Усю ніч Наталія майже не спала, а під ранок жінка запідозрила неладне й вийшла на вулицю.
Побачене її вразило — темна вода прибувала шаленими темпами та збиралася за цегляним парканом, наче в чаші. Під хвірткою воді вдалося просочитися у двір.
— Вода перед порогом збиралася дуже швидко. Коли вона дійшла до колін, то наша родина відімкнула електрику та почала рятувати цінні речі, документи. Поки я поговорила зі свекрухою, що мешкає в другій частині будинку, вода у дворі піднялася по пояс. Зайшовши в дім, я провалилася в льох. Ламінат разом із підложкою плавають у воді. Разом із дощовою водою була й каналізаційна - колектор не витримав. Води в кімнаті було більше метра. Меблі почали падати, диван плавав, — говорить господиня. У мене двоє дітей. Старшому 25 років, він лише закінчив навчальний заклад, молодшій — 10 років. Чоловік помер. Ми забігли в останню кімнату й сіли на підвіконні. Я не зовсім розуміла що робити, тож дзвонила всім, хто міг допомогти хоча б чимось. Зараз я себе вже вгамувала, але тоді був стан шоку. Думала, що якщо вода підійметься ще, то ми загинемо. Тоді стояло питання чи стрибати з вікна, чи сидіти в будинку. Тим часом дощ продовжувався, хоча й не такої сили — пригадує Наталія Дубовик.
...