ЄС

Такої серйозної дискусії в ЄС не було давно. Мабуть, найближчий приклад – дискусія, яку провадив Жак Делор щодо внутрішнього ринку європейської спільноти в другій половині 1980-х. У тій дискусії було сформовано бачення Європейського Союзу, який замінив спільноту, можливе розширення ЄС на посткомуністичні країни та відносини з європейськими країнами, які до ЄС вступати не мали наміру. Невдала спроба створити Конституцію для Європи мала би завершити той великий проект. Але тепер ми чуємо від австрійського канцлера, що ЄС має концентруватися на великих питаннях – безпека, зовнішні відносини і оборона. Це питання, які завжди були маргіналізовані в ЄС. Майбутнє Союзу обговорюється в Європарламенті та на зустрічах лідерів держав-членів, того ж Курца і Меркель. Певний нарис майбутнього ЄС ми почуємо 16 квітня, коли Макрон виступатиме в Європарламенті. ...

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook. «На календарі — 11 січня, а 100% експортної квоти на постачання меду до ЄС уже вибрано, навіть з урахуванням того, що в минулому році її обсяг був збільшений. Зрозуміло, що експорт на цьому не зупиняється, просто продовжується на загальних підставах (на щастя, український продукт є конкурентним на європейському ринку навіть поза межами автономних преференцій). Але водначас дата 11.01 та нульовий баланс свідчать про надвисокий потенціал цієї галузі», — написав він. ...

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення. Причина — положення про санітарно-гігієнічні вимоги до молочної сировини, які є частиною цієї угоди. Її вимогам не відповідають приблизно 75% всього молока, що виробляють в Україні, найперше — у господарствах населення. Щоправда, дату запровадження цього нововведення перенесли на 1 липня 2018 року. Крім того, воно передбачає перехідний період до 2022 року, але питання по суті це не знімає. ...

Адже згідно з навігатором Угоди, що підготовлений Українським центром європейської політики, Україні необхідно буде виконати 144 завдання та наздогнати багато опущених питань за минулі роки. На сьогодні, за різними думками, її виконання оцінюють на 11-15%. Новий рік дасть експертам як в Україні, так і в ЄС можливість краще побачити тенденції та зрозуміти, чи зможемо ми хоча б на задовільному рівні здійснити передбачені нею зобов’язання. На жаль, деякі зміни можуть не завжди подобатися більшості громадян. Варто визнати: швидких і відчутних для суспільства змін, на кшталт запуску безвізового режиму з країнами ЄС, найближчим часом не передбачається. ...

Про це йдеться у статті 32 Закону України “Про відходи”, до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році. Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони. На разі в Чернігові де-не-де можна помітити клітки призначенні для пластмаси. Однак, куди подіти скло, органічні відходи поки не зрозуміло. ...

Президент вміє гарно і пафосно говорити. Та минув час, і можна вже підсумувати, що ж зробила Україна на європейському шляху в 2017 році. Чим може похвалитися та пишатися? На чому грунтувалися прогнози президента i його обіцянки щодо “потужного продовження” європейських реформ? Примарний актив Початок дії безвізу та набуття чинності Угодою про асоціацію – ці дві непересічні події справді датовані 2017 роком. Саме про них найчастіше згадують, підбиваючи євроінтеграційні підсумки року. Мабуть, ми не раз почуємо це і найближчими днями. ...

Втім, наші потужності не використані повною мірою. І це стимулює нас продовжувати активну роботу в напрямку географічної та товарної диверсифікації, концентруючись на продукції з доданою вартістю. Кажучи про розвиток виробництва харчової продукції з доданою вартістю та про нереалізовані можливості нашого аграрного сектора, хочу детальніше зупинитися на галузі м’ясної промисловості, особливо на виробництві яловичини. Впевнена, що ця продукція має всі шанси стати справжнім проривом у структурі нашого агровиробництва та експорту і займатиме впевнені позиції серед наших товарів-лідерів. ...

Новий закон запроваджує вимоги, необхідні для отримання безпечних кормів. Тепер кожний оператор ринку кормів (окрім первинного виробництва) повинен впровадити на своїх підприємствах систему НАССР, а також систему простежуваності продукції чи її інгредієнтів за принципом «крок вперед – крок назад». Для запобігання введенню в оману інших операторів ринку чи кінцевого користувача, запроваджуються чіткі вимоги щодо маркування на всіх етапах виробництва та обігу кормів. Від ухвалення цього Закону вигоди отримають не лише споживачі харчових продуктів тваринного походження, а й бізнес також. ...

Про це наголосив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко в інтерв’ю «Лівому берегу». Серед інших ризиків він зауважив, що будівництво нових підприємств в країнах Східної Європи наразі безпосередньо розраховано на трудову міграцію з України. «Давайте подивимося на структуру, хто їде. По-перше, це молодь, яка шукає кращої освіти. Трудова міграція серед молоді – це реальність. Повертаємося до регіонального розвитку, інфраструктури. Ми не втримаємо людей будь-якою зарплатнею, якщо немає нормальної дорожньої і соціальної інфраструктури, дитячих садків, шкіл. Це вимагає часу, але ми займаємось цим дуже серйозно», - зазначив Геннадій Зубко. ...

Однак, кілька напрямків, в яких ми суттєво відстаємо у виконанні своїх зобов’язань. Мова про впорядкування законодавства в галузі транспорту, митниці, екології, впровадження дієвих механізм щодо енергоефективності. Справжньою «підніжкою» на переконання Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе є законопроект “Купуй українське!”, що вже охрестили як “Купуй олігархічне”. {jb_greenbox} - Ця ініціатива несе в собі порушення угоди СОТ Україною, порушення Угоди про Асоціацію, де ми зобов’язалися забезпечити конкурентне, абсолютно відкрите недискримінаційне поле для участі у державних закупівлях як українських виробників, так і іноземних виробників. Так ось ця недискримінація повністю руйнується цим законом. У відповідь ми можемо отримати дзеркальне рішення щодо закриття ринків державних закупівель європейських країн для українських компаній.{/jb_greenbox} ...

Чернігівській національний технологічний університет, разом із шістьма вищими закладами України переміг у проекті «Вища освіта. Енергоефективність та сталий розвиток». Конкурс тривав три роки. У травні австрійською кампанією було розпочато аудит енергоефективності навчального закладу. Його результати й було презентовано на зустрічі із колективом університету. Михаєль Рідлінджер, мененджер проекту (Австрія): «Іде розмова про 29 будівель, де буде проведено оцінювання енергозбереження. Іде розмова про інвестицію в 9 мільйонів, що стосується цих будівель». Організація системи енергоменеджменту, заміна старих енергоємних світильників на світлодиодні, модернізація системи опалення, — це лише деякі роботи, які проводитимуться в технологічному університеті. ...

Реформа, що має наблизити українську школу до європейських стандартів, обернулася загостренням відносин із низкою західних сусідів, співпрацю з якими ще нещодавно презентували як успіх української дипломатії. Про своє занепокоєння новим законом про освіту одразу заявили глави МЗС Угорщини, Болгарії, Греції та Румунії. Критики змін наголошують, що йдеться про порушення статті 22 Конституції України: при прийнятті нових законів права і свободи людини не можуть бути скасовані і не допускають звуження змісту та обсягу чинних прав і свобод. ...

Експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства “Східного партнерства” (УНП ФГС СхП) за підтримки проекту “Громадська синергія” ретельно проаналізували досягнення Спільного робочого документа крізь призму інтересів українського суспільства та держави. Кожне з 20 досягнень було оцінено як з точки зору реальності отримання Україною проміжних результатів у 2017 році, так і амбітності та досяжності кінцевих цілей до 2020 року.Ця публікація продовжує цикл статей, які розповідають, наскільки Україні вдалося досягти проміжних результатів, які вона, як і інші країни СхП, мала б виконати до саміту 2017 року. ...

Корупція, війна та економічна криза — на думку економістів, ця трійка чинників формує певні упередження до співпраці з українськими бізнесменами. Протистояти негативу можна, запропонувавши клієнтам кращі умови, ціну, відповідну якість і бути максимально прозорими.

Сьогодні країни ЄС сукупно є найбільшим торговельним партнером України, джерелом надходження природного газу, місцем навчання і проведення відпустки багатьох українців. Зрештою, ЄС опосередковано обумовив початок Євромайдану: неготовність колишнього президента підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС у листопаді 2013 року зібрала на Майдані незалежності у Києві перших протестувальників. А порушення “європейських цінностей” перетворило Євромайдан на Революцію гідності. Тепер, за чотири роки від початку Євромайдану, ЄС знову з натхненника протесту – близького і зрозумілого символу – може здаватися чимось далеким. І хоча спрощення візового режиму перекинуло місточок для громадян України до країн ЄС, щоб “один раз побачити” замість “сто разів почути”, фахово говорити про ЄС можуть ті, хто знаються на зовнішній політиці: представники та співробітники аналітичних центрів. ...

Практика звітування наприкінці року була запроваджена торік – тоді в Брюсселі підготували вкрай оптимістичний документ із розповіддю про те, як Україна “провела глибокі та безпрецедентні реформи” (це – цитата). Цього року в риториці європейських інституцій – помітно менше пафосу. Поза тим, Євросоюз і надалі оптимістично оцінює прогрес України. Головний сигнал Брюсселя такий: напрямок реформ є правильним, а от швидкість хотілося б бачити вищу. Європейці не приховують, що дещо завищують оцінку дій української влади, аби уникнути невиправданого розчарування. ...

Більшість будинків в Україні зведено ще за радянських часів. Тоді перед забудовниками стояло єдине важливе завдання: розмістити якомога більше людей у будинку. Питання про комфортне проживання чи мінімальне споживання енергії було далеко за рамками пріоритетів. Щоби забезпечити тепло взимку та прохолоду влітку, мешканцям таких будинків доводиться витрачати чимало енергії, яка з кожним днем стає дедалі дорожчою. У Європі ціни на комунальні платежі теж достатньо високі – навіть із перерахунку на середню зарплату. Саме тому, потрапляючи в гості за кордоном, українці дивуються: поведінка господарів часто незрозуміла для нас. Скажімо, більшість сімей не опалює будинок вночі, коли мешканці нагріваються під теплими ковдрами. Вони значно рідше приймають ванни, замінюючи їх на душ. Посуд миють у посудомийних машинах та мінімізують витрати на електроенергію завдяки енергоефективному освітленню. У країнах ЄС Використання датчиків руху для освітлення – не примхи багатіїв, а звичайна енергоощадна поведінка. ...

Про це йдеться на офіційному сайті Прикордонної служби Польщі. Зазначимо, Польща - єдина країна Шенгенської зони та член ЄС, законодавство якої передбачає, що негромадяни Євросоюзу, які перетнули кордон у рамках безвізового руху, тобто за біометричним паспортом без візи, також мають право на роботу. Для цього потрібло оформити лише деякі додаткові документи, вже прибувши на місце працевлаштування. Тобто, прибувши до Польщі, і знайшовши собі потрібну ваканцію, можна без проблем отримати необхідні документи для працевлаштування. ...

«Українці підтримують європейську інтеграцію. Але нашим громадянам не завжди зрозуміло, як впровадження Угоди про асоціацію вплине на реформи в країні та їхнє повсякденне життя. Особливо низька обізнаність щодо цього спостерігається в регіонах. Ми прагнемо створити стабільне довгострокове розуміння євроінтеграційних реформ, які ще більше посилили би підтримку побудови європейської України», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона нагадала, що Комунікаційна стратегія з євроінтеграції на 2018-2021 роки була схвалена Урядом у жовтні. Ця стратегія дозволяє об'єднати зусилля не лише всіх урядових комунікаційників, але й координувати зусилля з іншими ключовими гравцями – неурядовими організаціями, донорами та засобами масової інформації. Зараз розробляється План дій щодо реалізації стратегії на 2018 рік із зазначенням ключових проектів. Задача новоутвореної робочої групи – створити постійну комунікаційну платформу для координації комунікаційних кампаній зі стороною ЄС. ...

Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі з журналістами щодо запровадження європейських вимог до меду. Найбільшу кількість господарств (11) зареєстровано у Київській області, у Дніпропетровській області - 9 суб’єктів господарювання, Кіровоградській – 7, Одеській і Рівненській – по 5, Львівській, Хмельницькій та Херсонській – по 4, Запорізькій, Полтавській і Харківській – по 3, Вінницькій, Закарпатській і Черкаській – по 2, та по одному суб’єкту господарювання зареєстровано в Донецькій, Миколаївській, Сумській областях та м. Києві. ...

В той період президент Кучма намагався поліпшити на Заході свій імідж, зіпсований “касетним скандалом”. Україна – принаймні на словах – прагнула подальшої інтеграції зі структурами Північноатлантичного альянсу. Тож на початку липня 2001 року Плющ поїхав до Брюсселя, до генсека НАТО Джорджа Робертсона. Ці переговори мали бути незначущими, протокольними, але їх учасники і досі пам'ятають перебіг тієї зустрічі. Українська делегація тоді складалася з чоловіків; натомість з боку НАТО були присутні принаймні дві жінки. ...

«Європейський план для України (так званий План Маршалла) – це реальність», – відзначив представник литовського Парламенту. Вітаутас Бакас нагадав, що саме Литва ініціювала політичні дискусії на рівні держав-членів ЄС щодо цього документа. За його словами, план фінансової допомоги Україні та інвестицій є одним з головних питань під час будь-яких перегорів представників Литви з європейськими партнерами. Він наголосив на тому, що наразі можна впевнено говорити про чітке усвідомлення в ЄС необхідності такої допомоги. Відтак у Сеймасі Литви планують продовжити переговори з депутатами Європарламенту та парламентів країн-членів, європейськими політичними партіями, Європейською Комісією, іншими інституціями та державами-членами ЄС задля опрацювання цього питання та вивчення способів надання відповідної фінансової підтримки для України у рамках нового бюджету ЄС на 2020-2027 рр. ...

«Взагалі, збільшення нашого експорту до ринків країн ЄС відбулось в основному за рахунок зростання обсягів постачання таких продуктів як: кукурудза – на 57,4%, насіння свиріпи або ріпаку – на 72,9%, соняшникова олія – на 23%. Окрім того, значно зросло постачання м’яса та харчових субпродуктів птиці, меду, кондитерських виробів, маргаринової продукції та таких цікавих нішевихпродуктів як сорго чи насіння льону», - зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева. Вона відмітила, що ключовими імпортерами української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС є Нідерланди з часткою 17,6%, Іспанія – 15,5%, Польща – 12,9%, Італія – 11,9% та Німеччина – 9,9%. ...

Про це йдеться в заяві МЗС України. “Ми підтримуємо дії Уряду Іспанії, спрямовані на врегулювання кризи в рамках чинної Конституції, дотримання законодавства та забезпечення поваги до прав усіх громадян” - йдеться в заяві МЗС України. “Україна підтримує державний суверенітет та територіальну цілісність Іспанії у межах міжнародно визнаних кордонів”, - написав глава МЗС Україна Павло Клімкін. Раніше президент Європейської Ради Дональд Туск заявив, що для ЄС нічого не змінюється після того, як парламент Каталонії проголосував за резолюцію про проголошення незалежності від Іспанії. ...

Наразі в Україні активно йде процес апроксимації українського екологічного законодавства до норм ЄС. Проте існує чимала складність - Україна не є ані державою-членом ЄС, ані навіть кандидатом на членство, тому механізми контролю за дотриманням, які традиційно застосовуються в ЄС, для України не працюють. В Україні немає системних механізмів чи інструментів, спрямованих на покращення законодавства чи політики. Однією з причин такої ситуації є відсутність практики та досвіду формування, впровадження та оцінки державної політики в окремих сферах, включаючи сферу довкілля. ...