права вірян. Однак, розглянувши заяву настоятеля Петра Петріва, виконком Коропської селищної ради відмовив. По-перше, поняття спільного користування та механізм передачі об’єктів комунальної власності в спільне користування чинним законодавством України не передбачені. По-друге, даним майном має розпоряджатися управління відділу культури й туризму селищної ради. Саме з цією інстанцією можна домовитися, але не про спільне користування, а оренду. ...

– Андрію Миколайовичу, революції 1917 року та громадянська війна не могли не торкнутися нашого міста. Що відомо про події тих часів? – Як свідчить «Список селений и волостей Черниговской губернии», на 1917 рік кількість населення Корюківки становила 5 313 осіб (956 дворів). Лютневу революцію тутешнє населення зустріло піднесено, з надією на краще життя. Створюються різні організації, зокрема рада солдатських та офіцерських депутатів, жіночий комітет. Після жовтневої революції у Петрограді активні революційні настрої поширились і на Чернігівщині. До 12 січня 1918-го влада у Корюківці формально належала Центральній Раді УНР, а потім було встановлено владу більшовиків. На початку квітня 1918 року до міста вступили німецькі війська, а 26 грудня того ж року до Корюківки після бою увійшов підрозділ Ніжинського полку 1-ї Української радянської дивізії. ...

Асоціація карикатуристів 15 років поспіль об’єднує художників з усіх регіонів України. Майже з усіх – як каже голова асоціації Костянтин Казанчев, чернігівців серед них немає. Хоча і були. Давно. З кожного міжнародного конкурсу карикатур українські художники везуть нагороди. Але заробити таким чином не вдається. Тож лишається «стара гвардія» без оновлення. В газетах та журналах перші чорно-білі малюнки «без слів» поступово перетворилися в самодостатній вид мистецтва. І якщо спочатку зазвичай творців кожної карикатури було двоє – автор ідеї та її виконавець, то нині філософ і художник – це «двоє в одній склянці» Тож і рівень робіт різний з точки зору втілення. ...

Це чотиригранна колона висотою 10,5 метра, яка проходить крізь три поверхи музею-заповідника. Ширина кожної грані — два метри. Мистецька скульптура вирізана із сосни та оброблена вишневим клеєм для кращого зберігання. На гранях відображена вся творчість видатного українського письменника: ілюстрації з підписами від найперших його творів і до останніх. Схожого витвору мистецтва немає в усьому світі. Автор цього шедевру — Іван Задорожний. Рекорд зареєстровано у Книзі рекордів України в категорії «Вперше, розміри» — найбільша монументально-просторова композиція з дерева, присвячена творчості Михайла Коцюбинського. ...

Писані гуашшю на папері. Декоративно-алегоричні, неповторні й загадкові полотна зачаровують, ваблять зір, бентежать уяву й зігрівають серця казковими візерунками. Самобутня майстриня, як зізнавалася, писала їх задля людей та добра на землі. Марія Оксентіївна крізь життя (вона не випускала з рук олівця майже до 90 років) пронесла жагу творити барвисті характери й дивні істоти, неминучу потребу відкривати іншим світ краси. Дивовижний світ краси Щойно глянувши на картини, поринаєш у незвичайний світ дитинства – «Ведмеді-пасічники», «Український левик кобри не боїться», «Стародавній орел», «Під вишнею, під черешнею»… Насправді в природі таких тварин і рослин не існує, але вони «живуть» і розкошують на полотнах, створені за народними мотивами. У фантастичних композиціях гармонійно сплетені казка й бувальщина, вигадка й реальність. Ці «шедеври без хитрощів» кожному близькі й зрозумілі. ...

За рік у музеях організовано 22 тис. екскурсій, підрахувало Головне управління статистики у Чернігівській області. Цією послугою охоплено майже половину відвідувачів (46%). Відкрито 550 виставок. Частина з них експонувалася в 106 місцях поза музеями. У кожному музеї побували в середньому 25 тис. відвідувачів. Найбільш популярними були архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній” та історико-культурний заповідник “Качанівка”, що мали статус національних, а також обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського. На кінець минулого року основний фонд музеїв налічував 472 тис. експонатів, більшість із яких (40%) – речові предмети, 21% – писемні, 17% – фото, 5% – образотворчі. У науково-допоміжному фонді знаходилося 295 тис. предметів. За 2016р. музейні колекції поповнили більше 3 тис. предметів. ...

З 21.00 до першої години ночі двері ніжинських музеїв (усі відділи Ніжинського краєзнавчого музею імені І.Спаського та Музей рідкісної книги НДУ ім. М. Гоголя) будуть відкриті для всіх відвідувачів. В програмі Ніжинської музейної ночі – майстер-класи ніжинських митців, виступи співаків та музикантів, квести, лицарські бої, вуличні лекції, екскурсія нічним Ніжином під смолоскипами. Участники свята зможуть взяти участь у розіграші призів. Акція проходить за підтримки: ніжинських кафе «Джек-Пот», «Ганстер Паб», «Боївка», «Фреш», «Автограф», нічного клубу «Космос», благодійного фонду «Копиця», Таксі «Лідер», ТОВ «Пассервіс», рекламне агенство „Ніжин-медіа”. ...

Сьогодні ми багато знаємо з історії наших сіл та доль земляків, що може викликати захоплення в людей, які цікавляться історією, подорожують містами й селами. Село над Десною Шестовиця має багатовікову історію. Усвідомлюючи це, голова Шестовицької сільської ради Сергій Медведєв підтримав краєзнавчі проекти щодо створення презентаційних матеріалів. Торік відкриттям меморіальної дошки вшанували відомого кіноактора й режисера фільму «У бій ідуть лише «старі» Леоніда Бикова. А згодом, під час проведення Дня села, відкрили інформаційний стенд про відомих земляків. У цьому році презентували відеозбірник про Шестовицю, відкрили інформаційний стенд про археологічні дослідження в урочищі Коровель та навіть відтворили шестовицьку фортецю Х ст. ...

Днями навколо «каменя бажань», розташованому на східному фасаді храму виник конфлікт. Невідомі особи самовільно виконали роботи з укріплення його в стіні за допомогою суміші Церезит. Ця подія викликала обурення у користувачів популярної соціальної мережі Фейсбук, що засвідчило турботу чернігівців про пам’ятки архітектури. Хоча, схоже деякі дописувачі намагалися навмисно «роздмухати» конфлікт. П’ятницька церква (охорон. № 815) входить до цілісного майнового комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Користувач пам’ятки національного значення — православна громада церкви Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці УПЦ КП. У результаті огляду споруди комісією музейної установи було встановлено факт «замуровування» згаданого каменя на центральній апсиді храму, що спотворило загальний вигляд його східного фасаду. ...

Представлені матеріали розкопок 10-ти археологічних експедицій – Чернігівської, Мезинської, Новгород-Сіверської, Ніжинської, Виповзівської, Седнівської, Батуринської, Любецької, Лиственської та Лівобережної. Археологічні дослідження проводились Чернігівським історичним музеєм імені В.В. Тарновського (ЧІМ), Чернігівським національним педагогічним університетом імені Т.Г. Шевченка (ЧНПУ), Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя (НДУ), ДП “Старожитності Полісся”. Вивчення пам’яток археології відбувалися відповідно до Цільової програми археологічних досліджень в Чернігівській області на 2013–2020 роки, а Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського був замовником п’яти з них. ...

Відповідна інформація розміщена на сайті prozorro. Управління планує провести проектно-вишукувальні та дослідно-конструкторські робити на загальну суму 168 тисяч гривень. Їх проводитиме приватне підприємтсво «Чернігівагропроект», договір з ним укладено 22 березня 2017 року. Як повідомлялося, ідею створення музею історії Чернігова озвучив міський голова Владислав Атрошенко. І запропонував розмістити його на Валу, у приміщенні колишньої Поштової станції, пам’ятці архітектури XVIII—XIX ст. Музейники підтримали цей задум. На їхню думку: «Музей історії Чернігова має стати головним осередком збереження та популяризації історико-культурної спадщини міста. І формувати його необхідно враховуючи думку громадськості. Адже, в основі концепції нового музею має бути відвідувач. У ньому має бути і відповідна атмосфера, наприклад, музейний магазин з сувенірами, короткі інформативні екскурсії, застосування новітніх технологій в експозиціях». ...

Питання на розгляд сесії вніс Департамент культури Чернігівської обласної державної адміністрації, реагуючи на неодноразові звернення Чернігівської єпархії УПЦ КП до органів влади з проханням про передачу їй даної церкви. Голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч особисто наполіг на розгляді даного питання. Керівник обласного виконавчого органу попросив депутатів врахувати позицію профільного Міністерства культури України, яке не заперечувало проти передачі пам’ятки архітектури. Вознесенську церкву у Козельці звели у 1866-1874 роках. Вона є рідкісним прикладом традиційного для Лівобережної України XVII-XVIII століть хрестового п'ятибанного храму. Хоча за даними Державного реєстру нерухомих пам'яток України Вознесенська церква не значиться ні в категорії пам'яток національного, ні в категорії пам'яток місцевого значення, а лише має тичасовий охоронний статус за старими, ще радянськими, списками. ...