Історія Чернігівщини

Уже 4 рік самоназваний «брат» України хоче відірвати шматок, що ніколи йому не належав. При цьому віддавати власні борги точно не збирається. Мова, звичайно, про Стародубські землі, частину Чернігово-Сіверщини. Як відомо, у 1871 році було чи не вперше видано карту українських етнічних земель у тих кордонах, які згодом, на початку ХХ століття, стануть приблизним орієнтиром для українських політиків-самостійників. Це так звана «Карта южно-русских наречий и говоров», складена, як на ній зазначено, «за вказівкою Павла Чубинського та Костянтина Михальчука приватним землеміром Маржецьким». Попри таку начебто непромовисту назву, цей обрис чітко дав визначення кордонам російського панування в Україні. ...

Особливий статус регіону вимагав створення специфічних органів управління ним. З часом реальні владні повноваження на місцях зосередилися у руках польських представників королевича. Вони отримали титул капітанів. Капітанам належали військово-адміністративні функції. Вони були безпосередніми представниками адміністратора на місцях, відповідали за стан замків, очолювали місцеві гарнізони. Капітани за розпорядженням Владислава проводили разом з підкоморіями або одноосібно наділення визначених осіб землею. Їм належала судова юрисдикція щодо категорій осіб, які виконували певні повинності на користь замків, наприклад, шляхтичів, осаджених з метою козацької служби. Вони мали приводити в силу рішення суду королевича. ...