Історія

Дослідники з’ясували, що у перші тижні війни в тюрмах Західної України було страчено близько 22 тисяч осіб. Проте, т.зв. «розвантаження» радянських в’язниць, вбивство і загибель в’язнів під час евакуації у 1941 році відбувалися на всій території України, в тому числі й на Чернігівщині. Деяку інформацію на цю тему можна знайти в оприлюднених у 1994 році документах українським істориком Іваном Біласом. У записці по дроту заступнику наркома внутрішніх справ СРСР Василю Чернишову від заступника народного комісара внутрішніх справ УРСР, капітана державної безпеки Миколи Ратушного за 29 червня 1941 року вказано, що з Чернігівської області терміново необхідна евакуація 1369 в’язнів. Вже в записці по дроту Чернишову від народного комісара внутрішніх справ УРСР, старшого майора державної безпеки Василя Сергієнка за 1 червня 1941 року повідомлено про першочерговість вивозу з тюрм Чернігівської області 1500 в’язнів, для чого треба 52 вагони. Отже, кількість в’язнів у тюрмах області збільшилася на 131 особу. ...

За словами Світлани Миколаївни Попудренко, парк, названий на його честь, давно перетворився на місце дозвілля та розваг, і її батько має знайти вічний спокій там, де поховані його дружина та сини. Вона також висловила сподівання, що це питання не політизуватимуть: «З плином років перебування останків батька в центрі міста, де проводять своє дозвілля жителі і гості міста, не так актуально як 30 - 50 років тому, в зв'язку з відсутністю фінансової можливості самостійно перепоховати батька, звертаюся до Вас з щирим проханням допомогти у перепохованні останків мого батька разом з перенесенням надгробних плит на міському кладовищі «Яцево» в секторі: «Почесний сектор поховання полеглих за Батьківщину у Великій Вітчизняній Війні 1941-1945 рр.». Прошу Вас, Владислав Анатолійович, силами органів місцевого самоврядування провести всі необхідні дії, пов'язані з перепохованням мого батька Попудренка Миколи Микитовича», - написала вона у своєму зверненні. ...

В ніч проти 13-го лютого пограбували Єлецький жіночий монастир у Чернігові. Серед іншого злодії відкрили кіот ікони Єлецької Божої Матері, поцупивши прикраси і суттєво пошкодивши сам шедевр мистецтва 17-го сторіччя. Ікона була в користуванні черниць за договором, що подовжувався щороку. Монахині про пограбування нікому не повідомили, про те, що шедевр пошкоджений, історики дізналися випадково. І – розірвали договір користування: ікона була в жахливому стані в тому числі і через неналежні умови зберігання. ...

Із представником Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергієм БУТКОМ ми зустрілися в обласній універсальній науковій бiблiотеці iм. В.Г. Короленка. У ранковій тиші читального залу сама аура спонукає до аналітики. Представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко — Пане Сергію, як ставитеся до вислову, що історію треба вивчати, а не коригувати? — Тут виникає запитання: а що саме вивчати? Приміром, у Російській імперії писали міф, тобто підміну історії, привласнюючи Київську Русь. Потім прийшли комуністи, створили власну імперію, почали писати власний міф. Тобто знову-таки історії нема. ...

Виселення покласти на НКВС СРСР. Зобов’язати НКВС СРСР (т. Берія) виселення кримських татар завершити до 1 червня 1944 р.» . Згідно з постановою до місць спецпоселення з Криму було депортовано практично увесь кримськотатарський народ – близько 200 тисяч осіб. По завершенню війни демобілізованих з Червоної армії бійців – кримських татар було відіслано до уральських і сибірських трудових таборів; возз’єднатися зі своїми родинами на спецпоселеннях фронтовикам було дозволено лише 1953 року. Таким було бачення радянського керівництва щодо вирішення кримськотатарського питання. І у цьому сталінський СРСР був «гідним» спадкоємцем і продовжувачем антитатарської політики свого «класово ворожого» попередника – Московського царства/Російської імперії. Бо ще у 80-х рр. XVII ст. московський уряд зажадав від Османської імперії «уступить России Крым […] далее – всех татар из Крыма выселить в Анатолию». ...

Микола Костомаров першим з науковців ввів елемент народу в історію, був одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства, до якого належали, зокрема, Тарас Шевченко і Пантлеймон Куліш. Разом з ними його й заарештували. Після відбуття покарання Костомаров викладав у Петербурзькому університеті і писав твори, які не вписувалися в російську імперську історичну науку. Ім’я Костомарова на тривалий час було забуте. У Дідівцях на Чернігівщині історик вінчався зі своєю обраницею Аліною Крагельською, весілля з якою через арешт і подальше заслання вченого відклалося на довгі 28 років. ...

Сьогодні ми багато знаємо з історії наших сіл та доль земляків, що може викликати захоплення в людей, які цікавляться історією, подорожують містами й селами. Село над Десною Шестовиця має багатовікову історію. Усвідомлюючи це, голова Шестовицької сільської ради Сергій Медведєв підтримав краєзнавчі проекти щодо створення презентаційних матеріалів. Торік відкриттям меморіальної дошки вшанували відомого кіноактора й режисера фільму «У бій ідуть лише «старі» Леоніда Бикова. А згодом, під час проведення Дня села, відкрили інформаційний стенд про відомих земляків. У цьому році презентували відеозбірник про Шестовицю, відкрили інформаційний стенд про археологічні дослідження в урочищі Коровель та навіть відтворили шестовицьку фортецю Х ст. ...

Зі страшної й кровопролитної Другої світової війни він повернувся без лівої ноги, та інвалідність не вибила мужнього чоловіка зі строю – трудився він так же відважно, як і воював. До бойових нагород додадуться трудові. У селі Тупичів, що в Городнянському районі, орденоносця шанують як колишнього керівника місцевого колгоспу. Подвиг «лісового вовка» Спливли десятиліття, та спогади донині бентежать серце ветерана й тривожать сни, нагадуючи про запеклі бої з фашистами. Олексій Миколайович був розвідником мало не з перших днів війни. 13 червня 1941 року закінчив училище, за кілька днів у званні лейтенанта прибув на військову службу до Слуцька, що в Білорусі, а 22 червня почалася війна. ...

«Шпигуна» Віктора Шура на 12 років кинули за ґрати в Росії… Зараз Валентинові Шуру – 91 рік, і він так само самотньо мешкає в своєму будинку поблизу музею Михайла Коцюбинського. Вболіває за долю свого сина – Віктора Шура, який потрапив у неволю в Росії. – Якось Вітя мені подзвонив, – розповідає батько. – Сказав, що приїде додому через тиждень. А потім з’ясувалося, що його затримали на російській митниці, коли він повертався в Україну. Мій Віктор – також колекціонер, то я подумав: можливо, митники причепилися через його хобі. Однак син начебто «образив міліціонера». Він сподівався: незабаром усе з’ясується, розберуться, що він невинний, відпустять його. Адже то була дрібниця, нічого суттєвого. ...

Вигнання нацистів із теренів Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні радянської влади чи комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації. 9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про “взаємний обмін населенням”: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі. ...

Один із активістів пошукового клубу «Патріот» під час самостійної розвідки в полі неподалік від села Рівнопілля Чернігівського району виявив рештки тіла загиблого солдата періоду Другої світової війни. Відомо, що в цій місцевості йшли бої у вересні 1941 року під час оборони Чернігова. Вже після Великодня пошуковці вирішили підняти останки тіла для перепоховання. Їх вдалося виявити завдяки тому, що металошукач зреагував на сталеву каску, закопану поруч. Крім цього, знайдені тільки дрібні предмети: кілька монет і рештки шкіряного ременя. Медальйону з документами немає, тому неможливо й встановити особу загиблого бійця. ...

Минулоріч до Дня незалежності вийшла перша частина кіно праці спрямованої на відновлення української історії. Друга частина розповідатиме про часи Київської Русі. Чернігову є про що розповісти. Зокрема унікальна знахідка — череп, який ймовірно належить князю Глібу Святославичу, онуку Ярослава Мудрого. {youtube}mWishM_Zs7g{/youtube}

Відповідна інформація розміщена на сайті prozorro. Управління планує провести проектно-вишукувальні та дослідно-конструкторські робити на загальну суму 168 тисяч гривень. Їх проводитиме приватне підприємтсво «Чернігівагропроект», договір з ним укладено 22 березня 2017 року. Як повідомлялося, ідею створення музею історії Чернігова озвучив міський голова Владислав Атрошенко. І запропонував розмістити його на Валу, у приміщенні колишньої Поштової станції, пам’ятці архітектури XVIII—XIX ст. Музейники підтримали цей задум. На їхню думку: «Музей історії Чернігова має стати головним осередком збереження та популяризації історико-культурної спадщини міста. І формувати його необхідно враховуючи думку громадськості. Адже, в основі концепції нового музею має бути відвідувач. У ньому має бути і відповідна атмосфера, наприклад, музейний магазин з сувенірами, короткі інформативні екскурсії, застосування новітніх технологій в експозиціях». ...

Фактично, це старт цілої низки заходів, які покликані нагадати українцям про події 1917-1921 років – коли Україна була за крок до державності. Але не змогла її здобути. У великій мірі через внутрішнє протистояння та постійні чвари владної верхівки та політичної еліти. Але спочатку – трохи історії. У Києві у 1917-му Як відомо, Українська демократична революція розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію наприкінці лютого 1917 року. Це підштовхнуло і українських діячів. ...

Молилися матері й кохані На недавній зустрічі в селищній бібліотеці вони теж відмовилися від виступу. Гіркі спогади про полеглих бойових побратимів, невимовний біль втрати, ніби клубком, перекривали їм дихання. Це вже згодом, поміж собою, перемовлятимуться і згадуватимуть полеглих у страшному «інтернаціональному пеклі». Миколі Михайленку було дев’ятнадцять, коли в статусі автомобіліста він виконував військовий обов’язок. А загалом на тій, як сьогодні прийнято говорити, «чужій війні» побувало десятеро жителів селища Макошине, що в Менському районі. Всім пощастило вціліти й повернутися додому живими. ...

В Україні цей празник здавна шанувався. Селяни намагалися не працювати, а стежити за погодою, бо «лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Хто кого переборе, то такою, вважали, й буде погода до початку березня. Двобій між старою бабою і дівчиною У народній уяві Зима – це стара баба в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами, через дірки якої витикаються сиві пасма волосся. За плечима у неї теліпається зморшкувата напівпорожня торбина, а в руках пощерблене горнятко, наповнене льодом. ...

Срібне намисто, подароване найяскравішій зірці театральної сцени Марії Заньковецькій за роль циганки Ази, та фото з автографом на згадку чарівній панянці Наталі Линтварьовій. Обом жінкам майстер художнього слова симпатизував, з обома дружив і листувався. «Сміялася так, що за версту було чути…» На мальовничій околиці міста – Луці, що понад річкою Псел, – донині стоїть невеликий будинок із колонами. Саме в цьому флігелі влітку 1888 та 1889 років жив і працював Антон Чехов. Завітає він сюди й утретє – 1894 року. ...

Шкільні навчальні предмети «Історія України» та «Всесвітня історія» для старшокласників реформують: їх об'єднають в один — «ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ». Новий курс передбачає 3,5 академічні години на тиждень або 8 годин на тиждень (профільний рівень навчання). Ще в кінці 2016 року почалася дискусія щодо змісту інтегрованого курсу історії для непрофільних 10 та 11 класів. Дехто висловлював побоювання, що в об’єднаному курсі світової та української історії друга просто розчиниться. Розуміючи важливість викладання історії України, Український інститут національної пам’яті активно включився в розробку нової концепції, яка вилилася у викладання саме української історії в світовому контексті. ...

— Це початок робіт, і основне завдання — визначити стан ходів та як впливають на них різні температурні режими, — повідомив доцент кафедри всесвітньої історії Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя, керівник Ніжинської археологічної експедиції Іван Кедун. У п’ятницю, 10 лютого, відбудеться конференція «Дослідження археологічної спадщини Ніжина». Мають прибути професіонали з вивчення підземних приміщень. Аби зайти у підземелля та оглянути їхній стан, потрібно розчистити вхід. Якщо прибрати ґрунт, може статися руйнація цегляної кладки. Холодне повітря та зайва волога спричинять руйнування, тому працювати потрібно недовго та з перервами, можливо, пару годин на день. ...

Це зумовлено й тим, що стародавню будівлю слід зберегти, і тим, що в музейних фондах зберігається чимало експонатів. На цьому тлі в мережі Фейсбук кілька день сперечалися історики, музейники, політичні та громадські діячі, однак жодного консенсусу вони не досягли, тож «Час Чернігівський» поцікавився думкою чернігівців щодо нового музею. {jb_iconic_quote} Артем Степаненко: Новий музей? Це взагалі, як то кажуть, ні про що… Займатися новим музеєм замість того, щоби вирішувати реальні міські проблеми. Можна б було зробити нормальні ігрові майданчики, та хоча б розібратися з транспортом.{/jb_iconic_quote} ...

Серед них називають мобілізованих студентів Вадима Жеребила з Менського району (служив у батальйоні «Айдар»), Володимира Близнюка з Чернігова ( 13-й батальйон) та Микола Дегтяря з Бобровицького району ( батальйон «Київська Русь»). При цьому проводять паралель з Героями Крут. Вже, напевно, назавжди в історії залишиться ця паралель: саме в день річниці бою під Крутами почався наступ бойовиків під Дебальцевим у 2015му році. І у відбитті агресії особливу роль зіграв чернігівський 13-й батальйон. Наші земляки в цих боях (під Вуглегірськом) підбили три ворожих танки, а залишили позиції під час відступу останніми. Це – сьогоднішня сторінка нашої слави і запорука перемоги. ...

Її співорганізаторами виступили регіональні центри перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Полтавської, Херсонської, Хмельницької та Чернігівської областей. До обговорення були запрошені науковці, викладачі вищих навчальних закладів, державні службовці, представники громадських організацій. Від Чернігова участь в конференції взяли директор Сіверського інституту регіональних досліджень, доктор історичних наук, професор Сергій Лепявко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко та заступник директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Ігор Слезко. ...

Досі на уроках діти вивчали історію за старими картами, ще радянськими. Зараз ці карти втратили актуальність, а поглибити знання учнів із такого предмета, як історія, без наочних матеріалів неможливо. Це впливає на якість знань учнів та їхню підготовку до ЗНО, вважає педагог. Розв’язати проблему допоміг знайти благодійний фонд «Майбутнє Чернігівщини», який оголосив конкурс грантів на Городнянщині. Проект, написаний Світланою Семеновою, став одним із трьох переможців. Її мрія — створити комфортні умови для здобуття учнями необхідних знань та оновити кабінет історії, зараз стала дійсністю. ...

Іноді, вмикаючи телевізор, хочеться відійти від невеселих новин, «мила» і численних шоу, які виносять мізки подалі від реальності. Тож час від часу пригадую притчу про мавпу, котру господарі почали годувати лише її улюбленою рисовою кашею. Спочатку домашня улюблениця страшенно раділа кожній мисці, потім захоплення почало поступово минати. Зрештою, настав день, коли тварина зовсім відмовилася від їжі. Тож коли в мене виникло таке «мавп’яче» бажання, увімкнувши телевізор, знайти щось нове, вирішила поцікавитися, що пропонують глядачам місцеві телевізійники. Винагородою за цю ідею став цикл авторських програм редактора Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-Центр» Ірини Воробей «Колискова для дорослих». ...