Традиції

Новий рік завжди був найбажанішим святом у кожній родині. З ним пов’язували кращі, ніж у старому, сподіванки, завбачували добробут, родинну злагоду, щедрий урожай зернових і садовини, приплід на худобу, здоров'я на людей. Хоча впродовж тисячоліть довелося чотири рази зміщувати в часі Новолітування, загальна обрядовість залишилася більш-менш сталою. СІЄМ-ВІЄМ-ПОВІВАЄМ Чимало різноманітних народних звичаїв та обрядів пов’язано зі святом Василя, котрий є покровителем землеробства. Аграрно-магічний зміст носив і обряд засівання, «посипання», розповсюджений як в Україні, так і в східних слов’ян. ...

ЧАРОДІЙНА НІЧ Серед нашого народу існує поетичне повір’я, що новорічна ніч для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя – на хліб, глини – на мед». Ніч проти Нового року наповнена магічними діями. Все це – прагнення людини розгадати своє майбутнє і забезпечити щастя й добробут на наступний рік. Сідаючи до вечері, кожен одягав нову або свіжовипрасувану сорочку і користувався спеціально поміченою ложкою. Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, щоб «Новий рік зустріти в мирі та злагоді». ...

Качка з яблуками 1 качка, 400 г яблук, 10 г часнику, 200 г брусничного джему, 50 г вершкового масла, сіль і зелень за смаком. Качку помити, обсушити, натерти сіллю й часником. Яблука почистити, нарізати, начинити ними підготовлену качку. Зашити. Покласти в гусятницю, полити розтопленим маслом і запікати в духовці,час від часу поливаючи соком, який утворився під час жарення. Перед подачею на стіл вийняти нитки і начинити качку яблуками вперемішку з брусничним джемом, прикрасити зеленню. ...

ВІНШУВАННЯ-ПОБАЖАННЯ Першими сповісниками народження Христа були діти і підлітки. Спозаранку семи – восьмилітні хлопчаки йшли до односельців віршувати-віншувати, тобто вітати родичів і сусідів зі світлим святом Різдва Христового. На Чернігівщині віншувальники, заходячи до хати, казали: «Зі Святим Різдвом будьте здорові!». Їм відповідали: «І вас також вітаємо і бажаємо здоровя!». Після цього колядник декламував: «З Святим Різдвом вітаю! Всім здоров'я бажаю: Господарю на воли, Господині на квочки, Хлопцям, дівчатам на гуляння, ...

Першу ложку куті господар підкидав до стелі. Скільки зерен затримається – стільки прибавиться роїв. Підкидав ще одну ложку – й рахували, скільки ж то кіп збіжжя нажнуть. Якщо в родині була дівчина на виданні, підкидали до стелі й третю ложку. Скільки зерен прилипне, через стільки років і вийде юнка заміж. Та спершу треба було зварити обрядову страву. Пшениця-кутя 0,5 л пшениці, склянка маку, 200 г цукру, столова ложка меду, 100 г подрібнених горіхів, 100 г родзинок. ...

З прийняттям християнства народження Сонця – або Коляду – витіснило народження Христа. Обряд колядування був відомий нашим пращурам ще з ІХ сторіччя. Існує припущення, що запозичений він у римлян. Тамтешні хлібороби протягом тижня – з 17 до 23 грудня за старим стилем гучно відзначали зимові свята, так звані Сатурналії (тобто схід чи народження Сонця). Як би там не було, а ніч перед Різдвом – дивна, магічна і загадкова. КОЛЯДА У ВІКОНЦЕ ЗАГЛЯДА ...

ПІСНИЙ ЯБЛУЧНИЙ ПИРІГ 3 яблука, ¼ склянки олії, 1,5 склянки борошна, 1 чайна ложка яблучного оцту, півсклянки цукру, півсклянки води, по пів чайної ложки солі та соди. Яблука ретельно помити, очистити від серцевини і нарізати. Половину яблук викласти у форму. Другу половини збити блендером у пюре. Потім змішати борошно, яблучне пюре, цукор, олію, сіль з водою та оцтом. Цим тістом залити яблука, викладені у форму. Поставити яблучний пиріг у розігріту духовку і випікати протягом 40 хвилин. ...

ЗА ДОБРІ ДІЛА ВШАНОВУЮТЬ ДВІЧІ На всіх образах у Миколая ласкаве і добре обличчя та розкішна борода. Оскільки чудотворець причетний до всіляких неймовірних, але добрих справ (про це існує безліч оповідок і легенд). За благородні діла й вшановують святого двічі на рік. За приказкою «У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи». Під цю пору зима остаточно «лягає на землю». Зібрано збіжжя, зроблено припаси, а тому вже можна не тільки посвяткувати, але й з боргами розрахуватися. Про тих селян, хто не зміг віддати до цього дня чи не встиг, казали: «Коли ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи». ...

ЗАХИСНИЦЯ ЖІНОЧОЇ ДОЛІ Наші пращури вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй долю – добру або лиху. За народною уявою цей образ – неопредметнене явище, яке супроводжує її в усіх діях: допомагає чи навпаки – завдає прикрощів. Відтак у тяжкі години люди зверталися за поміччю до власної долі. Найчастіше до своєї долі зверталися дівчата, щоб вона ощедрила їх щасливим подружнім життям. А ще жінки, в котрих не ладилося в родині. ...

ВОЄНАЧАЛЬНИК НЕБЕСНИХ СИЛ Святий Михайло наділений великою владою, а його «воїнство - – небесная сила. Він пускає огненні струмені полум’я на все лихе та нечестивців. Ім’я святого оповите численними легендами й переказами, пронизаними спільною ідеєю – боротьбою світла й темряви, чистих і грішних сил. Кажуть, що нібито Бог умочив палець у воду, махнув і… створив св. Михайла. Натомість Сатана зачерпнув води пригорщами та й забризкав нею довкола, наплодивши таким чином усілякої нечисті. Відтак в архістратига (за візантійською термінологією – головного воєначальника) є з ким воювати. ...