Історія

Ви дізнаєтесь, де в місті побував Пабло Пікасо, чому Ніжина називають «серцем Гетьманщини» та яку страву обов'язково потрібно спробувати, анонсує “Рідна країна”. Нагадаємо, що Ніжин увійшов у сімку переможців проекту “7 чудес України: історичні міста та містечка» (ЗА АБЕТКОЮ): Бердянськ (Запорізька обл.) Біла Церква (Київська обл.) Галич (Івано-Франківська обл.) Диканька (Полтавська обл.) Канів (Черкаська обл.) Ніжин (Чернігівська обл.) Хуст (Закарпатська обл.)

Зрозуміло, чому творці фільму «КРУТИ 1918», а до них опосередковано належить і держава, без підтримки якої навряд чи таку стрічку можна було б зняти, анонсували його нині, хоч прем’єру заплановано на 6 грудня — у День Збройних сил. Уже незабаром, 29 січня, вшануємо 100-річчя трагічної загибелі студентської чоти під станцією, назва якої, завдяки фільму, сподіваються продюсери, облетить світ. Невеличкий загін юнаків, який став на захист незалежності нашої держави і прийняв за свої переконання мученицьку смерть, — символ патріотизму і жертовності. ...

У центрі міста стоїть обідраний та побитий з усіх боків постамент, на якому колись був розташований пам'ятник Леніну. Бетонний моноліт, як ту ріпку в казці, ніяк не можуть витягнути з землі, переймається “Радіо Свобода”. У центрі Чернігова вже майже чотири роки стоїть похмура бетонна тумба – це все, що залишилось від пам’ятника «вождю пролетаріату». Самого Леніна скинули з постаменту ще у лютому 2014-го. З ним теж було непросто – вождя не могли повалити понад три години, настільки міцно він був закріплений. ...

Наразі визначаються типорозміри табличок, що залежать від віддаленості будинку до проїжджої та пішохідної частини вулиці. Після виділення коштів в рамках Комплексної цільової Програми розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова на 2017-2020 роки буде розроблений графік виготовлення та встановлення вказівників. Монтаж табличок з назвами вулиць та нумерацією будинків розпочнеться з центру міста та буде проведений на усіх вулицях, що були перейменовані в рамках процесу декомунізації. Нагадаємо, написи на вказівниках виконані спеціальним шрифтом, який добре сприймається під часу руху та на відстані. ...

Масштабна підготовка до заходів, присвячених сотій річниці знаменитого бою під Крутами, ведеться на Чернігівщині. Про це розповіли у Департаменті з питань інформаційної діяльності Чернігівської обласної державної адміністрації. “На меморіалі вже півроку тривають роботи з благоустрою. Відремонтували колону, намети дерев’яні встановили, потяг, в якому розміщено музейну експозицію, пофарбували. Обласний драмтеатр готує мегавиставу, в ній буде задіяно 100 чоловік”, – зазначив представник відомства. Крім того, за словами директора департаменту, “Укрзалізниця” пообіцяла виділити спеціальний потяг, на якому до станції Крути доставлять курсантів. ...

Програма свята складалася з двох частин: вшанування цьогорічного лауреата нашої літературно-мистецької премії імені Олекси Стороженка та презентація дуже унікальної книжки – «Ічнянщина: першоджерела. Історія краю в документах». Тож у переповненій залі районної школи мистецтв зібралися краєзнавці, письменники, численні шанувальники літератури, мистецтва та історії і гості. Це свято об’єднало людей різних поколінь – від учнівської молоді до ветеранів праці. Завітали очільник оргкомітету премії імені Олекси Стороженка, голова редколегії видань з історії краю Віталій Шевченко, директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус, керівник громадської організації «Українська ініціатива» Юрій Косенко, виконавчий директор Фонду Віталія Шевченка Іван Неживий, експерт центру «Інформаційне суспільство» Віталій Сокур, доктор філософії та науковий редактор цієї книжки Олександр Неживий та делегація Прилуцького краєзнавчого товариства ім. В. І. Маслова. Вів чудову презентацію голова Історико-краєзнавчого товариства «Ічнянщина» Микола Терещенко. ...

У заході взяли участь науковці, представники громадськості, учнівської та студентської молоді області. Книгу «Колективізація та Голодомор 1932–1933 років на Чернігівщині: забуттю і прощенню не підлягає» написали чернігівські історики Тамара Демченко та Микола Горох. Редактором видання виступив відомий в області науковець Олександр Коваленко. У книзі узагальнено документи і матеріали про причини, перебіг, а також наслідки колективізації та Голодомору 1932–1933 років на Чернігівщині, схарактеризовано селянський рух опору проти політики комуністичної влади. – Компактна науково-популярна книга про Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині видана через 9 років після виходу фундаментального обласного тому Національної книги пам’яті. Вона не тільки дає можливість зрозуміти масштаби і сутність цього злочину світового рівня, організованого комуністичним режимом, а й, головне, попереджає всіх нас: люди, будьте пильні, таке не повинно повторитися. Єдиний гарант цього — незалежна, демократична Україна, – наголосив модератор заходу, представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко. ...

Науковець наголосив, що проведені археологічні дослідження на виконання відповідної обласної програми на 2013–2020 роки мають виключно науковий характер. Незалежно проводяться ще охоронні та рятівні розкопки. Загалом у 2017 році у восьми науково-дослідних експедиціях взяли участь близько 200 осіб. Серед них — як профільні експерти та науковці області, так і столичні та закордонні фахівці. Що досліджували? Чернігівська експедиція: вивчення території Чернігівського дитинця. Роботи тривали в межах княжого двору першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича (початок ХІ ст.). Крім того, здійснювали архітектурно-археологічне дослідження споруди ХVІІ – ХVІІІ ст. — покоїв настоятеля Єлецького Свято-Успенського монастиря. Хоча руїни будівлі збереглися, вони не є предметом охорони. Тож наразі ведуться роботи по включенню їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. ...

Під час урочистого відкриття скверу у День міста міський голова Владислав Атрошенко пообіцяв чернігівцям зробити цю історичну знахідку музейним експонатом під відкритим небом. Як розповів заступник начальника Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради Олександр Макаров, зараз працівники управління облаштовують знайдений експонат старовинної архітектури для подальшого збереження та огляду жителями й гостями міста. Історичну знахідку накриють прозорим куполом із полікарбонатного покриття з антивандальними та протиабразивними властивостями, а також захистом від ультрафіолетового випромінювання. ...

17 квітня 1919 року І Чернігівський губернський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів обрав губернський виконком. Комітет відстежував політичний та економічний стан у губернії, стежив за виконанням продрозкладки, а згодом – продподатку, в регіоні, процесом націоналізації. Впродовж 1919-1920 років передавав свої повноваження тимчасовому губернському військово-революційному комітету. Ліквідований згідно з постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (далі – ВУЦВК) від 3 червня 1925 року. На місцях впродовж лютого-березня 1919 року створені аналогічні виконкоми повітових та волосних рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Ліквідовані в 1923 та 1924 роках відповідно. ...

Особливий статус регіону вимагав створення специфічних органів управління ним. З часом реальні владні повноваження на місцях зосередилися у руках польських представників королевича. Вони отримали титул капітанів. Капітанам належали військово-адміністративні функції. Вони були безпосередніми представниками адміністратора на місцях, відповідали за стан замків, очолювали місцеві гарнізони. Капітани за розпорядженням Владислава проводили разом з підкоморіями або одноосібно наділення визначених осіб землею. Їм належала судова юрисдикція щодо категорій осіб, які виконували певні повинності на користь замків, наприклад, шляхтичів, осаджених з метою козацької служби. Вони мали приводити в силу рішення суду королевича. ...

Як зазначив директор музею Сергій Лаєвський, ювілейних дат на Чернігівщині цього року можна нарахувати немало. У тому числі — 85-річчя утворення області, 215 - річчя — губернії, 660 років — Чернігово-Сіверщині у складі Великого князівства Литовського, 985 — Чернігівському князівству (щоправда, остання дата сприймається як остаточна не всіма науковцями). Але чи кожен з цих ювілеїв — привід для святкування? — Завжди були старі добрі часи, — зауважив Сергій Лаєвський. — У тому, що вони старі — сумніву немає, а от наскільки добрі… Тут є про що говорити і сперечатися. ...

Останній, ймовірно, приглянувся Гаранту. Адже за своєї каденції він бував у цьому виші, і запам’ятався тоді фразою «У Москві жаби квакали, а в Чернігові вже стояли храми», а також обіцянкою надати університету статус «класичного». І от Чернігівський національний педагогічний університет відучора Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Що зміниться, окрім вивіски? Новий статус дасть змогу відійти від педагогічних спеціальностей. Як зазначив ректор вишу Микола Носко, університет має амбіції відкрити навіть медичний факультет. На часі зокрема фармакологія. ...

Фестиваль триватиме кілька днів. Свято на Валу – лише відкрита його частина. Решту часу реконструктори проводять у своєму колі: живуть в палатках, подібних до тих, які були в епоху Київської Русі, розпалюють вогонь без сірників, харчуються продуктами, якими харчувались наші предки. Це для нас реконструкторство – цікавий захід, для них це – спосіб життя.

Автор: Ольга Травкіна (кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності). Переклад тексту виконала Інна Непотенко (кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності). Цей нарис присвячений Чернігівському колегіуму — першому навчальному закладу вищого рівня в Лівобережній Україні ХVІІІ ст. Розповідається хто і коли його заснував, які науки в ньому опановували, кого приймали на навчання, висвітлюються традиції та звичаї стародавнього шкільництва. Таким чином, продовжено видання науково-популярних нарисів про пам’ятки архітектури Чернігова та його історію. Зокрема, у 2015-16 роках надруковані брошури:«Антонієві печери та Троїцько-Іллінський монастир» (у нарисі йдеться про заснування Болдиногорського Богородичного монастиря у Чернігові та про архієпископа Лазаря Барановича, завдячуючи його зусиллям монастир з невеличкої чернечої обителі перетворився на архітектурний комплекс, духовний і культурний центр Лівобережної України); «Чернігівський «Вал» (нарис присвячений Дитинцю — історичному центру міста Чернігова та пам’яткам, які знаходяться на його території); «Легенди Болдиних гір»(у нарисі розповідається про Болдині гори — одну з мальовничих історичних частин міста — оповитих низкою легенд та переказів). ...

Вчора, при оформленні в міжнародному залізничному пункті пропуску «Горностаївка» на виїзд з України потягу сполученням «Херсон – Барановичі», спільною оглядовою прикордонно-митною групою в особистих речах 68-річної громадянки Росії виявлено старовинну книгу «Сочиненія» М.В. Гоголя, видану у 1909 році. Стосовно правопорушниці складено протокол про порушення митних правил, а книгу вилучено для проведення експертизи на предмет встановлення культурно-історичної цінності.

— «Почесна Варта» та «Ніжинське Археологічне Товариство» під патронатом НДУ ім. Миколи Гоголя, виявили понад 20 масових захоронень Шведських вояків, які не перебувають на обліку в жодному реєстрі профільних міністерств! За словами сільського голови, захоронення навколо Рудівки займають площу 71 га. Кому належать могили достеменно не відомо! За місцевими переказами, бійцям Карла XII, які в 1708–1709 роках допомагали військам Івана Мазепи виборювати незалежність України у війні проти війська Петра І, який у цей час вирізав місто Батурин, — зауважив він. ...

- От і закінчився черговий археологічний сезон 2017 року! У квітні - травні було обстежено і прошурфовано с. Морівськ (літописний Моровійськ) та його околиці. Роботи велися на дитинці та посадах давньоруського міста XII ст., що у XVI - XVII ст. було фортецею на кордоні “московського царства” й Речі Посполитої. У XVIII - ХІХ ст. на Дитинці стояла дерев'яна церква Святого Миколая, навколо якої сформувався цвинтар. Отримані матеріали XII - XVII ст. ...

Київ, 4 вересня 1991 року. Підняття національного прапора України над Верховною Радою УРСР. Київ, 24 серпня 1991 року. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР ХІІ скликання, на якій було ухвалено Акт проголошення незалежності України. 25 серпня Президія Верховної Ради України ухвалила постанову про тимчасове припинення діяльності КПУ. 25 серпня 1991 року в Рівному демонтували пам’ятник натхненнику Великої жовтневої революції. ...

Представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко зазначив, що саме така кольорова тематика була присутня ще за часів князювання Володимира Великого. А саме: герб — золотий тризуб на синьому фоні. У Середньовіччі майже у всіх гербах міст України, на козацьких прапорах теж присутні жовтий і блакитний кольори. У 1848 році під час українського національного відродження в Галичині та Буковині відбулося утвердження у сучасному розумінні синьо-жовтого кольорового сполучення як українських національних барв. Варто зазначити, що впродовж історичного розвитку стяг у такому забарвленні був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. ...

– Андрію Миколайовичу, революції 1917 року та громадянська війна не могли не торкнутися нашого міста. Що відомо про події тих часів? – Як свідчить «Список селений и волостей Черниговской губернии», на 1917 рік кількість населення Корюківки становила 5 313 осіб (956 дворів). Лютневу революцію тутешнє населення зустріло піднесено, з надією на краще життя. Створюються різні організації, зокрема рада солдатських та офіцерських депутатів, жіночий комітет. Після жовтневої революції у Петрограді активні революційні настрої поширились і на Чернігівщині. До 12 січня 1918-го влада у Корюківці формально належала Центральній Раді УНР, а потім було встановлено владу більшовиків. На початку квітня 1918 року до міста вступили німецькі війська, а 26 грудня того ж року до Корюківки після бою увійшов підрозділ Ніжинського полку 1-ї Української радянської дивізії. ...

У книзі розповідається про маловідомі сторінки історії походу війська Карла ХІІ у 1708–1709 рр. на терени України, його бої з армією Петра І, союз шведського короля із мазепинцями. Уперше на основі великої джерельної бази детально оповідається про місця розквартирування каролінців, їхні проблеми під час зимівлі в Гетьманщині, висвітлено події, які передували поразці шведів у Полтавській битві. Видання інформує також про топонімічні наслідки проходження скандинавів Чернігово-Сіверщиною та їх перебування у полоні на цих землях. ...

Серед знахідок: частинки візантійського келиху із розписом, порцелянової тарілки, скляні браслети, ножі, грузила від ткацького верстата, а також рештки рідкісного об’єкту – печі для обпалу вапна. Таких печей часів Київської Русі досі було відомо тільки дві: в Києві й Суздалі. За словами старшого наукового співробітника НАІЗ «Чернігів стародавній» Тетяни Новик, ці речі свого часу були справжніми коштовностями і користувалися ними заможні люди. Розкопки проводилися на невеликій ділянці, але знахідки з наукової точки зору - багаті. ...

“Найцікавіший об’єкт, на жаль, погано зберігся, це - піч для випалювання вапна (не плутати з вапняною ямою). Подібна виробнича споруда в Чернігові виявлена вперше. Для Древньої Русі в цілому відомо всього декілька таких споруд”, - написала археолог. Піч свого часу була 3-метровою шахтою, в якій і вироблялося вапно для будівництва. Ще одна цікава знахідка нинішніх розкопок - глинобитна піч, що використовувалася господарями досить довго й ремонтувалася не менше 8 разів. ...

Роботи проходять на виконання «Обласної цільової програми археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013–2020 рр.», за сприяння Національного архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Замовник досліджень: Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського. У роботах на Валу беруть участь наукові співробітники заповідника і студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка. Керівник: кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педуніверситету Олена Черненко. Про результати археологічних досліджень науковці розповідають щороку на прес-конференціях та організовують виставки у Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В.Тарновського, Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» та Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка. ...