Участь у них взяли представники військивих підрозділів, ветеранських та інших громадських організацій, просто небайдужі чернігівці. Пам'ять загиблих учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання. Після неї прозвучали Державний Гімн і військовий салют.
Минулого тижня у центрі Ніжина змонтували нову малу архітектурну форму - металевий куб. Він обійшовся у 800 тисяч гривень. Це коши субвенції з державного бюджету, які направив на будівництво октаедру колишній вже народний депутат Олександр Кодола. Більшість місцевих жителів не оцінили такого “подарнунка”, кажуть, що доцільніше відремонтувати дорогу. Журналісти припускають, що натрапили на корупційну схему, і не ніжинського, а всеукраїнського масштабу. {youtube}IOPsJLTIkPU{/youtube}
Під час війни за різними оцінками фахівців від 50 до 85 мільйонів вбитих по всьому світу, із них – від 8 до 10 мільйонів - українці. Понад 2 мільйони дівчат та юнаків були вивезені з України на примусові роботи на каторгу й концтабори. У Чернігові меморіальні заходи розпочалися з покладання квітів до Меморіалу жертвам нацизму на Подусівці. Історики підрахували, на цьому місці розстріляні та закатовані близько 15 тисяч мирних жителів, партизанів, військовополонених. Вони поховані в 11 братських могилах. ...
Відео Олексія ПРИЩЕПИ
Відповідне рішення прийнято виконавчим комітетом Прилуцької міської ради 14 серпня. Буде придбано 50 гвоздик по 15 гривень за штуку та 50 хризантем, які коштують по 45 гривень. Гвоздики стануть бюджету в 750 гривень, а хризантеми обійдуться у 2 250 гривень. Окрім того з бюджету буде виділено 750 гривень на три білборди вартістю по 250 гривень. {jb_blackbox}Довідка. День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. День встановлено в Україні згідно з Указом Президента України від 17 листопада 2000 р.{/jb_blackbox} ...
Історія комуністичного злочину Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня, в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також у листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану. ...
1943 року Корюківка була величезним селищем, там жило багато забезпечених людей, розповідає ТСН. В один з ресторанів селища почали зганяти людей з навколишніх вулиць начебто на перевірку документів, а потім розстрілювали, наче на скотобійні, в перші ж години - 500 чоловік.
Хірургом зробила війна Видатний вчений, геніальний кардіолог, батько української біокібернетики, письменник і філософ Микола Амосов у спогадах розповідав, що хірургом його зробила війна, і звідтоді біль поранених і хворих він сприймав як особистий. До Києва Микола Михайлович переїхав із Брянська, де як хірург здобув перший практичний досвід. За плечима вже були механічний технікум, робота на лісопильному заводі, заочне навчання в індустріальному інституті, очне – в медичному. І раптом війна… Уже на другий день війни він пішов до військкомату. «Беру вас начальником хірургічного відділення, – сказав після співбесіди начальник госпіталю. – Не приховую, хотілось би більшого, та немає де взяти. Мав приїхати з Ленінграда прекрасний хірург. Але, мабуть, перехопили». ...
“Сьогодні була запрошена на перший урок у 9 -А класі Менської районної гімназії, де перші 6 років навчався мій син. Урочиста лінійка добігала кінця, коли я прийшла в школу, і перше, на що звернула увагу, що біля меморіальної дошки Саші Ільчишину, загиблому Воїну, який закінчив цю школу, лежить засохший букетик. Я прийняла його, поклала свої квіти…", - пише Любов Жеребило. За її словами, на лініцій не згадали Сашу Ільчишина, ні інших Героїв Менщини (їх 8), які загинули за те, щоб і це свято, і все життя дітей і дорослих, проходило під мирним небом.. ...
- Чернігів, давайте обговоримо. Останнім часом у місті відбувається багато оновлень. Змінюються сквери, парки і пляжі. Квітники милують око і парки оновлюються. Ми сперечаємося про меморіали, шукаємо інші причини для спорів. Давайте подумаємо, що ми залишимо в цьому місті про себе. Не знаю як Ви, а я асоціюю центр міста Чернігова з особою колоритної мешканки Інесси Вачнадзе. Пані в капелюшку для мене, в якомусь сенсі, символ Чернігова. Маю багато особистих добрих історій з цією яскравою жінкою. І мені її дуже не вистачає в місті сьогодні. ...
Комісія звернула увагу на необхідність капітального ремонту тріумфальної арки та торгових рядів. У планах – повернути скульптурі Бояна, що на замковій горі вкрадені реквізити – це гуслі, птахи, та меч. На відновлення скульптури комісія разом з міської владою Новгорода-Сіверського буде просити кошти у міністерства культури. Будівлі бібліотеки необхідний ремонт, зокрема сходів та нове ім’я. Також піднімалось питання щодо зміни вектора роботи музея-заповідника “Слово о полку Ігоревім”. Директора установи обиратимуть шляхом проведення конкурсу. ...
Учасники заходу також вшанували память усіх українських борців, які у різні часи історії віддали своє життя за свободу нашої Вітчизни, та поклали квіти до меморіальних стел загиблим учасникам антитерористичної операції та Героям Небесної Сотні. О 10.00 учасники заходу приєднались до Всеукраїнської хвилини мовчання на знак пам’яті загиблих у війні. Протягом дня на знак жалоби по загиблих приспущено Державний Прапор України із чорними стрічками на будинках і спорудах органів державної влади і місцевого самоврядування та обмежено проведення розважальних заходів у місті. ...
Спочатку їх ховали у Чернігові на таємних кладовищах. Але потім, коли забракло місця, бо потік репресованих став занадто великим, тіла почали вивозити на 20-й кілометр Гомельської траси. До 1989 року тут стояв лише хрест. Потім на місці таємного поховання розстріляних жертв політичних репресій з’явився пам’ятний камінь, але і досі невідомо, скільки під ним тіл. Сюжет Чернігівської філії НСТУ
У якому взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації Леонід Сахневич, голова обласної ради Ігор Вдовенко, заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако, голова Чернігівської райдержадміністрації та районної ради Віктор Корж і Олександр Ларченко, місцеві жителі, громадськість та представники політичних партій. Присутні поклали квіти до Пам’ятного знаку та запаливши поминальні свічки та лампдаки вшанували світлу пам’ять наших земляків, які були безжально закатовані радянським тоталітарним режимом. Хвилиною мовчання учасники жалобного заходу віддали данину шани усім землякам, які загинули внаслідок масштабного терору. ...
Зі страшної й кровопролитної Другої світової війни він повернувся без лівої ноги, та інвалідність не вибила мужнього чоловіка зі строю – трудився він так же відважно, як і воював. До бойових нагород додадуться трудові. У селі Тупичів, що в Городнянському районі, орденоносця шанують як колишнього керівника місцевого колгоспу. Подвиг «лісового вовка» Спливли десятиліття, та спогади донині бентежать серце ветерана й тривожать сни, нагадуючи про запеклі бої з фашистами. Олексій Миколайович був розвідником мало не з перших днів війни. 13 червня 1941 року закінчив училище, за кілька днів у званні лейтенанта прибув на військову службу до Слуцька, що в Білорусі, а 22 червня почалася війна. ...
Вигнання нацистів із теренів Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні радянської влади чи комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації. 9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про “взаємний обмін населенням”: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі. ...
Промовистими і водночас пророчими: бо вже понад півтора століття Великий Кобзар – незабутній і шанований в Україні й за кордоном. Щороку в день його народження (9 березня) і в роковини смерті (10 березня) в багатьох куточках світу лягають квіти до підніжжя пам’ятників Тарасу Григоровичу. Жоден майстер слова не удостоївся такої великої шани й честі як Тарас Шевченко. За даними «Вікіпедії», нині налічується 1384 памятники Кобзарю: 1256 – в Україні та 128 – за кордоном (в 35 державах). Погруддя чи повнофігурні монументи встановлені в усіх обласних центрах нашої країни, в багатьох містах і селах. ...
Молилися матері й кохані На недавній зустрічі в селищній бібліотеці вони теж відмовилися від виступу. Гіркі спогади про полеглих бойових побратимів, невимовний біль втрати, ніби клубком, перекривали їм дихання. Це вже згодом, поміж собою, перемовлятимуться і згадуватимуть полеглих у страшному «інтернаціональному пеклі». Миколі Михайленку було дев’ятнадцять, коли в статусі автомобіліста він виконував військовий обов’язок. А загалом на тій, як сьогодні прийнято говорити, «чужій війні» побувало десятеро жителів селища Макошине, що в Менському районі. Всім пощастило вціліти й повернутися додому живими. ...
Цьогоріч з’їхалися до відродженого Батурина гості з Києва і Чернігова, Бахмача і Конотопа. Щороку приїжджають вшанувати пам’ять чернігівські студенти-історики, Конотопський полк і сліпий кобзар з Ромнів Олександр Тріус. Родзинкою цьогорічного вшанування став виступ Чернігівського народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм під керуванням Володимира Коцура. Настоятель Батуринської Покровської церкви отець Роман Кривко відслужив літію, згадавши і тих, хто загинув під час російської агресії 2014-2016-х років. В рамках акції «Подаруй Батуринському заповіднику експонат» художник-різьбяр Василь Гелетко з Черкащини передав батуринцям портрет Івана Мазепи, який він створив разом з сином Віталієм спеціально до цієї сумної дати. ...
Лігво «озброєного вовка» – зруйновані авіаційними бомбами та вибухівкою бетонні підземні бункери і наземні дерев’яні будівлі, фрагменти бордюрів, залишки вентиляційних систем – начебто й донині зберігає страшні таємниці. Тут витають привиди минулого, а величезні камінні глиби нагадують про безневинні жертви – померлих і розстріляних військовополонених та місцевих жителів. Проклята місцина із негативною енергетикою, загадкова і сповна недосліджена та невивчена. Кажуть, що саме в цих підземеллях знаходиться золото Третього Рейху та Бурштинова кімната. Власне ж масив – місце перебування скіфських племен та царя Аріанта із закопаним у подільській землі священним Граалем. ...