Письменник

Духовний сад творця Талановита письменниця, досвідчена науковиця, неперевершена викладачка, голова обласної організації Національної спілки письменників України, любляча матір, ніжна дружина та чарівна жінка. Це далеко не весь перелік граней особистості Ганни Арсенич-Баран. Вона ніколи не зупиняється на досягнутому, не боїться вчитися новому, пізнавати невідоме та з великим оптимізмом йде по життю. Кожна людина має свій духовний сад. Хтось живе у вишневому саду, хтось — у черешневому. А деякі люди, на думку письменниці, живуть під райськими яблучками та мають свій духовний скарб. ...

Життя, налаштоване на творчість Петро Антоненко народився в 1948 році на Чернігівщині в селі Авдіївка Куликівського району. Творчий потяг привіз юнака на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який він згодом успішно закінчив. Без журналістики, якій присвятив уже понад 40 років, не уявляв життя. Був редактором газет «Поліська правда» і «Сіверщина», працював у «Слові Просвіти». Понад шість років тому створив у Чернігові власну обласну газету «Світ-інфо», на сторінках якої висвітлює актуальні перипетії життя-буття. Як журналіст і письменник удостоєний низки поважних премій. Зокрема, й міжнародної журналістської премії імені Василя Стуса. ...

Перші проби пера – Якщо не письменником, то стала б художником. Однак це точно була б творча професія. Не юрист, не економіст, не стоматолог, – так відповіла Марина Варич, представляючи книгу «У ніч на страсну п’ятницю» в культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо», на запитання щодо вибору своєї професії. Майбутня письменниця зростала в україномовній сім’ї, тому рідна мова вже «лилася» в її перших творах без проблем. Читаючи казочки дітям, їй завжди хотілося створити власний сюжет або придумати іншу кінцівку історії. Вона це робила з неабияким творчим ентузіазмом. Згодом батько віддав Марині друкарську машинку, аби вона могла самостійно друкувати свої тексти. Впорядкування власних «видумувань» приносило задоволення. В основному це були фантазійні історії. ...

Шанувальники його творчості хотіли знати: чи складно бути засновником і редактором власної газети «Світ-інфо», хто творить її, як вдається утримувати видання на плаву, чим відмінна українська журналістика від польської, як захистити національний інформаційний простір?.. Низка запитань стосувалася літературних здобутків гостя, адже Петро пише прозу й вірші. Торік побачила світ його третя збірка «Стріла» і стала переможцем конкурсу «Книга року-2017» у номінації «Проза». Збірка видана за обласною програмою підтримки інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини. ...

- Гуляючи містом, не можеш зосередитися на чомусь позитивному, бо зусібіч лунає лайка. Ні, ніхто не свариться. Просто лихослів'я ввійшло у звичний лексикон українців - і це страшний і незаперечний факт. Коли, у який момент ми забули, що лихе слово породжує лихо навколо себе? Коли, у який момент ми перетворили свої роти на халяви, а душі - на помийні ями? Думаю, що в той момент, коли в наше життя ввійшла московська мова, ми перебрали у своє мовлення огидне московське матюччя. Ми на рівні ДНК зруйнували свій український код, ми забули рідну мову, а це місце, щоб не пустувало, заповнила гидка московська лайка. ...

Напередодні свята Валентина Олексіївна хвилювалася, що, можливо, ніхто й не прийде, адже офіційно не запрошувала гостей на презентацію. Та дарма: на веранді родинного гнізда Великого Сонцепоклонника Михайла Коцюбинського в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику українського класика яблуку ніде впасти: журналісти, письменники і поети (чернігівські й столичні), педагоги, медики, громадські активісти й підприємці… Оберемки живих квітів, щирі слова захоплення, читання улюблених віршів подарували Валентині незабутнє свято. ...

Конкурс зорієнтований на забезпечення доступу широкої громадськості до кращих творів місцевих авторів, потенційно запитуваних аудиторією та суспільно важливих, які, втім, не мають перспективи випуску у комерційних видавництвах. Подані твори оцінюватиме комісія з питань підтримки місцевого книговидання при облдержадміністрації. Рукописи, визнані кращими, будуть випущені в світ без жодної оплати з боку авторів. Віддруковані примірники передаватимуться до бібліотек та навчальних закладів області, інших зацікавлених установ задля задоволення потреб читачів Чернігівщини, розповсюджуватимуться під час презентаційних заходів. Видані книги також будуть розміщені в електронному вигляді на веб-сайті Чернігівської ОДА. ...

Українською мовою з білоруської цю збірку переклали Сергій Дзюба, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин. Книгу видано в Чернігові з передмовою президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби. Водночас відбулася й презентація книжки віршів відомих українських поетів Тетяни та Сергія Дзюби «Місто Зима». Збірка нещодавно вийшла в Білорусі, у Мінську, білоруською мовою в перекладі Михася Пазнякова. А передмову написав знаний поет, головний редактор журналу «Новая Немига литературная», лауреат Національної літературної премії Білорусі Анатолій Аврутін. ...

Представлення книг у великій залі обласної державної адміністрації стало бентежним і хвилюючим святом пам’яті й возвеличення видатного письменника, політичного і громадського діяча, котрий сім літ жив і творив у Чернігові – з 1894 до червня 1902 року. За словами Василя Васильовича, Борис Грінченко повернувся до нас серйозно і назавжди. Ми відкриваємо через десятиліття його твори, дізнаємося про подвижницьку роботу - створення разом із дружиною Марією каталогу знаменитих музейних старожитностей, подарованих Василем Тарновським (врятувавши від загибелі щонайменше 8 тисяч безцінних експонатів), вчимося української мови за його «Словарем української мови». ...

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського зібралися шанувальники творчості Михайла Ткача з нагоди його 80-ліття та творці й читачі часопису «Літературний Чернігів», що народився на світ чверть століття тому. 25 років виповнилося і літературній спілці «Чернігів», голова якої теж Михайло Михайлович. Вміння «гуртувати світлих людей» Представники місцевої влади усіх рівнів, науковці, письменники, журналісти, бібліотекарі, лікарі, освітяни й краєзнавці – прихильники таланту незмінного головного редактора журналу «ЛЧ» вручали грамоти, подяки та вітальні листи, дарували гостинці й живі квіти. Слова вдячності, захоплення і зачарування як особистістю, так і творчістю Михася звучали з вуст кожного, хто вшановував світлого і щедрого душею прозаїка, живописця, громадського діяча. ...

Таке рішення ухвалили в МГО «Козацтво Запорозьке». Посвідчення підписав гетьман Дмитро Сагайдак. Чернігівський козачий округ очолює Валерій Колоша – знаний аграрій і меценат, депутат обласної ради. Сергій Дзюба – служив в армії, нині – офіцер запасу. Автор книг «Життя між кулями» та «Замінований рай» про українських миротворців. Саме за книжку нарисів «Замінований рай», як публіцист року, відзначений премією Державного комітету телебачення та радіомовлення України ім. В’ячеслава Чорновола. Тепер пише про нинішню війну – матеріали друкуються в газеті «Деснянська правда» та в інших українських і закордонних ЗМІ. ...

Саме материнство, як зізнається, подарувало їй можливість сприйняти світ по-новому та надихнуло на створення першого роману. «Грішницю» молода мама написала, перебуваючи в декретній відпустці. Колихала сина і писала роман Педагог за фахом, сільський бібліотекар за місцем роботи, творець милістю Божою, любляча матуся, кохана дружина, вправна господиня – все це грані особистості Олени Печорної. Тендітна жінка примудряється гармонійно поєднувати домашні клопоти й трудову діяльність, викроювати час для написання четвертої книги. Мов тихе й лагідне сонце, вона зігріває теплом душі родину, вміє підтримати ближнього і порятувати від безвиході читачів. Їй дякують у листах і повідомленнях, бо черпають в написаному снагу й волю до життя, звіряють таємниці й болі-печалі, захоплюються книгами. Неабияк цінують Олену колеги-письменники. ...

Шанувальників таланту пані Лілії зібралося багато – зал був повнісінький, а з Прилук на цю зустріч приїхало аж 12 людей! Зокрема, меценати її роману про українсько-російську війну на Донбасі «Прощена неділя», який уже викликав значний резонанс в Україні та за кордоном. Переконливо і проникливо виступали голова Прилуцької районної ради Василь Малик, відомий благодійник Артем Рожко, український боєць Сергій Цибенко, котрий мужньо захищає Україну від окупантів. Також у залі щиро підтримував письменницю оплесками меценат Микола Марусенко. А ще ця книжка побачила світ (українською та російською мовами) завдяки таким небайдужим людям, справжнім патріотам нашої Вітчизни, як Олександр Мороз та Олександр Вержиховський. ...

Виявляэться, у письменника є ряд оповідань, яким, за свідченням дослідників його творчості, він не надавав особливого значення. Як на мене, це не вірна точка зору. Справа в тім, що ці оповідання носять автобіографічний характер. У них Михайло Коцюбинський зобразив близьких йому людей. Натуралізм оповіді, мабуть, не дозволив йому дати до друку ці творіння. Ще не знати, як би все це сприйняли ті, хто був йому дорогий. Те саме можна сказати і про казки Михайла Коцюбинського. Він писав для своїх дітей, а тому, очевидно, не хотів, щоби щось виходило за межі сім’ї. Автобіографічні оповідання та казки були опубліковані вже після смерті письменника. ...